Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Gig_ns

.pdf
Скачиваний:
532
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
3.34 Mб
Скачать

взаємозапиленнябуломінімальним. Поможливості, вибираютьдороги з найменшим рівнем забруднення (зараження), які розвідка позначає попереджувальними позначками та встановлює вказівники напрямку руху. Післяподоланнятакихділянок, зазвичай, проводитьсядезактивація, знезаражування тадезінфекція особового складу (населення).

Перевезеннязалізничнимтаводнимтранспортомпотребуєпопереднього очищення вагонів або суден, а при необхідності і дезінфекції та дезінсекціїїхприміщень. Обов’язковоповиннівиділятисявагони(купе, каюти) длямедичногопунктутаізолятора, вякийпоміщаютьінфекційних хворих, що захворіли під час переміщення.

Авіаційний транспорт (літаки, вертоліти) використовують для термінової доставки рятувальників, евакуації потерпілих, які цьогопотребують, а під час війни, наприклад, для висадки десанту. Із раціону харчуванняособовогоскладунапередоднітауденьперельотувиключають харчові продукти, які сприяють газоутворенню у кишечнику (бобові, капусту, свіже молоко, житній хліб тощо). За дві години до початку перельоту доцільно спожити легку їжу та випити солодкогочаю.

Здійснення маршу пішки

При відсутності достатньої кількості транспорту або у труднопрохідних для нього районах (гори, лісисто-болотиста місцевість, руйнування шляхів, мостів, завали на дорогах тощо) переміщення особового складу(потерпілогонаселення) можевідбуватисямаршемпішки. Такий маршпідрозділяютьзалежновідрежимуруху, відстаніпереходутасту-

пеня напруженості на звичайний, форсованийабо марш-кидок.

Підчасзвичайногомаршушвидкістьрухустановить4-5 км/год, (на лижах– 5-7 км/год), а величина добового переходу сягає 25-30 км. При форсованому марші за добу проходять 40-45 км. У темпі марш-кидка долають відстань 5-15 км, але швидкість руху збільшується до 8-9 км/ годзарахунокпочерговоїзмінипришвидшеноїходьбинабіг. Зазвичай, чвертьвідстанідолаютьбігом, арешту– швидкимкроком. Здійснюють марш-кидокчастіше, якзакінченняіншихвидівмаршу, абозаневідкладнихобставин самостійноюформоюруху.

Планування медичних заходів з гігієнічного забезпечення маршу передбачає два періоди: підготовчий та під час проведення маршу.

У підготовчий період медичні працівники виявляють хворих та ослабленихосіб, берутьучастьуконтролізаправильнимвиборомрозміру

231

взуття, завчаснимпраннямтапросушуваннямшкарпетокіонуч, підстриганням нігтів на пальцях ніг, правильним намотуванням онуч, а також контролюють режим відпочинку та харчування перед маршем і заповненняіндивідуальнихфлягдоброякісноюводоюабочаєм. Занаявності часувонипроводятьбесідипродотриманняпитногорежимунамарші, раціональне розміщення вантажу, що переноситься кожним військовослужбовцемнасобі, організаціювідпочинкунапривалах, попереджують прозаборонувживанняводиізнеперевіренихджерелтапродуктівхарчуваннявідмісцевихмешканців, щобудутьзустрічатисянамаршруті.

Гігієнічнезабезпеченняпідчасмаршузалежитьвідумовйогоздійснення – вдень чи уночі, в спеку чи холодну погоду, по гористій, степовій, пустельній, лісисто-болотистій місцевості, по снігу чи по твердій поверхні тощо.

Вночі швидкість руху знижується на одну третину і більше, але нічниймаршстомлюєбільшеніжденний. Заумовамиподібнідонічного марші під час сильногоснігопаду, заметілі, дощу чи в тумані.

Значнихзусильвимагаємаршугористіймісцевості, частовінпов’я- заний з небезпекою для життя внаслідок можливих каменепадів, сходженнясніговихлавин, падіннязвисотинавузькихстежкахтощо. Часто у горах, навіть невисоких типу Карпат, протягом доби відбуваються значні перепади температури повітря, падають дощі або сніг, спостерігаються сильні тумани, а при сонячній погоді з’являється інтенсивна пряма та відбита сонячна радіація. При підйомі у гори вище 2500 м у нетренованихлюдейможутьвиникатисимптомикисневогоголодування (“гірська хвороба”) – запаморочення, головний біль, серцебиття, задуха, шум у вухах, синюшністьшкірнихпокривівтощо.

Це вимагає проведення попередніх тренувань особового складу, відпрацюванняправильногорежимурухутавиділеннядодатковихзупинокдлявідпочинку, забезпеченняособовогоскладуокулярамиззатемненими скельцями для захисту від ультрафіолетового випромінювання.

Під час руху у холодну пору року різко зростає небезпека переохолодженняорганізму таобморожень. Томутребаконтролюватиповноту забезпечення особового складу теплим одягомта взуттям, зменшувати до5-10 хвтермінкороткочаснихвідпочинків, заборонятилягатитасідатинасніг. Обов’язковоуходібесідпередмаршемдовсіхйогоучасників медичніпрацівникидоводятьознакиобмороженняірекомендуютьспостерігати одинзаоднимзметоюсвоєчасно виявитиїхта надати першу

232

медичну допомогу. Тривалий відпочинок здійснюють у населеному пунктіабоузимовому таборі.

Успекотнупогодучастоможутьтраплятисятепловітасонячніудари. Тому бажано здійснювати рух у прохолодну частину доби, раціональноодягатися, матидостатнійзапасводиічастішеназначатипривали, по можливості, у тіні та біля водоймищ.

ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН ТА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СТАНІВ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС

Основнимичинниками, щобудутьвпливатинапроведеннямедичних заходівурайонахвиникненнянадзвичайнихситуаційможутьбутитакі:

величинарайону(районів) НС;

величина, характер, структурата частокороткотривалістьчасу, за який виникнутьзначні санітарні втрати;

невідповідністьміжпотребоюсилізасобівмедичноїслужбитаїх наявністю;

порушення встановленогоритмуроботи(змінарежимівфункціонування) медичнихпідрозділіввійськовихчастин, військово-медичних закладів(установ);

складністьвуправліннісиламиізасобамивумовахвиникненняНС;

дефіцитчасунаприйняттяначальникоммедичноїслужби(військо-

во-медичного закладу) рішення і доведення його до підлеглих;

– необхідністьвикористанняособовимзакладомпідрозділів(частин) та медичним персоналом засобів захисту шкіри і органів дихання під час проведення рятувальнихзаходів в осередках ураження ОР, РР, БЗ;

– необхідність проведення залежно від медико-тактичної характеристики осередків ураження часткової або повної санітарної обробки ураженихтаособовогоскладумедичноїслужби, якийнадававїмдопомогу, іспеціальноїобробкисанітарноготранспорту, якийбуввосередку ураження;

– часто відсутність достатніх побутово-комунальних умов, особливо у начальний період після прибуття у район НС, для ліквідаторів, у тому числі і для медичних працівників.

233

Кожен із цих чинників певною мірою зумовлює гігієнічні особливостіпрацімедичногоперсоналувійськовихчастинтаособовогоскладу військово-медичних закладів при ліквідації наслідків НС.

Так, більшістьізвищезазначенихчинниківбудевимагативідмедичнихпрацівниківграничноможливогодлялюдинифізичноготамораль- но-психічногонапруження. Майжезавжди, привиникненнізначноїкількостіпотерпілихуособовогоскладумедичноїслужбивійськовоїланки талікувальнихзакладівбудедо16-18 годинзадобуприпадатинароботу, рештучасу– навідпочинок, харчуваннятаіншіпотреби. Упоєднанні зреальноюзагрозоюдляособистогожиття, такіумовиспричинятимуть надзвичайно велике фізичне та психічне перенапруження, що швидко призведе до виникнення перевтоми у медичних працівників і вони потребуватимуть не тільки звичайного тривалого відпочинку, але часто і психологічної допомоги та фармакологічної корекції стану здоров’я.

Недостатня кількість сил медичної служби буде вимагати додатковогонавантаженнянатих, хтозможевиконуватинеобхіднізаходизнадання медичної допомоги потерпілим та проведення санітарно-гігіє- нічнихіпротиепідемічнихзаходів. Надходженязначноїкількостіураженихможеспричинитиперевантаженнямедичнихпідрозділівтазакладів значновищевідрозрахункововстановленихдлянихнормативів, щовимагатиме посиленого проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів з метою недопущення виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. При переході лікувального закладу на строгий протиепідемічний режим роботи медичні працівники повинні працювати у спеціальнихзасобахзахистуорганівдиханняташкіри, проводитиекстренну профілактику (неспецифічну – до встановлення виду збудника і специфічну– післяйогоідентифікації), якприбулимхворимтатравмованим(пораненим), так і медичному персоналу.

У випадку виникнення у районах НС осередків ураження ОР та РР працівникивійськово-медичноїслужбитежзмушеніпрацювативниху засобах захисту шкіри та органів дихання, що спричинятиме перенапруженняфункцій організму. Наприклад, у теплий період року це призводить до швидкого перегрівання організму, пришвидшення частоти пульсу та дихання і обумовлює скорочення часу роботи в осередку, а такожвпливаєнаякістьішвидкістьнаданнямедичноїдопомоги, відповідноменшоюбудеікількістьпотерпілих, якимзацейчасможнабулоб надати допомогу за умови роботи у звичайній формі одягу. Медичні

234

працівникиусіхланокприроботівіндивідуальнихзасобахзахиступовиннічерезпевнийтермінроботидлязбереженняпрацездатності, ачасто ісамогожиття, виходитинавідпочинокдлявідновленняпрацездатності на чисті ділянки території. З метою безперебійного надання медичної допомогипотрібностворюватидекільказмін, якібудутьпочерговопрацювативосередках. Відповідновиникаєнеобхідністьузбільшеннікількостіособовогоскладудлятого, щобможнабуловкластисяувизначені оптимальні терміни надання кожного із видів медичної допомоги.

Крімтого, потрібнозалучатибільшепрацівниківдопроведенняспеціальної обробки як уражених, так і самого медичного персоналу та медичної техніки.

На працездатність особового складу медичної служби впливають і умови (або їх відсутність) розміщення, харчування, відпочинку та ін. У районі НС, особливо у перші дні після прибуття, забезпечити відповідні побутово-комунальні умови, які б дозволяли підтримувати особисту та громадськугігієну, частодужескладно. Порядзвиснажливоюроботоюз надання допомоги потерпілим це спричиняє підвищену втомлюваність медичних працівників та швидку втрату ними працездатності, а також сприяєвиникненнюуниххворобабозагостреннюхронічнихзахворювань.

ГІГІЄНА ВІЙСЬКОВОЇ ПРАЦІ ТАНКІСТІВ

СучасніЗбройнісилиоснащенітанками, бойовимимашинамипіхоти (БМП), самохідними артилерійськими установками (САУ), бронетранспортерами(БТР) таіншимиброньованимимашинами. Навчальнобойовадіяльністьцихвійськвключаєстрільби, водіннябойовихмашин (утомучисліпідводневодіннятанків), проведенняпольовихнавчаньта маршів. Наумовипраціособовогоскладутанастанйогоздоров’явпливаєрядтаких чинників середовища перебування, як:

обмежені розміри робочого простору;

поштовхи і струси при русі машин, сильний шум;

несприятливітемпературніумовивхолоднийітеплийперіодироку;

забрудненість повітря шкідливими газами і пилом;

підвищеназабрудненістьодягуітілапаливно-мастильнимимате- ріалами, розчинниками, фарбою та пилом;

ураження лазерним випроміненням у разі недотримання правил техніки безпеки під час проведення занять або навчань.

235

Значною мірою вплив цих чинників має місце у всіх видах броньованих машин.

Габарити робочих місць. Постійне прагнення до зменшення габаритівтанкапризвелодозначногозменшеннявнутрішньогооб’ємубойового відділення та відділення управління. Їхній загальний об’єм не перевищує 4 м3, але фактично він ще менший, тому що в цьому просторі розміщеначастинагарматитаіншеобладнання. Висотавідділеньнижчезростусередньоїлюдини. Малірозміриробочогопросторувброньованіймашинізатруднюютьроботучленівекіпажу, змушуютьїхперебувати у вимушеній робочій позі і оберігатися від ударів об оточуючі поверхні при струсах і поштовхах під час руху машини, що постійно вимагає значного м’язевого напруження. Відповідно виникає підвищенавтомлюваністьчленівекіпажу. Вимушенеобмеженнярухівітривале перебуванняводнійітійжепозісприяєухолоднийперіодрокузагальному і місцевому переохолодженню танкістів та утворенню у них контактних відморожень. Втрата рівноваги тіла при роботі у танку, який рухається, абопристрільбіізгармати, неточнірухи, недотриманняправил техніки безпеки під час водіння і обслуговування машини можуть бутипричиноютравмчленівекіпажу.

Умовиспостереженняізтанкутаосвітленняробочихмісць.Уході проведення маршів, польових навчальних занять, під час бою екіпаж муситьпостійнопильноспостерігатизаобстановкоюнамісцевості, але з метою захисту від ураження вогнем противника конструктори різко обмежиликількістьірозмірипросвітівубронітанка. Уконструкціїприладівспостереження використовуються перископічні оптичні системи, які складаються із двох дзеркал або двох призм. Перископ механікаводіязаконструкцієюналежатьдопростих– маєоднократнезбільшенняідозволяєдивитисятількипопередумашини. Приладиспостереження навідника-операторабільшскладні– збагаторазовимзбільшенням, але дозволяють дивитися теж лише попереду машини. Командирський перископ має змінне збільшення, дозволяє вести кругове спостереження, моженахилятисявпередіназад, збільшуючиповертикалікут огляду, а також дозволяє вимірювати кути у вертикальній і горизонтальній площинахівизначативідстаньдоцілі. Недолікомперископівєте, щолінзи легкозабруднюються, відповіднорізкознижуєтьсячіткістьбаченняіце потребуєчастогоїхочищення. Нижнячастинаперископівзабезпечується гумовими накладками для попередження травм обличчя танкістів.

236

Зовнішнячастинаїхзахищаєтьсяброньовимковпаком. Спостереження через відчинені люки дозволяє екіпажу краще орієнтуватися на місцевості, але воно можливе тільки при відсутності небезпеки обстрілу чи ураження.

Такимчином, умовиспостереженняізтанка, особливопідчасруху, внаслідокобмеженості полязору, євкрайнесприятливимиівимагають від особового складу великого напруження уваги, достатньої гостроти зоруісистематичноготренуваннявумовах, якімаксимальнонаближені добойовоїобстановки. Особливоважковестиспостереженнязамісцевістю вночі, коли усі предмети набувають сірого кольору, контури їх розпливаються, глибинний зір погіршується, змінюються просторові уявлення, томупредметиуявляютьсяближченіжвдійсності, розміриїх збільшуються. Швидкістьрухуоб’єктів, якісвітяться, здаєтьсябільшою порівняно з реальною.

Це вимагає, щоб у осіб, яких відбирають для служби в танкових частинах, були: гострота зору не менше 0,6 на обоє очей без корекції, правильне сприйняття кольору і нормальна зорова адаптація, підтримання якої на достатньому рівні потребує постійного забезпечення танкістів належною кількістю вітамінів А і В2.

Умови спостереження залежать також і від освітлення всередині танка. Вдень при відчинених люках воно коливається від 30 до 250 лк, призачинених– знижуєтьсядо10-2 лкінавітьменше. Таканизькаосвітленістьусерединітанказатруднюєадаптаціюочейтанкістаприпереведенніпоглядувідяскравогоосвітленихзовнішніхпредметівнавнутрішні прилади. Уночі спостереження за слабко освітленою місцевістю, особливопривимкнутихфарах, тежбудезатрудненим, якщовсерединітанка створена надлишкова загальна освітленість або занадто яскраво освітлені шкали приладів. У зв’язку з цим штучне освітлення повинно сприятимаксимальному полегшеннюадаптаціїочейдослабкогоосвітлення вдень у середині танка, авночі – ззовні йогота одночасно дозволяти забезпечувати достатню можливість роботи з контрольними приладами, читання мапи, ведення записів тощо.

Цим умовам відповідають рівні штучної освітленості робочих поверхонь вдень не нижче 50 лк, а вночі – у межах від 2-3 лк до 5-7 лк. Тому контрольні прилади освітлюються прихованими лампочками, а шкали приладів покриваються сумішами-люмінофорами, що світяться вночі, але не є радіоактивними випромінювачами.

237

У танках широко використовуються прилади нічного бачення, що трансформують теплове випромінення у видимий спектр, який висвітлюєтьсянаспеціальнихекранах. Використаннятакихприладівсуттєво покращуєумовиспостереженняізтанкувночііпідвищуєефективність ведення вогню із його зброї.

Вібрації, струсиішум. Вібрації і струси в танку виникають внаслідок роботи двигуна та руху по дорогам і місцевості з нерівним профілем. Вібрації, що спричинені роботою двигуна, носять ритмічний характерімаютьневеликуамплітуду, ізольованадіяїхнаорганізмтанкістів може бути тільки при холостій роботі двигуна.

Більш несприятливо на організм впливають аритмічні, штовхаючі коливання під час руху танка. Вони мають складний характер і різну спрямованість: горизонтальну, вертикальну, підкутомтощо. Числоісила струсівзалежатьвідпрофілюмісцевостіікваліфікаціїводія. Амплітуда іпришвидшенняприпоштовхахіструсахбуваютьнастількисильними, щотанкістиможутьотриматизабійабопораненняголовичиіншихчастин тіла.

Постійна дія аритмічних коливань призводить до втомлюваності членів екіпажу, змушених докладати м’язові зусилля для збереження рівноваги, щосуттєвоускладнюєумовироботиекіпажу, створюєперешкоди для ведення прицільного вогню з ходу, заважає спостерігати за полем бою і користуватися оптичними приладами. У частини людей струси і вібрації з великою амплітудою коливання можуть спричиняти явищазагойдування.

Зменшити тряску і вібрацію до нормативних параметрів і досягти плавностіходуможназарахунокконструктивнихудосконалень– поліпшеннясистемипідресорюваннятаустановленняамортизаторівсидінь. Важливе значення мають загальна фізична та професійна тренованість екіпажу, особливонавідникаімеханіка-водія, особливовідпрацювання навичок водіння танкаістрільби з ньогопідчас руху.

Шумвтанкутаіншихброньованихмашинахстворюютьпрацюючі потужний двигун, різні частини механізмів, озброєння і рухоме обладнання. Силашумузначноюміроювизначаєтьсясправністювузлів, ступенем натягу гусениць, величиною люфтів між рухомими частинами, міцністю кріплення оснащення і наявністю незакріплених предметів. Рівень шуму в танку під час руху може досягати 130 дБА, що набагато перевищує межу слухової адаптації людини, яка є в межах 90 дБА. Та-

238

кийшумпритривалійдіїсуттєвознижуєслуховучутливість, якавідновлюєтьсялишенадругудобу. Надсильнішумистворюютьсяпризапуску ракетістрільбіізтанковоїзброї. Вонизаглушуютьлюдськумову(мовнийконтактміжчленамиекіпажучастоможливийтількизадопомогою танковогопереговорногопристрою), заважаютьзлагодженійроботіекіпажу, послаблюють слух, призводять до передвчасної втоми і можуть сприяти виникненню травм. Боротьба з шумом проводиться шляхом усунення всілякого роду вібрацій, ретельною підгонкою ланок і установленим ступенем натягнення гусениць, використанням звукопоглинаючих покриттів внутрішніх поверхонь бойового відділення та застосуванням індивідуальних засобів захисту органа слуху. З цією метою у літнійізимовийтанковішоломофонивмонтованізовнішніпротишуми, які суттєво знижують рівень інтенсивності шуму (до 45 дБ), телефонні навушникиіларінгофон(рис. 5.1). Налобнійітіменнійчастинахшоломофона вмонтовані ребристі валики із губчатої гуми або поролону, які захищаютьголовутанкіставідвипадкових ударів під час руху танка. Зимовий шолом завдяки хутряній підкладці, крім того, захищає голову від холоду. Але тривале носіння шоломофонів є небажаним, тому що вмонтованівнихпротишумиспричиняють значний тиск (приблизно 5 кг

попериметру) напідлягаючітканини Рис. 5.1. Шоломофон танкіста. голови.

Умови роботи танкістів пред’являють підвищені вимоги до стану вестибулярного апарату, органа слуху і верхніх дихальних шляхів. Для службиутанковихвійськахнеобхідновідбиратилюдейзнизькоюзбудливістю вестибулярного апарату, достатньою гостротою слуху (сприйняття шепітної мови не менше 4 м) і відсутністю хронічних захворюваньносоглотки, придаточних пазух, гортаніта органів слуху.

Мікрокліматичніумови. Температурніумовиувідділенняхброньованихмашин, деперебуваєекіпаж, залежатьголовнимчиномвідтемпературинавколишньогоповітря, влітку– такожвідступенянагрівуброні прямими променями сонця, авзимку – від її охолодження. Натемпературнийрежимсуттєвовпливаєшвидкістьобмінуповітрявсерединімашини, яка обумовлюється положенням люків (відчинені чи зачинені),

239

швидкістю руху танка, роботою його вентиляційної системи. У спеку температура повітря всередині машини сягає вище 40 °С, що призводитьдоперегрівання членівекіпажу, наслідком чого стає втратачленамиекіпажубоєздатності. Взимкучерезсильнеохолодженняброніможливезагальнепереохолодженняіконтактнеобмороженняумісцяхторкання до неї ділянок тіла.

Охолодженнюсприяютьзначнішвидкостірухуповітря, особливов робочому просторі механіка-водія (до 3 м/с при відчинених люках), а такожхолодовевипроміненняогородження, середнятемператураякого взимкузначно нижчатемпературиповерхнітілалюдини. Надзвичайно важливу роль в захисті танкістів від холоду відіграють раціонально і відповідно підібрані до умов одяг та взуття. У всіх випадках повинні проводитисязаходизобігріву людейпідчасстоянокіпривалівзарахунокактивнихрухів, априможливості– втеплихприміщеннях(пунктах обігріву).

Збереження і зміцнення здоров’я танкістів шляхом створення здорових умов служби і побуту та їх загартування сприяють підвищенню терморегуляторних функцій організму і його стійкості до впливу низьких або високих температур.

Пил.Підчасрухутанковихколонусухупогодувповітряпіднімається велика кількість грунтовогопилу, який попадає у верхні дихальні шляхи і подразнює слизові оболонки. Потрапляючи в очі пил викликає подразненняізапаленнякон’юнктивитаповік. Забрудненнянимшкірних покривів і одягу є однією із причин підвищеної гнійничкової захворюваності шкіри танкістів.

Разомзпиломабоснігомчидощемувідділеннятанкуможутьпотрапляти бойові отруйні і радіоактивні речовини та бактеріальні засоби.

Для зменшення проникнення пилу всередину танка під час руху в колоні необхідно витримувати дистанцію між машинами (приблизно 50 м), атакож, поможливості, періодично змінюватимісцямимашини, щойдутьвголовіівхвостіколони. Примаршіпомісцевостізпідвищенимпилоутвореннямдоцільнопровестипопереднюгерметизаціютанка, а повітря у середину подавати через сепаратор-нагнічувач. У випадку недостатньої ефективності указаних заходів екіпажу необхідно користуватися засобами індивідуального захисту – окулярами і респіраторами. Особливе значеннядлятанкістівмаєдотриманняправилособистої гігієни: чищення та витрушування одягу, регулярне миття у лазні із за-

240

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]