lisovi_kulturi_chastina_3

Частино З Лісові культи

також сприяти збільшенню кількості сов, лісових куниць горностаїв інших хижаків, що живляться вовчками (біологічний засіб боротьби)

Мишовидні гризуни в р о к и масового плодоношення основи лісоутворюючих порід д о с я г а ю т ь високої щільності і з а в д а ю значних збитків лісовому господарству . З м е т о ю обмеження " чисельності рекомендується впроваджувати ряд заходів:

• в о с е н и о р г а н і з о в у в а т и з б и р а н н я л і с о в о г о н а с і н н я д погіршення кормової бази мишовидних;

•восени (кінець жовтня - початок листопада) організовував очищення деревних насаджень від хмизу, гнилих пеньків, звален стовбурів дерев и т.п., тобто ліквідацію місць поселення гризуні

•восени запровадити випас свиней на окремих ділянках, які, поцг чи плоди бука, дуба і риючи землю, знищують трав'янисту рослинніс?

істворюють несприятливі умови для зимівлі мишей та полівок;

•застосовувати механічні способи боротьби, зокрема - викоп вати ловчі канавки, вкопувати ловчі циліндри, ставити живоловк давилки Геро, пастки № 0, прокладати борозни з "кишенями";

•у лісорозсадниках застосовувати отруйні хімікати, виготовляю принаду з фосфіду цинку і зерен вівса, жита, пшениці, кукурудз: пропорції 40-45 г отрути на 1 кг зерна, яке перед тим змочується оліє клейстером, патокою для того, щоб до зерен краще прилипла отрут порошок; можна застосовувати арсеніт натрію, з якого спочатку в готовляють водний розчин з розрахунку на 1 л гарячої води 65 г отрут куди засипається зерно; доцільно використати й інші отруйні хімікати;

•охороняти денних хижих птахів, сов, хижих ссавців, які жиг ляться м и ш а м и і полівками (біологічний спосіб боротьби) .

РОЗДІЛ 11

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ЛІСОКУЛЬТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються па керівника підприємства та його заступників . Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за неусунення причин, що' їх зумовили, а також за розпорядження, які порушують законодавство з охорони праці.

Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві - на лісничого . Д л я проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах - куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-нав- чанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

11.1. Техніка безпеки при зборі та переробці лісового насіння

Збір насіння був і залишається однією із найбільш складних операцій її загальному циклі лісогосподарського виробництва в зв'язку із засто­ суванням виключно ручної праці. Створені протягом останніх років механічні вібратори та автомобільні підйомники через дороговизну та деякі технічні причини широкого застосування не набули.

Насіння з б и р а ю т ь із землі після його опадання, зі зрубаних дерев і дерев, які ростуть. Збір насіння із дерев, які ростуть, най­ більш трудомісткий і небезпечний процес, тому робітники повинні проходити попередній, а через певні періоди роботи - періодичні медичні огляди. Особи до 18 років до збору насіння із дерев, що ростуть, не допускаються.

529

Частина З Лісові культи

Насіння або шишки збирають ланками в складі не менше дво осіб. З метою дотримання безпеки праці ланку забезпечують перено~ ними драбинами, страхувальними поясами, захисними касками т окулярами, тарою для насіння. Драбини завдовжки понад 3 м повині мати не менше двох стягувальних болтів, встановлених під щабля\ На нижні кінці драбини для підвищення їх стійкості встановлюю гострі металеві наконечники, а верхні щаблі обшивають повст Категорично забороняється підставляти під наконечники, для надан драбині стійкості, каміння, сучки та інші предмети. На драбині мо> стояти лише одна людина. Не можна також перелазити в крону дерев

З дерев заввишки понад 15 м насіння збирають з д о п о м о г о - гідромеханічних підйомників та дереволазних пристроїв, вигото" лених відповідно до технічних умов.

Забороняється збір насіння, шишок та плодів з нахилених дере п о ш к о д ж е н и х гниллю, з т р і щ и н а м и , з повалених дерев під ча*" обрубування сучків, у зоні звалювання лісу, зі зрубаних дерев, лежать уздовж схилу крутістю понад 30° та впоперек схилу більв 15° без їх надійного закріплення, якщо дерева ростуть на відста ближче 10 м від працюючих тракторів, з дерев, що ростуть, під чґ або після дощу, коли стовбури та гілки ще не висохли, при обледеній стовбурів, а також під час снігопаду, туману, при швидкості вітр понад 6,5 м/с.

Н а с і н н я п е р е р о б л я ю т ь у ш и ш к о с у ш а р к а х п р и підвищенітемпературі. Всі проходи в сушильній камері обгороджують пері лами заввишки до 1 м. Тривалість перебування людини в сушильні к а м е р і не п о в и н н а п е р е в и щ у в а т и 5 хв. О с в і т л е н н я с у ш и л ь н а

і нижче, вивісивши попереджувальний напис про проведення робіте Пересувні ш и ш к о с у ш а р к и встановлюють не ближче 50 м в' будов з обов'язковим періодичним проведенням профілактичного очищення. Заборонено розпалювати ш и ш к о с у ш а р к и за допомо

гою легкозапалювальних рідин.

11.2. Охорона праці й техніка безпеки на роботах у лісових розсадниках

Праця у лісових розсадниках вимагає дотримання правил безпе* ки, передбачених для підготовки площі, основного та допоміжного

Розділ 1 1 Безпека праці лісокультурного виробництва

обробітку ґрунту ґрунтообробними знаряддями, вантажно-розванта­ жувальних операцій, роботи на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду та характеру виконуваної роботи у розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інстру­ менти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загаль­ ного призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, свердла, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопні плуги, скоби.

До роботи з цими машинами та знаряддями допускають осіб, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксу­ ється в журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контро ­ люють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робітники, які зайняті ручною працею, забезпечуються справ­ ним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.

П р и роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у робочому стані, регулю­ вати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керів­ ництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і безпечне їх використання.

До р о б о т и з пестицидами допускаються особи, які п р о й ш л и попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотриму­ ватись п р а в и л особистої гігієни. Не можна в процесі р о б о т и з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від р о б о ч и х місць), знявши спецодяг, п о м и в ш и руки з м и л о м , обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою.

П р и в и к о р и с т а н н і отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, п а р н и к а х а б о п р и дезинфекції з а б о р о н я є т ь с я п р а ц ю в а т и без протигаза та спецодягу.

Обприскування полів гербіцидами починають уранці, за ЗО хв. сходу сонця, і продовжують до 9-10-ї год., щоб висхідні течії пові не знесли гербіциди на посіви чутливих до них культур. Вечі обприскування здійснюють за 2-3 год. до заходу сонця. Темпера повітря під час обприскування не повинна перевищувати +22 швидкість вітру - 5 м/с. Після застосування отрутохімікатів протяг двох-трьох днів людям забороняється перебувати на цих об'єкт*"

За стан охорони праці і техніки безпеки в лісовому розсади " відповідає головний лісничий лісгоспу (лісокомбінату).

11.3. Охорона праці й техніка безпеки на лісокультурних робот

Я к щ о відстань від місця проживання до місця праці перевищу км, а громадський транспорт відсутній, робітників доставляють^ роботу і назад на автобусах або спеціально обладнаних вантаж" автомобілях. Останні обладнують салоном, драбиною для поса сигналізацією із салону в кабіну водія, освітленням, медичн аптечкою, вогнегасником. Кузов обладнують сидіннями, які б заднього та бічного бортів повинні мати надійні спинки. Швидкі автомобіля не повинна перевищувати 50 км/год. Кількість люд яких слід перевезти, не повинна перевищувати кількість обладна для сидіння місць.

Категорично забороняється суміщати перевезення людей з пер! зенням паливно-мастильних, радіоактивних, хімічних матеріалів1 1 інших небезпечних вантажів, а також інструментів з відкрити ріжучими частинами (сокири, коси, пили). Забороняється перевоз людей на самоскидах, цистернах, вантажних причепах, напівприче

ітракторах.

Пр и підготовці лісокультурної площі та обробітку ґрунту, саді (сівбі) та доглядах за лісовими культурами всі лісокультурні р о б и необхідно п р о в о д и т и в суворій відповідності до затверджено-

технічного проекту . П е р е д п р о в е д е н н я м лісокультурних роб механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпе1 місця (ями, обриви, різноманітні перешкоди) позначити попередж вальними знаками.

П р а ц ю в а т и на машинах та зі знаряддями можуть особи, яки виповнилося 18 років і які пройшли медичний огляд, навчання інструктаж з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки лісі. Перед підійманням (опусканням) навісних знарядь необхід переконатися, що на них і поряд з ними немає людей. Поверта

Розділ 1 1 Безпека праці лісокультурного виробництва

агрегат допускається в місцях відсутності перешкод і забороняться це робити на кут більше 20° у випадку, якщо ґрунтообробні знаряд­ дя заглиблені в ґрунт. Через перешкоди допускається переїжджати лише на першій швидкості: повалені дерева - під прямим кутом, канави і рови - під кутом 15-20° до напрямку руху агрегату.

На поворотах та при переїжджанні перешкод навісне обладнан­ ня агрегату повинно бути в транспортному стані, а при переїздах з однієї ділянки на іншу - надійно зафіксоване.

Начіпне та причіпне обладнання в лісокультурних агрегатах ремонтують при вимкненому двигуні трактора на спеціальній під­ ставці а б о опустивши на землю . Операцію від'єднання знарядь можна проводити лише на рівному майданчику . Робочі органи, знарядь можна очищати від землі та рослинних рештків лише після повної зупинки агрегату.

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забез­ печують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граб­ лями, мечами Колесова та ін.). П р и обробітку ґрунту, прополюванні н рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Проведення лісокультурних робіт при швидкості вітру 11 м/с і більше, під час грози, туману, при видимості 50 м, у нічний час забороняється.

Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев. Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. П р и одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. Не можна працювати кущорізом після сильних дощів, поки не просохне ґрунт, а також на заболочених ділянках. На осу­ шених болотах, сильнозволожених ґрунтах чагарники необхідно зрізувати після промерзання ґрунту.

П р и корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру п о н а д 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та п р и наявності поодиноких дерев. Шматки деревини, які потрапили між гусениці та інші частини корчувальних машин, дозволяється видаляти лише при повній зупинці д в и г у н а м а ш и н и та п р и о п у щ е н о м у на з е м л ю робочому органі.

Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю па відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують

Частина З Лісові культи

з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром пон" 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийо П р и зупинці корчувального агрегату робочі органи необхідно опу тити на землю, а двигун - вимкнути.

П р и обробітку ґрунту на зрубах необхідно насамперед р о з ч и с г ти проходи ґрунтообробним агрегатом. П р и наявності на лісокуг турній площі понад 600 пеньків на 1 га попереднє розкорчуван проходів обов'язкове.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручн - моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном. При роб на схилах і дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки, попереджують про ймовірність падіння каміння, валунів тощо. П; цьому людям суворо забороняється працювати нижче по схилу. Гр*'

гусеничних - не більше 12°. П р и вимушеній зупинці на схилі тракт треба загальмувати, а двигун заглушити.

Я к щ о одночасно п р а ц ю ю т ь дві або більше м а ш и н на одно схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не мен" 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. П р а ц ю в а т и одночас - двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється.

Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терас вання можна проводити на схилах крутістю до 40°. Перед викон" ням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по наріз ванню терас на схилах помірної крутості (до 25°) під керівництв іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні тракто" працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни тракто"

При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їз до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчи - Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті коле або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полот П р и терасуванні забороняється працювати на мокрому глинист: му ґрунті і в дощову погоду, виїжджати на насипну частину тера обома гусеницями трактора, робити різкі повороти під час робот пересуватися на підвищеній швидкості з піднятого полицею. " терасах та схилах можна пересуватися лише на першій швидкос На крутих сильноеродованих схилах необхідно спершу засипа ґ р у н т о м п р о м о ї н и . Я к щ о на схилах є певні м і к р о п і д в и щ е н

заввишки понад 20 см (горбки, валуни та ін.), то при влаштуван- наораних терас необхідно спершу вирівняти ділянку.

534

Розділ 11 Безпека праці лісокультурного виробництва

На нерозкорчованих зрубах або частково підготовлених ділян­ ках насіння висівають навісними сівалками, я к и м и управляють безпосередньо з кабіни трактора . Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.

П р и висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній ма­ шині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату . Під час р о б о т и агрегату о п р а в щ и к пови ­ нен перебувати на відстані не менше 10 м.

П р и зустрічі а г р е г а т у з різними п е р е ш к о д а м и , а т а к о ж п р и поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки т р а к т о р а . Я к щ о одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що

йґрунтообробні машини.

Пр и доглядах за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, іцо виключає його самовільне опускання або падіння.

До г л я д за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.

Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які п р о й ш л и попередній медичний огляд і знають основні власти­ вості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при

о т р у є н н і , в м і ю т ь в и к о р и с т о в у в а т и і н д и в і д у а л ь н і з а с о б и за­ хисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідклад- і юї допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.

П е с т и ц и д и п о в и н н і міститися в міцній, д о б р е з а к р и т і й тарі . Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами . Приго ­ тування р о б о ч и х розчинів із високотоксичних хімікатів та запов ­ нення н и м и резервуарів о б п р и с к у в а ч і в п о в и н н о здійснюватися м е х а н і з о в а н о .

535

Частина З Лісові культу

Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкр частини тіла. Якщо пестшдзди потрапили на тіло, треба негайно вид їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.

П р и обприскуванні використовуються обприскувачі венти торного типу при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокраплинні) 4 м/с (крупнокраплинні). П р и використанні шлангових трактори' об-прискувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 ь (для дрібнокраплинних) і 5 м/с (для крупнокраплинних). Забороняєт о б п и л ю в а т и з в и к о р и с т а н н я м а п а р а т у р и п р и ш в и д к о с т і віт понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом в і ' ' Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебува' один від одного на відстані 5-6 м.

Тривалість робочого дня при доглядах за лісовими культурам' використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. П р и тривало, робочого дня 4 год. інші 2 год. робітники допрацьовують на роботах,, зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил те:

безпеки сприяє високій продуктивності праці.

536

Бібліографічний список

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Белоус В.И. Технология прививок дуба в грабовой дубраве // В сб.: Лесная генетика, селекция и семеноводство. - Петроза­ водск: Карелия, 1970. - С.495-502.

2. Білоус В.І. Селекція та насінництво дуба. - Черкаси: Н Д І Т Е Х І М , 1994. - 268 с.

3. Бродович Т.М., Шляхта Я . М . Методические рекомендации по технологии создания промышленных культур дугласовой пихты

в Карпатах . - Львов: 1979.-30 с.

4.Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення в рівнинних районах України.-Фастів: Поліфаст, 1998.-508 с.

5. Гаврусевич А . Н . Лесокультурное районирование Украинских

6. Голубец М . А . Ельники Украинских Карпат . - К.: Наук, думка, 1978.-262 с.

7. Гордієнко М.І., Гойчук А . Ф . , Гордієнко Н . М . Штучні ліси в дібровах . - Житомир: Полісся, 1999.-592 с.

8. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. К.: Сільгоспосвіта, 1995.- 328 с.

9. Гордієнко М.І., Ш л а п а к В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В . М . , Г о р д і є н к о Н . М . , К о в а л е в с ь к и й С Б . К у л ь т у р и сосни звичайної в Україні. - Київ: 2002. - 872 с.

10.Гордієнко Н . М . , Бондар А.О., Гордієнко М.І. Інтродуценти в дібровах Полісся та лісостепу України. К.: Урожай, 2001. - 448 с.

11.Гузь М . М . Кореневі системи деревних порід Правобережного лісостепу України. - К.: ВК "Ясмина", 1996. - 145 с.

12.Гунчак М . С . , Я ц и к P.M., Андрушків Ю . Е . Дугласія зелена в Україні.- Івано-Франківськ, 1998.-122 с.

13.Дебринюк Ю . М . Лісові культури. Методи і способи їх створення

утипах лісу західного регіону України: Навч . посібник. - К.: ІСДОУ , 1994.- 168 с.

537

18.Д С Т У 2980-95. Культури лісові. Терміни та визначення. К Держстандарт, 1995. - 64 с.

19.Д С Т У 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. К.: Д е р ^ стандарт, 1997. - 48 с.

20.Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку^! оцінки якості лісокультурних об'єктів . Н а к а з Міністерств лісового господарства України від 08.07.97 №62.

21. Калінін М . І . Лісові культури і захисне лісорозведення. - Л ь в | Світ, 1994. - 296 с.

23.Каплуновський П.С., Фегер Ю . І . Лісовий розсадник. - Ужгород Карпати, 1987. - 102 с.

24. Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida M i l l . ) в лісових кулщ pax Західного і М а л о г о Полісся. Автореф . дис. на здоб. нау|

26.Логгинов Б . И . Лесные культуры.- К.: Изд-во У С Х А , 1977 - 1.8І

27.Осмола М . Х . Лісові культури. Лісові розсадники. - К.: І С Д | 1995. - 92 с.

28.Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. - Львів: Bifl

Львівського ун-ту, 1973. - 257 с.

29.Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Першопостаті українського ліоЙ ництва. Нариси до лісової історії.- Львів: ВАТ "Бібльос", 2000.- 372І

30. Швиденко А.Й., Гищук P . M . Сосна Веймутова у Східній Є в р | пі. - Чернівці: Рута, 2001. - 36 с.

538