
Електронно-променева трубка
1 – фокусуючий циліндр;
2 – горизонтально відхиляючі пластини;
3 – екран;
4 – вертикально відхиляючі пластини;
5 – анод;
6 – дротяна спираль (катод).
Електронно-променева трубка являє собою скляну колбу, в якій створено високий вакуум (10 -6 ~ 10 -7 мм рт.ст.). Джерелом електронів служить тонка дротяна спираль 6 (вона ж – катод). Напроти катода розташований анод 5 у формі порожнистого циліндра, до якого електронний пучок потрапляє, пройшовши через фокусний циліндр 1, який містить діафрагму з вузьким отвором. Між катодом і анодом підтримується напруга у декілька кіловольт. Прискорені електричним полем електрони вилітають з отвору діафрагми і летять до екрана 3, виготовленого з речовини, яка світиться під дією ударів електронів. Для керування електронним променем служать дві пари металевих пластин, одна з яких (2) розташована вертикально, а друга (4) – горизонтально. Якщо ліва з пластин 2 має негативний потенціал, а права – позитивний, то промінь відхилиться праворуч, а якщо полярність пластин змінити, то промінь відхилиться ліворуч. Якщо ж на ці пластини подати змінну напругу, то промінь буде здійснювати коливання в горизонтальній площині. Аналогічно буде коливатисьпромінь у вертикальній площині, якщо змінну напругу подати на пластини 4 (ці пластини називаються вертикально відхиляючими, а пластини 2 – горизонтально відхиляючими).
Електричний струм у напівпровідниках. Власна та домішкова провідність напівпровідників. Залежність опору напівпровідників від температури. Електронно-дірковий перехід. Напівпровідниковий діод. Транзистор.
Напівпровідники (Ge, Si та ін.) – речовини, що за провідністю знаходяться між провідниками і діелектриками. На відміну від провідників (металів), опір напівпровідників різко зростає при пониженні температури.
Власна провідність провідників.
Розрізняють два види власної провідності провідників: електронну та діркову.
Електронна провідність. Від нагрівання кремніє кінетична енергія валентних електронів зростає і окремі зв`язки розриваються, деякі електрони стоють вільними, як у провідниках. В електричному полі вони переміщуються між вузлами рішітки, утворюється електричний струм. Провідність напівпровідників, зумовлену наявністю в них вільних електронів, називають електронною провідністю.
Діркова провідність.Коли розривається звязок, то утворюється вакантне місце, де не вистачає електрона. Його називають діркою. У дірці є надлишковий додатній заряд. Положення дірки в кристалі не є незмінним, тому що вільний електрон може зайняти місце дірки, при цьому в місці, звідки перескочив електрон, утворюється нова дірка. Отже дірка може переміщуватися в кристалі. Напрям руху дірок протилежний напряму руху електронів. Провідність напівпровідників, зумовлену переміщенням дірок, називають дірковою провідністю.
|
2008-2009 |