86. Екологічні проблеми сучасної цивілізації

Найбільше страждає атмосфера Землі. Руйнування атмосфери під впливом різних технологічних процесів катастрофічно відображається на організмі людини. Якщо в середині 40-х років XX ст. було зафіксовано 0,7% неповноцінних дітей серед новонароджених, як наслідок впливу різного роду мутагенних процесів, то на зламі тисячоліть ця цифра перевищує 10%, що змушує говорити про небезпеку для повноцінного розвитку генофонду людства. Щорічно викидається 110 млн т оксиду сірки, 70 млн т. оксиду азоту, 180 млн т оксиду вуглецю, 90 млн т неочищених отруйних газів, 700 тис. т фреонів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від хвороб, спричинених палінням, щорічно помирає 1,5 млн осіб. Світовому океану відводиться роль гігантського звалища більшої частини промислових і радіаційних відходів. Особливо жахливі показники забруднення його нафтою. За даними науковців, нафтовою плівкою покрито майже 1/4 поверхні Світового океану. Світовому океану відводиться роль гігантського звалища більшої частини промислових і радіаційних відходів. Особливо жахливі показники забруднення його нафтою. За даними науковців, нафтовою плівкою покрито майже 1/4 поверхні Світового океану. Дедалі чіткіше проявляється негативний вплив науково-технічного прогресу на ґрунт. Він поповнюється нехарактерними для нього фізичними, хімічними та біологічними складовими. Забруднювачі через рослинні або тваринні продукти харчування потрапляють в організм людини.Небезпечною за своїми наслідками є ерозія ґрунтів, тобто руйнація верхніх, найбільш родючих шарів ґрунту. Протягом року з планети зникає близько 11 млн га лісів. Роль лісів у природі надзвичайно важлива. Адже, не дивлячись, що ліси займають всього 7% земної поверхні, в них зосереджено 60% наявних видів рослин. Біомаса лісів становить 90% всієї біомаси суходолу. В зв'язку з масовою вирубкою лісів різко зросли темпи вимирання цілих видів тварин. Під загрозою знищення перебуває 1200 видів.Шляхи вирішення:

1. Невідкладна розробка і втілення в життя заходів з перевиховання сучасних і майбутніх поколінь з метою переорієнтації відносно загальнолюдських цінностей, зокрема, ролі природи в житті людини.

2. Науковий пошук принципово нових форм матеріально-технічної діяльності суспільства. Це мають бути такі форми, які б максимально сприяли нормалізації відносин між людиною і природою. Мова йде перш за все про розробку і впровадження "чистих" і безпечних джерел енергії (геліоенергетики, біоенергетики, вітрової, вторинної енергетики тощо).

3. Подальша розробка і впровадження в життя законодавчої, правової бази відносно збереження природного середовища. Особливо важливо, щоб закони і "діяли".

87. Соціально-філософський аспект держави, форм правління, державного устрою, політичних режимів.

Держава – це сукупність взаємозв'язаних установ та організацій, які здійснюють управління суспільством.

Основні ознаки держави:– наявність особливої системи органів і установ, що здійснюють функції державної влади;– територіальний розподіл на райони, округи, штати, губернії та ін., на які поширюється юрисдикція цієї держави;– наявність права, що закріплює систему норм, затверджених державою.

Як правило, має бути три гілки державної влади: законодавча, виконавча та судова. їм відповідають певні органи: органи законодавчої влади (парламент і відповідні органи на місцях), органи виконавчої влади (урядові заклади і установи на регіональному рівні) і, нарешті, органи судової влади, які здійснюють функцію судочинства.Функції держави:

– регулювання економічних, соціальних, правових відносин;– забезпечення функціонування політичної системи, що склалася;– стягування податків;– представництво інтересів держави в системі міжнародних інтересів;– придушення опору соціальних груп, що перебувають в опозиції.

Держави розрізняються за формами правління. Форма правління відбиває принципи владних повноважень між різними гілками державної влади.

Основними формами правління є монархія або республіка.

Монархія являє собою необмежену владу однієї людини: короля, царя чи імператора. Ця форма правління характерна для феодального суспільства. Сьогодні майже 40 країн світу є монархіями. Виділяють такі різновиди монархій, як абсолютна і конституційна (Англія, Японія, Швеція, Норвегія та ін.)Республіка передбачає наявність виборної влади. Історія знає аристократичні республіки, тобто коли влада хоча і виборна, але знаходиться в руках невеликої меншості імущого населення, і демократичні, коли в управлінні державою беруть участь трудящі маси.Сучасні республіки можуть бути президентськими або парламентськими.У президентській республіці незалежно від парламенту вибирається президент, який формує уряд. Останній несе відповідальність лише перед президентом. Він не відповідальний перед парламентом (наприклад у США).У парламентській республіці президент вибирається парламентом. Уряд є відповідальним перед парламентом і очолюється не президентом, а прем'єр-міністром (наприклад, в Італії, Німеччині, Швейцарії та ін.)

Держави розрізняються також за формою державного устрою, тобто за внутрішнім поділом. Держава може бути унітарною, федерацією або конфедерацією.Унітарна держава – це сукупність єдиних адміністративно-територіальних одиниць, які не мають політичної самостійності (Фінляндія, Франція, Швеція, Японія та ін.).Федерація – це союз відносно самостійних державних утворень, кожне з яких має свою систему законодавчих, виконавчих та судових органів (США, Індія, Росія, Німеччина та ін.).Конфедерація – союз, об'єднання, в якому відносини між державами, що входять в нього, будуються j на взаємній договірній основі зі збереженням кожним j з них своєї незалежності.

Держави різняться політичними режимами. Політичний режим – це система прийомів та методів реалізації державної влади, а також ставлення органів і державної влади до правових засад їх діяльності. Існують демократичні і диктаторські політичні режими.Демократичний режим – побудова державного апарату за принципом розподілу влади, наявність представницьких органів, які вибираються населенням, всезагальне виборче право, функціонування багатопартійної системи тощо.Диктаторський режим – відсутність системи розподілу влади, монополізація влади, значне обмеження громадянського суспільства, застосування репресій та терору, сувора однопартійність, контроль усіх сфер суспільства, наявність єдиної ідеології.