
- •1 Природні умови та населення єгипту
- •3 Правління кіра і камбіза
- •4 Родовий лад в державах старод сходу
- •6 Старод вавилон
- •7Найдавніші держави шумеру і аккаду
- •8 Загальне і особливе
- •9 Значення общин
- •10Закони хамурапі
- •11Релігія персії
- •12 Особл рабської експлуатації
- •13Індська цивілізація
- •14 Пізнє царство єгипет
- •15Війна єгипту з хетами
- •16Старод індія
- •17Культура індії
- •18 Реформи дарія 1
- •19 Геродот
- •20 Закони ману
- •21 Варни
- •22 Реформи ван мана
- •23 Староассирійська держава
- •24 Середньоассирійські закони
- •25 Утворення та розвиток урарту
- •26 Піднесення урарту боротьба з ассирією
- •27 Перська культура
- •28 Культура народів східного середземноморя
- •29 Культура месопотамії
- •30 Фінікійська цивіл заснування карфагену
- •31 Політика карфагена
- •32 Записки сима цяня
- •33 Релігія китаю
- •34 Культура китаю
- •35 Держава шань інь
- •39 Природні умови і населення китаю
- •40 Соц економ відносини джоу
- •41 Конфуцій
- •43 Нововавилон
- •44 Царство давида
- •45 Джерела з іст індії
- •46 Чандрагупта і ашока
- •47 Маурї
- •50 Початок освоєння єгиптології
- •51 Джерела іст старод єгипту
- •52 Війна єгипту з хетами
- •53 Хетські закони
- •54 Нове царство
- •55 Повстання в єгипті
- •56 Стародавнє царство
- •57 Реформа ехнатона
- •58 Культура старод єгипту
- •59 Місце і значення єгипетської культ
- •60 Народ палестини проти ассирії
- •61 Вавилон при навуходоносорі 2
- •62 Зовнішня політика Дарія I
- •63 Авеста як джерело
- •64 Економічний лад ассирії
- •67 Елам та мідія
- •68 Індуїзм та буддизм
- •69 Деспотизм
- •70 Памятки писемності сс
11Релігія персії
У Персії народні маси поклонялися древнім божествам природи — Митрі (бог сонця), Анахите (богиня води й родючості) і іншим богам, у яких вони почитали світло, місяць, вітер і т.д. Зороастризм почав поширюватися в Персії лише на рубежі VI—V вв. до н.е., тобто в період царювання Дарія I. Перські царі, оцінивши переваги навчання Зороастра як своєї нової офіційної релігії, проте не відмовилися від культів древніх богів, яким поклонялися іранські племена. В VI— IV вв. до н.е. зороастризм ще не став догматичною релігією із твердо зафіксованими нормами, і тому виникали різні модифікації нового релігійного навчання. Однієї з таких форм раннього зороастризму була перська релігія починаючи із часу Дарія I.Саме відсутністю догматичної релігії пояснюється виняткова віротерпимість перських царів. Наприклад, Кир II усіляко захищав відродженню древніх культів у скорених країнах і велів відновити зруйновані при його попередниках храми у Вавилонии, Еламе, Іудеї й т.д. Після захоплення Єгипту Камбиз коронувався по єгипетських звичаях, брав участь у релігійних церемоніях у храмі богині Нейт у місті Саисе, поклонявся й приносив жерти й іншим єгипетським богам. Дарій I оголосив себе сином богині Нейт, будував храми Аммону й іншим єгипетським богам. У храмах богів скорених народів приносилися жертви від імені перських царів, які прагнули домогтися доброзичливого до себе відносини. За свідченням документів персепольского архіву кінця VI — початку V в. до н.е., у Персеполе й інших містах Персії й Елама із царських складів відпускалися продукти (вино, вівці, зерно й т.д.) для відправлення культу не тільки верховного богів Ахура-Мазди (символ добра, світла, правди) і інших іранських богів, але також еламских і вавилонських богів. І хоча в переліку богів Ахура-Мазда згадується завжди на першому місці, для його культу відпускається в три рази менше вина, чим було призначено для одного з еламских богів. Взагалі боги іранського пантеону виступають у персепольских текстах рідше, ніж еламские боги, і, судячи з розмірів жертвоприносин і узливань, вони аж ніяк не займали привілейованого положення. Як тільки відсутністю догматичної нетерпимості в древніх религиях можна пояснити той факт, що в одному арамейському написі IV у до н.е., знайденої в Малій Азії, говориться про одруження між вавилонським богом Білому й іранській богині Дайна-Маздаясниш («маздаяснийская віра», тобто зороастризм). Правда, коли у Вавилонии спалахнуло повстання проти перського панування^ Ксеркс зруйнував головний храм цієї країни Есагилу й велів відвезти звідти в Персію статую бога Мардука. Він руйнував також і грецькі храми. Однак до цих дій Ксеркс прибігав лише як крайня міра, прагнучи позбавити вороже йому населення допомоги місцевих богів. В Ірані Ксеркс провів релігійну реформу, спрямовану на централізацію культу. З її допомогою він очевидно, хотів знищити храми Митри, Анахити й інших древнеиранских божества, відкинутих Зороастром. Однак ця реформа виявилася приреченої на невдачу, тому що через піввіку зазначені божества знову були офіційно визнані.Хоча перські царі не ущемляли релігійних почуттів скорених народів, вони прагнули не допустити надмірного посилення храмів. У Єгипті, Вавилонии, Малої Азії й інших країн храми були обкладені державними податями й повинні були посилати своїх рабів для використання в царському господарстві.Чужоземці легко включалися в суспільне й економічне життя країни, де вони оселилися, поступово асимілювалися місцевим населенням, приймали його мову й культуру й у свою чергу робили певний культурний вплив. Жваві етнічні контакти сприяли синтезу наукових знань, прийомів мистецтва й поступовому виникненню, по суті, нової матеріальної й духовної культури.