
- •1 Природні умови та населення єгипту
- •3 Правління кіра і камбіза
- •4 Родовий лад в державах старод сходу
- •6 Старод вавилон
- •7Найдавніші держави шумеру і аккаду
- •8 Загальне і особливе
- •9 Значення общин
- •10Закони хамурапі
- •11Релігія персії
- •12 Особл рабської експлуатації
- •13Індська цивілізація
- •14 Пізнє царство єгипет
- •15Війна єгипту з хетами
- •16Старод індія
- •17Культура індії
- •18 Реформи дарія 1
- •19 Геродот
- •20 Закони ману
- •21 Варни
- •22 Реформи ван мана
- •23 Староассирійська держава
- •24 Середньоассирійські закони
- •25 Утворення та розвиток урарту
- •26 Піднесення урарту боротьба з ассирією
- •27 Перська культура
- •28 Культура народів східного середземноморя
- •29 Культура месопотамії
- •30 Фінікійська цивіл заснування карфагену
- •31 Політика карфагена
- •32 Записки сима цяня
- •33 Релігія китаю
- •34 Культура китаю
- •35 Держава шань інь
- •39 Природні умови і населення китаю
- •40 Соц економ відносини джоу
- •41 Конфуцій
- •43 Нововавилон
- •44 Царство давида
- •45 Джерела з іст індії
- •46 Чандрагупта і ашока
- •47 Маурї
- •50 Початок освоєння єгиптології
- •51 Джерела іст старод єгипту
- •52 Війна єгипту з хетами
- •53 Хетські закони
- •54 Нове царство
- •55 Повстання в єгипті
- •56 Стародавнє царство
- •57 Реформа ехнатона
- •58 Культура старод єгипту
- •59 Місце і значення єгипетської культ
- •60 Народ палестини проти ассирії
- •61 Вавилон при навуходоносорі 2
- •62 Зовнішня політика Дарія I
- •63 Авеста як джерело
- •64 Економічний лад ассирії
- •67 Елам та мідія
- •68 Індуїзм та буддизм
- •69 Деспотизм
- •70 Памятки писемності сс
34 Культура китаю
Китайська стародавня культура своїми витоками сягає середини II тис. дон.е. її своєрідність, незвичайність полягає у рівні буденної свідомості,яка вже давно отримала назву "китайські церемонії" — етико-ритуальніпринципи з відповідними їм нормами поведінки. Етика і ритуал були священного змісту. Словом, міфологія і релігія поступалисяетико-ритуальним нормам. Цей процес знайшов своє найповніше відображенняі завершення у вченні Конфуція (551—479 рр. до н.е.), яке у II ст. до н.е. було канонізовано і покладено в основу офіційної ідеологіїфеодального Китаю.Вічними цінностями китайської традиційної культури є акцент на розвитоккультури, моральне самовдосконалення людини, гармонію взаємовідносин міжособистістю і суспільством; повага до старших, допомога ближньому,традиції родинних стосунків та ін.Визначну роль у китайській культурі відіграв і даосизм,філософсько-релігійний напрям, з яким пов'язаний розвиток науки ітехніки. Ледь не половина найважливіших відкриттів і винаходів, на якіспирається сьогодні наша цивілізація, прийшли із Стародавнього Китаю.Китай — країна стародавньої цивілізації: на його території виявленізалишки первісної культури часів раннього палеоліту та бронзового віку.Первіснообщинний лад існував тут довго — коли в XIV ст. до н. е.сформувалася перша рабовласницька держава Інь. Саме в інську епохузародилася культура, яка дала початок китайській цивілізації в усій їїспецифіці та значущості. Був складений в основних рисах місячнийкалендар та винайдене письмо — праобраз сучасної ієрогліфічноїкаліграфії. Подальший розвиток культури відбувався у першихцентралізованих імперіях — династії Цінь (221—207 рр. до н. е.) тадинастії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.).Стародавній Китай збагатив світову науку та культуру значнимидосягненнями: він є батьківщиною таких винаходів, як компас (III ст. дон. е.), спідометр (III ст. до н. е.), сейсмограф (II ст. до н. е.),порох (X ст.н. е.), книгодрукування (VI—VIII ст.), фарфор (III — V ст).У галузі математики був відкритий метод розв'язання рівнянь першогоступеня з двома і трьома невідомими, обчислено відношення довжини коладо його діаметра — число л. У галузі астрономії китайці знали, яквираховувати дату затемнення сонця, склали один із перших каталогівзірок, вели спостереження за плямами на Сонці та ін.Досить широкого розвитку набула торгівля, цей важливий чинник культури іпрогресу. Китайці вели жваву торгівлю з Індією та країнами СередньоїАзії Великим шовковим шляхом, а також з Кореєю, Японією, арабськимикраїнами — морським шовковим шляхом.На весь світ славиться китайська медицина, яка має тритисячолітню історію. В Стародавньому Китаї вперше було написано "Фармакологію" (Беньцао), вперше стали робити хірургічні операції з застосуваннямнаркотичного засобу, вперше описали і застосували метод лікуванняголковколюванням, припеченням, масажем.У духовній культурі Стародавнього Китаю важливе місце посідав феноменбуденної свідомості, відомий в історії як "китайські церемонії".У китайському мистецтві особливе місце посідають каліграфія, поезія таособливо живопис — гохуа — розпис водяними фарбами на шовку чи паперовихсувоях. Ієрогліфічна кодова система давала змогу через ці три видимистецтва відображати життя людини в найпотаємніших порухах її душі,найбільш повно відтворювати її прагнення до злиття мистецтва змистецтвом життя. Музика Китаю — одна з найдавніших у світі (збірник"Книга пісень" датується XI — VI ст. до н. е.).