10. Значення міміки очей та сигнали очей.

Міміка – виразний рух м*язів обличчя що відповідає пережитим почуттям і настроям. Будь – які зміни у виразі обличчя добре помітні і часто відображаються найменші зміни внутрішнього стану людини. Усі люди при вираженні емоцій залучені однакові групи м*язів тому мімічні реакції вроджені. Очі можуть багато розповісти про людину стати надійним сигналом у процесі спілкування оскільки вони є центром людського тіла.

Погляд примруженим оком служить для недовірливого контролю. Примружуючи очі люди хочуть з*ясувати наміри інших і приховати свої.

Блукаючий погляд говорить про скромність, невпевненість в собі або страх бути покараним за щось.

Погляд спрямований в простір говорить про те що перед вами занурена людина у світ думок.

Велике значення має географічна зона обличчя на яку спрямований погляд. Під час розмови слід уявити на обличчі співрозмовника своєрідний трикутник зосередивши погляд посередині зони тоді співрозмовник зрозуміє що ви серйозна людина. Якщо ваш погляд не буде опускатися нижче очей ви зможете тримати хід розмови під контролем. Цей погляд називається діловим. Якщо погляд опускається нижче то виникає дружня атмосфера між співрозмовниками.

Щоб встановити контроль між співрозмовником під час презентації слід використовувати ручку або указку щоб показувати і водночас розповідати. Якщо вам більше непотрібно щоб співрозмовник дивився у тому напрямку слід перевести на рівень очей співрозмовника. Ваш співрозмовник підніме очі за ручкою при цьому долоня іншої руки повинна бути розкрита і знаходитися у полі зору співрозмовника.

11. Жести. Значення базових жестів.

Жести поділяються на:

• широкі

• дрібні

Широкі жести характерні для експансивної особи. Дрібні – справляють протилежне значення їм надають перевагу ті хто з певних причин не хочуть привертати до себе увагу.

Найбільш виразною мімічною структурою є посмішка.

Американський психолог Ф. Екман визначив 18 типів посмішок і вважає що більшість з них фальшиві. Кожна людина протягом життя вчиться володіти мімікою. Свідомо регулювати вираз обличчя і може досягти значних успіхів.

Велике значення мають багатозначні жести.

Жести сміху. Рівний сміх видає спокійна людина. Дуже голосний сміх при якому деформується обличчя свідчить про те що людина не керує свої відносини. Тихий регіт видає людина що любить товариство, легко завойовує симпатію.

Жести ходи. Люди які широко ходять розмахуючи руками мають чітку мету. Люди які тримають руки у кишенях критичні. Їм подобається пригнічувати інших.

Жести з окулярами та обличчям. Погляд поверх окулярів негативний. Постійне витирання окулярів – засіб затягування часу. Відведення очей у бік людина каже неправду. Прогладжування підборіддя – прийняття важливих рішень.

Жести з руками. Руки складені до рота – бажання вислухати співрозмовника. Руки схрещені на грудях – недовіра. Руки на колінах – бажання завершити розмову.

12. Форми і види ділового спілкування та фактори впливу.

Ділове спілкування існує у двох формах: усне та писемне. Усне мовлення ділової людини має бути:

1. Виразним

2. Точним та недвозначним

3. Логічним

4. Відповідним до ситуації мовлення

5. Змістовним і стислим

До усних форм ділового мовлення належать:

1. Ділова бесіда

2. Ділова доповідь

3. Ділова нарада

4. Ділові переговори

5. Діловий прийом

6. Ділова бесіда по тел..

До письмових форм ділового спілкування належать документи різних видів:

• Заява

• Характеристика

• Контракт

• Скарга

• Пояснювальна записка тощо

Під час ділового спілкування необхідно дотримуватися таких правил: 1. Сформулювати конкретну мету спілкування, скласти план його проведення

2. створити атмосферу довіри

3. привернути увагу партнера

4. не відволікатися від поставленої мети, володіти своїми емоціями

5. робити нотатки, фіксуючи почуту інформацію

6. закінчувати обговорення після досягнутої мети

Ділове спілкування часто порівнюють з грою в шахи, де неможна зробити неправильний хід. Якщо його вже зроблено, ситуація змінюється і наступні ходи вже необхідно робити за наступних умов. На процес спілкування і його необхідність впливає ряд факторів суб’єктивного характеру:

1. Зовнішність людини

2. Вираз очей і обличчя, пропорційність

3. Професійна компетенція, яка проявляється в розумінні проблеми, прийнятті відповідного рішення і дій

4. Мотиваційний фактор, який характеризує зацікавленість сторін у переговорах

5. Емоційний фактор, як прояв ставлення до партнера

У структурі спілкування виділяють 5 стадій:

1. Початок розмови

2. Передача інформації

3. Аргументація

4. Нейтралізація

5. Прийняття рішень

Цим стадіям відповідає 5 комунікативних принципів

1. Звернути увагу співрозмовника

2. Викликати у співрозмовника зацікавленість

3. Детально обґрунтувати свою позицію

4. Усунення сумнівів

5. Втілення інтересів співрозмовника в остаточне рішення

У процесі спілкування ми виступаємо посередниками між конкретною ситуацією і людиною або групою людей. Відповідно до цього, виділяють такі види комунікативних актів:

1. Професійні бесіди

2. Промови

3. Виступи