ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………….....3
Психодіагностична робота………………………………………5
Корекційно-розвивальні програми …………………………... 19
Просвітницька робота…………………..……………………....33
Висновки………………………………………………………………..45
Список використаних джерел………………………………………...46
Додатки………………………………………………………………....49
Психодіагностика уваги молодших школярів
Для більш обґрунтованого й точного вивчення властивостей уваги в психології використовують ряд методик, які дають змогу отримати емпіричні показники й дати їм якісну та кількісну оцінку.
Дослідженням охоплено 15 учнів молодшого шкільного віку 3 класу Фанчиківської ЗОШ 1-3 ступенів.
З метою вивчення рівня розвитку властивостей уваги молодших школярів ми використовували методик, які були випробовані науковцями на великих групах школярів, пройшли оцінку на валідність і дають змогу отримати інформацію про середні величини та закономірності розподілу показників, які вивчаються. Для досягнення цілей дослідження нами обрано 2 методики:
1. Методика «Знайди і викресли»
2. Методика «Простав значки»
Методика «Знайди і викресли»
Мета. Визначити продуктивність та стійкість уваги у дітей 6-9 років.
Дитина працює з рисунком, на якому у випадковому порядку зображено прості фігури.( Додаток 1) Їй дано завдання шукати та різним способом закреслювати чотири неподібні фігури. Дитина працює дві з половиною хвилини, впродовж яких п’ять разів поспіль (через кожні ЗО секунд) їй кажуть: «Починай!», «Стоп!». Експериментатор помічає на рисунку те місце, де подаються відповідні команди.
Обладнання. Рисунок із зображенням простих фігур, секундомір, протокол для фіксації параметрів уваги, прості олівці.
Інструкція. «Зараз ми з тобою зіграємо в таку гру: я покажу тобі рисунок на якому намальовано багато різних знайомих тобі предметів. Коли я скажу “Починай!”, ти по рядках цього рисунка почнеш шукати й закреслювати фігурки, які я буду називати. Робитимеш це доти, доки я не скажу: “Стоп!” Ти зразу мусиш зупинитися й поставити позначку на місці де зупинилас і знову скажу: “Починай!” Після цього ти продовжуєш шукати й викреслювати фігура з малюнка, які я назвав.
Так буде кілька разів, аж поки я не скажу: “Кінець!” Тоді виконання завданні завершується».
Фіксуються час виконання завдання, кількість зображень фігур, які дитини обробила за весь час роботи, а також окремо за кожний 30-секундний інтервал кількість зроблених помилок (пропущені потрібні зображення або ж закреслені непотрібні).
Опрацювання результатів
Спочатку підраховується кількість фігур на рисунку, які продивилася дитина за весь час виконання завдання, а також окремо за кожний 30-секундний інтервал.
Одержані значення підставляються у формулу, за якою визначається показник рівня розвитку у дитини одночасно двох властивостей уваги – продуктивності та і стійкості:
S= (N-2,8 п)/ t
де S – показник продуктивності та стійкості уваги обстежуваної дитини;
N- кількість предметів, які продивилася дитина;
t – час виконання завдання, хв;
п – кількість допущених помилок.
За наведеною вище формулою визначають шість показників (для кожного 30- секундного інтервалу). Відповідно, змінна t набуває значення 150 та 30.
За всіма показниками S, отриманими у процесі виконання завдання, будується графік, на основі аналізу якого можна судити про динаміку зміни продуктивності і стійкості уваги дитини в часі.
Оцінка результатів
При побудові графіка показники продуктивності й стійкості (кожний окремо) переводяться в бали за десятибальною системою наступним чином:.
10 балів – показник S у дитини вище від 1 бала.
8-9 балів – показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1 бала.
6-7 балів – показник S знаходиться в межах від 0,50 до 0,75 бала.
4-5 балів – показник S знаходиться в інтервалі від 0,25 до 0,50 бала.
0-3 бали – показник S знаходиться в межах від 0,00 до 0,25 бала.
Стійкість уваги в балах оцінюється так:
10 балів – всі точки графіка на малюнку 8 не виходять за межі однієї зони, а сам графік своєю формою нагадує криву 1.
8-9 балів – всі точки графіка розташовані у двух зонах , подібно кривій 2.
6-7 балів – всі точки графіка розташовані в трьох зонах, а сама крива схожа на графік 3.
4-5 балів – всі точки графіка розташовані в чотирьох різних зонах, крива нагадує графік 4.
3 бала – всі точки графіка розташовані в п’яти зонах, а його крива схожа на графік 5.
На графіку представлені різні зони продуктивності і типові криві, які можуть бути отримані в результаті психодіагностики уваги дитини за даною методикою. Інтерпретуються ці криві наступним чином:
1. Крива, зображена за допомогою лінії типу − ∙ − ∙ − ∙ − ∙ Це графік дуже високопродуктивної і стійкої уваги.
2. Крива, представлена лінією типу • • • • Це графік низькопродуктивної, але стійкої уваги.
3. Крива, зображувана за допомогою лінії типу − − − −. Представляє собою графік середньопродуктивної і середньостійкої уваги.
4. Крива, зображена за допомогою лінії -------. Є графіком середньопродуктивної, але нестійкої уваги.
5. Крива, зображена лінією - - - - -. Являє графік середньопродуктивної і вкрай нестійкої уваги.
Висновки про рівень розвитку
10 балів – продуктивність і стійкість уваги дуже високі;
8-9 балів – продуктивність і стійкість уваги високі;
4-7 балів – продуктивність і стійкість уваги середні;
2-3 бали – продуктивність і стійкість уваги низькі;
0-1 бал – продуктивність і стійкість уваги дуже низькі.
Джерела:
Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: ВЛАДОС, 2003. – Кн.3: Психодиагностика. – с. 73 « Найди и вычеркни».
Протокол обстеження за методикою «Знайди і викресли» :
Михайло Ч. – (0,35) 4-5 балів - продуктивність і стійкість уваги низька
Артур Ш.- (0,72) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
Владислав П.- (0,60) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
Руслан Ш.- (0,7) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
Алевтин К.- (0,81) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Святослав П.- (0,42) 4-5 балів - продуктивність і стійкість уваги низька
Себастіан З.- (0,81) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Василь С.- (0,95) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Анастасія Г.- (0,64) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
Михайло П.- (0,95) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Богдана Д.- (0,69) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
Євген Ш.- (0, 75) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Евеліна К.-(0,95) 8-9 балів - продуктивність і стійкість уваги висока
Евеліна З.-(1) 10 балів - продуктивність і стійкість уваги дуже висока
Михайло В.- (064) 6-7 балів - продуктивність і стійкість уваги середня
(Додаток 1)
Отже за даною методикою дослідження, ми виявили, що у двох учнів низький рівень продуктивності і стійкості уваги, у 6 середній рівень і у 6 високий рівень, а також один має дуже високий рівень продуктивності і стійкості уваги.
Методика "Простав значки"
Тестове завдання спрямоване на переключення та розпреділення уваги дитини.
Вік: 6-9 років.
Обладнання. Рисунок із зображенням фігур ( Додаток 2), секундомір, протокол для фіксації параметрів уваги, прості олівці.
Інструкція: Перед початком виконання завдання дитині показують малюнок і пояснюють, як з ним працювати. Ця робота полягає в тому, щоб у кожному з квадратиків, трикутників, кружків і ромбів проставити той знак, який заданий вгорі на зразку, тобто, відповідно, галочку, рису, плюс або крапку.Дитина безперервно працює, виконуючи це завдання протягом 2 хвилин.
Обробка і оцінка результатів.
Загальний показник переключення і розподілу його уваги визначається за формулою:
S = (N – 2,8n)/100,
де S – показник переключення і розпреділення уваги дитини;
N – кількість геометричних фігур, які проглянула і відмітила дитина за 2 хв.;
n – кількість помилок, які допустила дитина за час роботи. Помилками вважаються неправильно поставлені знаки або пропущені, тобто не помічені відповідними знаками геометричні фігури.
Бали |
Показник S |
Висновки про рівень розвитку |
10 |
Показник вище, ніж 1,00 |
Дуже високий |
8 – 9 |
Показник знаходиться в межах від 0,75 до 1, 00 |
Високий |
6 – 7 |
Показник знаходиться в межах від 0,50 до0,75 |
Середній |
4 – 5 |
Показник знаходиться в межах від 0,25 до 0,50 |
Низький |
0 – 3 |
Показник знаходиться в межах від 0,00 до 0,25 |
Дуже низький |
Джерела:
Методика "Проставь значки" / Богомолов В. Тестирование детей – Ростов-на-Дону, 2006. С.29.
Протокол обстеження за методикою «Простав значки» :
Михайло Ч. – (0,5) 6-7 балів - переключення та розпреділення уваги середнє
Артур Ш.- (0,62) 6-7 балів - переключення та розпреділення уваги середнє
Владислав П.-(0,52) 6-7 балів-переключення та розпреділення уваги середнє
Руслан Ш.- (0,62) 6-7 балів - переключення та розпреділення уваги середнє
Алевтин К.- (0,99) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги високе
Святослав П.- (0,39) 4-5 балів-переключення та розпреділення уваги низьке
Себастіан З.- (0,98) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги високе
Василь С.- (0,79) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги високе
Анастасія Г.- (0,73) 6-7 балів -переключення та розпреділення уваги середнє
Михайло П.- (0,85) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги високе
Богдана Д.- (0,58) 6-7 балів - переключення та розпреділення уваги середня
Євген Ш.- (0, 69) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги середнє
Евеліна К.-(0,94) 8-9 балів переключення та розпреділення уваги високе
Евеліна З.-(0,84) 8-9 балів - переключення та розпреділення уваги високе
Михайло В.-(1) 10 балів - переключення та розпреділення уваги дуже високе
(Додаток 2)
Отже за данною методикою дослідження, ми виявили, що у одного учня низький рівень переключення та розпреділення уваги, 7 учнів середній рівень переключення та розпреділення уваги , у 6 - високий рівень та у 1 учня дуже високий рівень переключення та розпреділення уваги.
Висновки психодіагностичного дослідження
У дослідженні на вивчення особливостей уваги приймали 15 учнів 3-а класу. Загальний результат дослідження за двома методиками показав, що у 9 учнів результат вище середнього, а у 6 дітей середній результат. Тому для подальшої корекційно-розвивальної програми ми вибрали групу з 6 учнів, які отримали середній результат.
Михайло Ч.
Артур Ш.
Владислав П.
Святослав П.
Анастасія Г.
Богдана Д.
Корекційно-розвивальна програма з розвитку уваги
(для дітей молодшого шкільного віку)
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний, хтось починає ходити раніше за інших, але потім тривалий час не говорить, хтось навпаки невміє посміхатися, за те починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує літери. Тому до шкільного віку діти набувають різного багажу досвіду, знань, умінь, навичок, у дітей розвивається поступово увага.
Увага – це форма психічної діяльності людини, яка полягає в її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах. Рівень розвитку уваги визначає успішність навчання дитини в школі. У дошкільнят переважає мимовільна увага, дитина ще не може керувати своєю увагою і часто опиняється в полоні зовнішніх вражень. Виявляється це у швидкому відволіканні неможливості зосереджуватись на чомусь одному, частій зміні діяльності.
До початку навчання в школі поступово формується довільна увага.
Розвиток довільної уваги тісно пов'язаний з розвитком відповідальності, що передбачає ретельне виконання будь-якого завдання як цікавого так і ні. Обсяг уваги визначається кількістю однорідних предметів, які охоплює свідомість дитини.
Концентрація уваги – інтенсивність зосереджуваності на одному чи кількох об’єктах. Розподіл уваги можливість сконцентруватися не наодному місці, а на двох або більшій кількості різних об’єктів. Переключення уваги - це переміщення уваги з одного об’єкта на інший. Увага є мимовільною і довільною.
Запропонована програма орієнтована не більше ніж на 12 осіб. Програма складається з 8 занять. Кожне заняття триває 30-45 хвилин.
Мета програми: розвивати здатність до ігрової поведінки, тренувати переключення уваги, розвивати стійкість уваги, збільшувати обсяг уваги. Підтримувати позитивний настрій у групі.
Завдання програми:
Сформувати вміння працювати за заданим зразком.
Скорегувати вміння адекватно реалізувати отриману інформацію.
Розвивати стійкість уваги.
Збільшувати обсяг уваги.
Тренувати переключення уваги.
Методи: психодіагностика, рухливі ігри, дидактичні ігри, коректурні проби, вправи на концентрацію, переключення , розподіл уваги., слухання казок, спостереження.