20. Форми та види акредитива.

За способом використання акредитиви поділяються на документарні (товарні) та грошові (циркулярні): а) документарні (товарні) використовуються для розрахунків за товари і послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів; б) грошові (циркулярні) – це такі акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документів.

За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи. Особливість акредитивних комерційних листів полягає у тому, що вони направляються не до банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому, банк у країні продавця може використовуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар, після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених у акредитивному листі документів, може або передати їх банку, обраному на свій розсуд, або направити для сплати безпосередньо банківській установі, що виписала акредитивний лист.

У практиці міжнародних розрахунків застосовуються різні види акредитивів, основні з яких можна класифікувати залежно від відповідальності банків, форми платежу, розташування бенефіціара.

Види акредитивів залежно від відповідальності банків.

1. Відкличний акредитив (Revocable Letter of Credit). При відкличному акредитиві банк-емітент має право в будь- який час змінити або анулювати акредитив без згоди бенефіціара (продавця). Оскільки банк-емітент здебільшого так вчиняє лише на вимогу покупця, то продавець, безперечно, має цілком довіряти покупцеві своїх товарів. У такому разі використання цього виду акредитива є рівнозначним застосуванню звичайного банківського переказу за фактом поставки продукції (тобто покупець може заплатити, а може і не заплатити). Нині такий вид акредитивів практично не використовується, тому що його умови не захищають експортера від ризиків неплатежу. Якщо у тексті акредитива не зазначено його вид, то він вважається безвідкличним.

2. Безвідкличний непідтверджений акредитив (Irrevocable unconfirmed Letter of Credit). При використанні такого виду акредитива банк-емітент не має права відмовитися від свого зобов'язання протягом усього терміну дії акредитива без згоди бенефіціара (продавця). Тобто на відміну від відкличного акредитива безвідкличний непідтверджений акредитив не можна змінити в односторонньому порядку чи анулювати.

3. Безвідкличний підтверджений акредитив (Irrevocable confirmed Letter of Credit). У цьому випадку банк, що підтверджує, додатково бере на себе зобов'язання (щодо оплати товару або послуг продавця в межах акредитива), аналогічні зобов'язанням банку-емітента (солідарна відповідальність). Тож на користь бенефіціара є два зобов'язання — банку-емітента і банку, що підтверджує. Одначе для того, щоб банк узяв на себе зобов'язання з підтвердження акредитива, потрібно виконати певні умови, а саме:

1. Акредитив має бути безвідкличним;

2. Акредитив має містити чітко сформульовану вказівку або прохання банку-емітента до банку-кореспондента (підтверджуючого банку) додати своє підтвердження;

3. Акредитив має виконувати банк, що підтверджує (крім акредитивів з рамбурсним підтвердженням);

4. Зміст акредитива має бути чітким, зрозумілим і не містити жодних умов, що дозволяють покупцеві уникнути виконання умов акредитива з оплати (так звані «стоп-застереження»).

Проте слід зрозуміти, що акредитив вважається підтвердже­ним тільки після одержання достовірного повідомлення з банку- кореспондента про те, що він справді додав підтвердження до цього акредитива. Якщо банк-виконавець не додав своє підтвер­дження до акредитива, то він не зобов'язаний здійснювати платіж бенефіціару. У такому разі він одержує документи, надсилає їх до банку-емітента і здійснює платіж бенефіціара лише після того, як одержить покриття (забезпечення) від банку-емітента.

Одним з різновидів підтвердженого акредитива є акредитив з рамбурсним підтвердженням («рамбурс» од англійського «reimburse» — відшкодовувати). Такий вид підтвердження використовується тоді, коли бенефіціар наполягає, щоб акредитив, з одного боку, був підтвердженим, а з іншого — виконувався в банку, в якому він обслуговується, але банк-емітент з певних причин не може здійснити підтвердження саме в цьому банку (на­приклад, якщо банк не є першокласним). Використання рамбурсних інструкцій регулюється Уніфікованими правилами для міжбанківського рамбурсування з документарних акредитивів (№525, 1996 р.), виданими Міжнародною торговельною палатою.

Види акредитивів за формою платежу

1. Акредитиви з оплатою за пред'явленням документів (акредитив за пред'явленням, LetterofCreditatsight/againstpayment)

Бенефіціар одержує оплату за акредитивом після представлення документів, перевірки їх банком-виконавцем і визнання такими, що відповідають умовам акредитива. Платіж проводиться у спосіб «документи проти платежу», причому банку надається достатньо часу на перевірку документів, але не більше, ніж п'ять робочих банківських днів після одержання документів {cm. 14 Правил з акредитивів),