
- •Методичні розробки
- •Частина 1
- •Ужгород – 2002
- •Передмова
- •Техніка експерименту в хімічній лабораторії
- •Загальні правила роботи в хімічній лабораторії
- •Предмет
- •Атомно-молекулярна теорія
- •Основні
- •Поняття
- •Прості та складні речовини
- •Хімічна символіка
- •Фізичні величини
- •Закон збереження маси
- •Закон еквівалентів
- •Закон сталості складу речовини
- •Закон кратних відношень
- •Газові закони
- •Закон Авогадро
- •Рівняння Менделєєва-Клапейрона
- •Хімічна термодинаміка
- •Термодинамічна система
- •Внутрішня енергія системи
- •Перший закон термодинаміки
- •Ентальпія системи
- •Тепловий ефект реакції
- •Закони термохімії
- •Термохімічні рівняння реакцій
- •Стандартний стан речовини
- •Термохімічні розрахунки
- •Поняття про ентропію
- •Другий закон термодинаміки
- •Хімічна кінетика
- •Поняття про швидкість хімічної реакції
- •Швидкість гомогенних реакцій
- •Швидкість гетерогенних реакцій
- •Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •Енергія активації хімічної реакції
- •Фотохімічні реакції
- •Ланцюгові реакції
- •З розгалуженими ланцюгами
- •Оборотні та необоротні реакції
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги
- •Фазові рівноваги
- •Каталіз
- •Розчини
- •Дисперсні системи
- •Розчини
- •Теорії розчинів
- •Розчинність речовин
- •Розчини
- •Розчини
- •Розчини твердих речовин
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Розчини неелетролітів
- •Тиск пари розчинів
- •Температура кипіння і температура замерзання розчинів
- •Розчини електролітів
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Ступінь електролітичної дисоціації
- •Ізотонічний коефіцієнт
- •Константа електролітичної дисоціації
- •Закон розведення
- •Властивості розчинів сильних електролітів
- •Добуток розчинності
- •Іонний добуток води
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Індикатори
- •Реакції у розчинах електролітів
- •Гідроліз солей
- •Ступінь гідролізу солі
- •Колоїдні розчини
- •Будова колоїдних часток
- •Окисно-відновні процеси електрохімічні процеси корозія
- •Ступінь окиснення елементу
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Окисно-відновні властивості речовин
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •У кислому середовищі:
- •У нейтральному середовищі:
- •В лужному середовищі:
- •Окисно–відновний потенціал
- •Еквівалент окисника і відновника
- •Електродний потенціал
- •Електричного шару
- •Гальванічний елемент
- •Стандартний електродний потенціал
- •Водневий електрод
- •Ряд стандартних електродних потенціалів металів
- •Електроди першого роду
- •Електроди другого роду
- •Окисно-відновні електроди
- •Іонселективні електроди
- •Електроліз
- •Корозія
- •Електрохімічна корозія
- •Захист металів від корозії
- •Загальні властивості полімерів
- •Полімери як високомолекулярні речовини
- •Структура полімерів
- •Реакція полімеризації
- •Механізми полімеризації
- •Властивості полімерів
- •Каучуки
- •Структура каучуків
- •Синтетичні каучуки
- •Вулканізація каучуків
- •Реакція поліконденсації
- •Пластмаси
- •Література для самостійної роботи студентів
в хімії
Фізичні величини
Фізична величина
|
Позначення |
Визначальна формула |
Одиниці вимірювання та деякі їх співвідношення |
Маса |
m |
– |
1 г = 10–3 кг і ін. |
Відносна атомна маса |
Ar |
Ar
= mатому·( |
1 а.о.м. = 1,66·10–24 г |
Відносна молекулярна маса |
Mr |
Mr
= mмолекули·( |
1 а.о.м. = 1,66·10–24 г |
Кількість речовини |
|
=
|
1 моль (містить 6,02·1023 часточок речовини) |
Молярна маса |
M |
M= |
г/моль (маса (в г) 1 молі речовини) |
Об’єм |
V |
|
1л = 1 дм3 = 10–3 м3 і ін. |
Молярний об’єм |
Vm |
Vm= |
л/моль (об’єм (в л), який займає 1 моль речовини) |
Густина |
|
=
|
1 г/мл = 1000 кг/м3 = 1 кг/л і ін. |
Відносна густина газів |
D |
D(1)2=
1/2
= |
безрозмірна одиниця |
Частка речовини в суміші: |
|
|
|
а) масова |
|
= |
безрозмірна одиниця або % |
б) молярна |
|
= |
безрозмірна одиниця або % |
в) об’ємна |
|
= |
безрозмірна одиниця або % |
Тиск |
р |
– |
1 атм=760 мм рт.ст.=101,3 кПа |
Температура |
t T |
T= t+273 |
oC K |
Атомна
одиниця маси (а.о.м.) (сучасна позасистемна
одиниця вимірювання атомних і молекулярних
мас) є
маси атома ізотопу Карбону12С:
1 а.о.м. = 1,66·10–24 г.
Відносна
атомна маса
хімічного елементу – це фізична величина,
що визначається відношенням маси атому
елементу до
частки маси атома ізотопу Карбону12С:
Ar = mатому·(
m
)–1
= mатому/1 а.о.м.
= mатому/1,66·10–27
кг, де mатому
– маса атому елементу.
Відносна
молекулярна маса
– це фізична величина, що визначається
відношенням маси молекули до
частки маси атома ізотопу Карбону12С.
Відносна молекулярна маса розраховується
за хімічною формулою як сума відносних
атомних мас всіх атомів елементів, що
входять до складу молекул: Mr(BlCnDm) = l
Ar(B) + n
Ar(C) + m
Ar(D),
де BlCnDm–
формула речовини; Ar–
відносна атомна маса елементів; l,
n, m
– індекси хімічних елементів у формулі.
Кількість речовини – це фізична величина, що визначається числом часток – структурних елементів речовини: молекул, атомів, іонів. Одиницею її вимірювання є моль. Моль – це кількість речовини, що містить стільки часток – структурних елементів речовини (молекул, атомів, іонів), скільки атомів є в ізотопі Карбону 12С масою 0,012 кг. Це число дорівнює 6,02·1023.
Число
Авогадро
NA = 6,02·1023 моль–1
вказує число часток, структурних
елементів у речовині, кількість якої
становить 1 моль. Поняття “моль”
застосовують щодо речовин в будь-якому
агрегатному стані. Кількість речовини
пов’язана з іншими величинами слідуючим
чином: = ; =
; =
,
деm – маса
речовини; M – молярна
маса; N – число
часток; NA – стала
Авогадро; V
– об’єм
речовини (н.у.); Vm – молярний
об’єм речовини.
Молярна
маса
(М)
– це фізична величина, що визначається
відношенням маси речовини до кількості
речовини, яка їй відповідає:
М = ,
де
m – маса
речовини; – кількість
речовини, що їй відповідає. Одиниця
вимірювання кг/моль, г/моль.
Молярний
об’єм
(Vm)
–
це фізична величина, що визначається
відношенням об’єму речовини до
відповідної кількості речовини: Vm = ,
деV – об’єм
речовини, – кількість
речовини, що йому відповідає. Одиниця
вимірювання м3/моль,
л/моль.
ЗАКОНИ