
- •Методичні розробки
- •Частина 1
- •Ужгород – 2002
- •Передмова
- •Техніка експерименту в хімічній лабораторії
- •Загальні правила роботи в хімічній лабораторії
- •Предмет
- •Атомно-молекулярна теорія
- •Основні
- •Поняття
- •Прості та складні речовини
- •Хімічна символіка
- •Фізичні величини
- •Закон збереження маси
- •Закон еквівалентів
- •Закон сталості складу речовини
- •Закон кратних відношень
- •Газові закони
- •Закон Авогадро
- •Рівняння Менделєєва-Клапейрона
- •Хімічна термодинаміка
- •Термодинамічна система
- •Внутрішня енергія системи
- •Перший закон термодинаміки
- •Ентальпія системи
- •Тепловий ефект реакції
- •Закони термохімії
- •Термохімічні рівняння реакцій
- •Стандартний стан речовини
- •Термохімічні розрахунки
- •Поняття про ентропію
- •Другий закон термодинаміки
- •Хімічна кінетика
- •Поняття про швидкість хімічної реакції
- •Швидкість гомогенних реакцій
- •Швидкість гетерогенних реакцій
- •Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •Енергія активації хімічної реакції
- •Фотохімічні реакції
- •Ланцюгові реакції
- •З розгалуженими ланцюгами
- •Оборотні та необоротні реакції
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги
- •Фазові рівноваги
- •Каталіз
- •Розчини
- •Дисперсні системи
- •Розчини
- •Теорії розчинів
- •Розчинність речовин
- •Розчини
- •Розчини
- •Розчини твердих речовин
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Розчини неелетролітів
- •Тиск пари розчинів
- •Температура кипіння і температура замерзання розчинів
- •Розчини електролітів
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Ступінь електролітичної дисоціації
- •Ізотонічний коефіцієнт
- •Константа електролітичної дисоціації
- •Закон розведення
- •Властивості розчинів сильних електролітів
- •Добуток розчинності
- •Іонний добуток води
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Індикатори
- •Реакції у розчинах електролітів
- •Гідроліз солей
- •Ступінь гідролізу солі
- •Колоїдні розчини
- •Будова колоїдних часток
- •Окисно-відновні процеси електрохімічні процеси корозія
- •Ступінь окиснення елементу
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Окисно-відновні властивості речовин
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •У кислому середовищі:
- •У нейтральному середовищі:
- •В лужному середовищі:
- •Окисно–відновний потенціал
- •Еквівалент окисника і відновника
- •Електродний потенціал
- •Електричного шару
- •Гальванічний елемент
- •Стандартний електродний потенціал
- •Водневий електрод
- •Ряд стандартних електродних потенціалів металів
- •Електроди першого роду
- •Електроди другого роду
- •Окисно-відновні електроди
- •Іонселективні електроди
- •Електроліз
- •Корозія
- •Електрохімічна корозія
- •Захист металів від корозії
- •Загальні властивості полімерів
- •Полімери як високомолекулярні речовини
- •Структура полімерів
- •Реакція полімеризації
- •Механізми полімеризації
- •Властивості полімерів
- •Каучуки
- •Структура каучуків
- •Синтетичні каучуки
- •Вулканізація каучуків
- •Реакція поліконденсації
- •Пластмаси
- •Література для самостійної роботи студентів
Пластмаси
Пластмасами називають пластичні матеріали, що виготовляються на основі органічних високомолекулярних речовин і здатні приймати форму при певних умовах завдяки їх пластичності. В умовах, коли матеріал стьає пластичним (наприклад, при нагріванні), з нього формують виріб, а потім переводять його в непластичний стан (охолоджують) і тим самим закріплюють надану форму. Полімери, з яких виготовляють пластмаси, часто називають смолами. Пластмаси іноді складаються тільки із смоли (поліетилен, тефлон, полістирол), однак, як правило до складу пластмас входять:
в’яжуча речовина – смола, що є основою пластмаси;
наповнювачі – тканина, азбест, скловолокно, кварцовий пил тощо, які підвищують механічну міцність пластмаси;
пластифікатори – органічні малолеткі рідини (рицинова олія, воски, дибутилфталат тощо), які надають матеріалу більшої пластичності і усувають його крихкість;
барвники, що надають пластмасі певного забарвлення;
стабілізатори, що підвищують стійкість пластмаси до дії зовнішніх факторів (світлостійкість, стійкість до атмосферної вологи тощо).
Тестові завдання:
Напишіть реакцію полімеризації стиролу (вінілбензолу). Розрахуйте середню молекулярну масу полімеру з ступенем полімеризації 530.
.Напишіть реакцію полімеризації вінілхлориду. Обчисліть масову частку хлору в полімері.
Напишіть реакцію полімеризації пропілену. Вкажіть кількість атомів в одній елементарній ланці одержаного полімеру.
Напишіть реакцію полімеризації ізопрену (2-метилбутадієну-1,3). Розрахуйте ступінь полімеризації одержаного полімеру з середньою молекулярною масою 68000.
Як практично виявити ненасичені вуглеводні у продуктах деполімеризації полістиролу?
Чому каучук розчиняється у рідких вуглеводнях, а гума в них лише набрякає?
Полімер енант добувають поліконденсацією аміноенантової кислоти (H2N–(CH2)6–COOH). Записати рівняння реакції та розрахувати молекулярну масу елементарної ланки.
Лабораторна робота:
Увага! Всі роботи проводити у витяжній шафі.
Роботи з розчинниками виконувати у відсутності відкритого полум’я!
Дослід 1. Відношення полімерів до нагрівання.
У фарфорових чашечках або на азбестовій сітці несильно нагріти невеликі шматочки полімерів: поліетилену, полівінілхлориду (ПВХ), полістиролу, поліметилметакрилату (органічного скла), капрону, політетрафторетилену (фторопласт-4), фенолформальдегідної смоли або пластмаси на її основі (карболіт, текстоліт), гуми.
Дотикаючись скляною паличкою до зразків, перевірити їх відношення до нагрівання. Записати, які з наявних полімерів відносяться до термопластичних, а які до термореактивних. Зробити висновок про структуру полімерів (лінійна, сітчаста, каркасна) по їх відношенню до нагрівання
Дослід 2. Відношення полімерів до розчинників.
В кілька пробірок налити по 0.5 – 1 мл розчинників, наявних в лабораторії ( води, спирту, бензину, етилацетату, толуолу, ацетону та ін.). В кожну пробірку внести невелику кількість добре подрібнених полімерів (поліетилену, полівінілхлориду (ПВХ), полістиролу, капрону, поліметилметакрилату (органічного скла), каучуку, політетрафторетилену, фенолформальдегідної смоли або пластмаси на її основі (карболіт, текстоліт), гуми) у вигляді крихіток, стружки, гранул. Перемішуючи скляною паличкою вміст пробірок, спостерігати розчинення одних (+++), набухання других(+), нерозчинність третіх(-) полімерів.
На основі проведених досліджень скласти таблицю розчинності полімерів, відмічаючи відношення до розчинників умовними позначками( +++, +, - ). Зробити висновок про структуру полімерів (лінійна, сітчаста, каркасна) по їх відношенню до розчинників
Таблиця
|
Розчинник 1 |
Розчинник 2 |
Розчинник 3 |
… |
Полімер 1 |
+++ |
+ |
- |
|
Полімер 2 |
- |
- |
+ |
|
…. |
|
|
|
|
Дослід 3. Горіння полімерів.
За допомогою тигельних щипців або металевого пінцета внести шматочки полімерів у полум’я спиртівки. Відмітити колір полум’я, кіптявість, запах, тріск при горінні. Винести шматок полімеру з полум’я. Чи продовжується горіння полімеру? Дослід провести з поліетиленом, полівінілхлоридом (ПВХ), полістиролом, капроном, поліметилметакрилатом політетрафторетиленом, пластмасою на основі фенолформальдегідної смоли (карболіт, текстоліт), гумою.
Таблиця
|
В полум’ї |
За межами полум’я |
Полімер 1 |
Горить |
Горить |
Полімер 2 |
Не горить |
Не горить |
…. |
|
|
Дослід 4. Деполімеризація полімерів.
Шматочки полімерів (полістиролу, полівінілхлориду) нагріти несильно у пробірках, затиснутих у пробіркотримачі. Звернути увагу на розм’якшення зразків. Посилити нагрівання до початку розкладу До отвору пробірки з полівінілхлоридом піднести вологий лакмусовий папірець, а потім скляну паличку, змочену розчином аміаку. Які зміни спостерігаються? Чим їх пояснити?
Закрити пробірку з ПВХ пробкою з газовідвідною трубкою, опустити кінець газовідвідної трубки в пробірку з водою і пропускати продукти деполімеризації протягом 0,5 хв. До одержаного розчину додати 1-2 краплі розчину AgNO3. Що при цьому спостерігається? Написати рівняння реакції.
Закрити пробірку з полістиролом пробкою з газовідвідною трубкою, опустити кінець газовідвідної трубки в пробірку з бромною водою. Спостерігати знебарвлення бромної води Написати рівняння реакції взаємодії продукту деполімеризації полістиролу з бромом.
Дослід 5. Властивості каучуку і гуми.
У дві пробірки налити по 0.5 – 1 мл розчинників (бензину, етилацетату або толуолу). В одну пробірку покласти дрібні шматочки каучуку, а в другу – гуми. Які явища спостерігаються у обох пробірках?
Взаємодія каучуку з бромом. До розчину каучуку в бензині або толуолі долити бромної води, закрити пробірку пробкою і суміш сильно струшувати. Що спостерігається? Скласти рівняння реакції взаємодії каучуку з бромом ( на прикладі елементарної ланки бутадієнововго та ізопренового каучуків).
Визначення сірки в гумі. Нагріти в пробірці кілька шматочків гуми. У пару, що виділяється при розкладі гуми, внести смужку фільтрувального паперу, змоченого розчином нітрату або ацетату плюмбуму. Спостерігати зміну кольору папірця. Який газ виділяється при деполімеризації гуми? Записати рівняння реакції взаємодії цього газу з нітратом плюмбуму.