Предмет

хімії

Сучасна хімія є одною з природничих наук і являє собою систему окремих наукових дисциплін: загальної і неорганічної хімії, аналітичної хімії, органічної хімії, фізичної та колоїдної хімії, геохімії, космохімії і т.д. Хімія – наука, що вивчає процеси перетворення речовин, які супроводжуються зміною складу і структури, а також взаємні переходи між цими процесами і іншими формами руху матерії. Тобто головним об’єктом хімії як науки є речовини і їх перетворення.

Відомі дві форми існування матерії: речовина і поле. Речовина – матеріальне утворення, що складається із елементарних часток, які мають власну масу (масу спокою). На відміну від речовини, поле – матеріальне середовище, в якому відбувається взаємодія часток, які не мають маси спокою. Поле не є безпосереднім об’єктом вивчення в хімії і проявляється перш за все енергетичними характеристиками.

У визначенні хімії підкреслюється взаємозв’язок хімічної і інших форм руху матерії. Рух є спосіб існування матерії, її корінна і невід’ємна властивість. Специфіка хімічної форми руху матерії – зміна складу речовини. Хімічні процеси утворення і руйнування речовини завжди супроводжуються зміною їх складу і структури. Різні форми руху матерії взаємопов’язані. Добре відомі приклади тісного зв’язку між різними формами руху матерії, наприклад хімічної, біологічної та фізичної: в останні роки сильного розвитку зазнала молекулярна біологія, спостерігається бурхливий розвиток біохімії, біоорганічної, біонеорганічної, біофізичної хімії. Процес взаємопроникнення різних природничих наук – об’єктивний наслідок існуючого в природі загального взаємозв’язку різних форм руху матерії.

Неорганічна хімія займається вивченням елементів періодичної системи та утворених з атомів елементів простих і складних речовин. Загальна хімія займається розробкою теоретичних уявлень і концепцій про склад і будову речовин, про загальні закономірності перебігу хімічних процесів, що є фундаментом всієї системи хімічних знань. Неорганічна хімія на сучасному етапі успішно вирішує завдання по створенню нових неорганічних речовин із заданими властивостями.

Основний експериментальний метод хімії – метод проведення хімічних реакцій. Хімічні реакції – це процес перетворення одних речовин (вихідних) в інші (продукти реакції); продукти хімічної реакції мають склад, а відповідно будову і властивості, відмінні від вихідних.

Аналітична хімія використовує хімічні реакції для встановлення якісного і кількісного складу речовин. На основі хімічних реакцій здійснюється неорганічний синтез.

До числа фундаментальних узагальнень хімії входять атомно-молекулярна теорія, стехіометричні закони, Періодичний закон і теорія хімічної будови.

Атомно-молекулярна теорія

Творцем атомно-молекулярної теорії є М.В.Ломоносов. Він вперше чітко розділив дві ступені в будові речовини: елементи (в нашому розумінні атоми) і корпускули (молекули).

Основні положення атомно-молекулярного вчення:

1. Речовини мають дискретну будову. Вони складаються з часток (структурних елементів речовин) – молекул, атомів або іонів.

2. Частки речовин (молекули, атоми або інші) безперервно безладно рухаються.

3. Між складовими частками речовини є відстані.

4. Між складовими частками речовин діють сили взаємного притягання і відштовхування.

5. Молекули складаються з атомів.

6. Молекули зберігаються під час фізичних явищ і руйнуються під час хімічних явищ (при хімічних реакціях).

7. Під час хімічних реакцій атоми зберігаються – при цьому відбувається їх перегрупування, що приводить до утворення нових речовин.

8. Різноманітність речовин зумовлена різним порядком сполучення атомів.