- •Методичний посібник для самостійної роботи по вивченню методик маніпуляцій, які необхідно засвоїти студенту з офтальмології ужгород 2000
- •1. Дослідження центрального зору
- •Об'єктивний метод визначення гостроти зору
- •2. Визначення кольоровідчуття
- •3. Дослідження периферичного зору
- •4. Методи дослідження бінокулярного зору
- •5. Визначення величини кута косоокості за методом гіршберга
- •6. Суб'єктивний метод визначення рефракції
- •7. Об'єктивні методи визначення рефракції
- •8. Визначення дистанції між зіницями
- •9. Визначення вида і сили оптичного скла методом нейтралізації
- •10. Підбір і виписка рецептів на коригуючі окуляри
- •11. Екзофтальмометрія
- •12. Методи зовнішнього огляду додаткового апарату ока. Методика вивертання нижньої і верхньої повіки у дорослих і дітей
- •Огляд кон'юнктиви відділу нижньої повіки
- •Огляд кон'юнктиви відділу верхньої повіки
- •13. Методи дослідження сльозних шляхів
- •14. Техніка взяття мазка і посіва з кон'юнктивальної порожнини
- •15. Техніка інстиляції очних крапель
- •16. Закладування мазі, очної лікувальної плівки (олп)
- •17. Масаж повік та Змащування країв повік брилліантовим зеленим
- •18. Перивазальна блокада
- •19. Зворотня офтальмоскопія
- •20. Пряма офтальмоскопія
- •21. Визначення чутливості рогової оболонки. Альгезіметрія
- •22. Метод бокового (фокального) освітлення (простий і комбінований, з бінокулярною лупою)
- •23. Біомікроскопія
- •24. Методика термокоагуляції гнійної виразки рогівки
- •25. Дослідження внутрішніх середовищ ока в світлі, що проходить
- •26. Пальпаторний метод визначення внутріочного тиску (вот)
- •27. Методика тонометрії по маклакову
- •28. Метод еластотонометрії по філатову-кальфа
- •29. Гоніоскопія по вургафту
- •30. Методика виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці і його рентгенлокалізація методом комберга-балтіна
- •31. Видалення стороннього тіла рогівки й кон'юнктиви
- •32. Техніка накладання монокулярної і бінокулярної повязки
- •33. Реакція зіниць на світло, акомодацію і конвергенцію
- •34. Методика застосування п’явок на шкірі скроні. (гірудотерапія)
13. Методи дослідження сльозних шляхів
Огляд слізного мішка і проба з надавлюванням
Уважно оглянути ділянку слізного мішка (ділянка під внутрішньою спайкою повік). Для виявлення вмісту в ньому треба натиснути на ділянку мішка знизу вгору. Вміст (гній або слизь) вичавлюватиметься зі слізних точок.
Якщо при надавлюванні на область слізного мішка знизу вгору з'являться слизисто-гнійні виділення з сльозних крапок, то це вказує на запалення слізного мішка. При цьому треба пам'ятати, що слізний мішок знаходиться під внутрішньою спайкою повік.
Дослідження функції слізних шляхів
Функціональну прохідність слізних шляхів перевіряють закапуванням в кон'юнктивальний мішок 3% розчину колларголу або 1% розчину флюресцеїну. Якщо через 1-2 хвилини очне яблуко очиститься, це означає, що присмоктуюча функція слізних канальців збережена, і сльоза через них вільно проходить в сльозний мішок – позитивна канальцева проба. При затримці фарби в кон'юнктивальному мішку на більш довгий період канальцева проба рахується від'ємною.
Якщо при введенні в кон'юнктивальний мішок фарбуючої речовини одночасно ввести в нижній носовий хід зонд з ватним тампоном на кінці, то можна визначити характер функціональної прохідності всього сльозо-відвідного шляху. Це так звана носова проба Веста. Поява фарбуючої речовини на тампоні через 3-5 хвилин вказує на позитивну носову пробу при нормальній прохідності сльозних шляхів. Якщо на тампоні фарба не з'явиться зовсім або вона з'явиться пізніше, то носова проба рахується від'ємною або різко сповільненою. Можна упростити пробу, запропонувавши паціенту висморкатись після зникнення фарбуючої речовини з кон'юнктивальної порожнини і отримати фарбуючу речовину на марлі при позитивній пробі.
Промивання сльозних шляхів
Промивання сльозних шляхів дає змогу визначити їх пасивну анатомічну прохідність. Спочатку проводять епібульбарну анестезію 0,5% розчином дікаїну. Лівою рукою нижню повіку хворого відтягують донизу і трохи назовні. В сльозну крапку вертикально, а потім горизонтально вставляють кінець конічного зонду, переміщують його по сльозному канальцю, розширюючи при цьому сльозну крапку. Виймають зонд і вводять в каналець затуплену на кінці голку шпріца з дезинфікуючим або фізіологічним розчином і переміщують її до носової кістки. Хворого просять нахилити голову і тримати біля носу ниркоподібний лоток. Легко натискуючи на поршень шпріца, повільно спорожнюють його. Слідкують за появою промивної рідини з носу.
Найточнішим методом дослідження є контрастна рентгенографія сльозних шляхів (з йодліполом та ін.).
14. Техніка взяття мазка і посіва з кон'юнктивальної порожнини
Мазок беруть платиновою петлею. Петлю прожарюють на спиртовці, чекають, поки вона охолоне і проводять нею по нижній перехідній складці кон'юнктиви. Взятий секрет наносять на предметне скельце і олівцем окреслюють місце, де нанесли мазок. Препарат направляють у лабораторію для забарвлення за методом Гімзи.
Для посіву секрет з кон'юнктивальної порожнини беруть стерильним ватним тампончиком і в стерильній пробірці, яку відкривають та закривають над полум’ям спиртівки, направляють у бактекріологічну лабораторію. Можна використати чашку Петрі з агар-агаром.