- •Методичний посібник для самостійної роботи по вивченню методик маніпуляцій, які необхідно засвоїти студенту з офтальмології ужгород 2000
- •1. Дослідження центрального зору
- •Об'єктивний метод визначення гостроти зору
- •2. Визначення кольоровідчуття
- •3. Дослідження периферичного зору
- •4. Методи дослідження бінокулярного зору
- •5. Визначення величини кута косоокості за методом гіршберга
- •6. Суб'єктивний метод визначення рефракції
- •7. Об'єктивні методи визначення рефракції
- •8. Визначення дистанції між зіницями
- •9. Визначення вида і сили оптичного скла методом нейтралізації
- •10. Підбір і виписка рецептів на коригуючі окуляри
- •11. Екзофтальмометрія
- •12. Методи зовнішнього огляду додаткового апарату ока. Методика вивертання нижньої і верхньої повіки у дорослих і дітей
- •Огляд кон'юнктиви відділу нижньої повіки
- •Огляд кон'юнктиви відділу верхньої повіки
- •13. Методи дослідження сльозних шляхів
- •14. Техніка взяття мазка і посіва з кон'юнктивальної порожнини
- •15. Техніка інстиляції очних крапель
- •16. Закладування мазі, очної лікувальної плівки (олп)
- •17. Масаж повік та Змащування країв повік брилліантовим зеленим
- •18. Перивазальна блокада
- •19. Зворотня офтальмоскопія
- •20. Пряма офтальмоскопія
- •21. Визначення чутливості рогової оболонки. Альгезіметрія
- •22. Метод бокового (фокального) освітлення (простий і комбінований, з бінокулярною лупою)
- •23. Біомікроскопія
- •24. Методика термокоагуляції гнійної виразки рогівки
- •25. Дослідження внутрішніх середовищ ока в світлі, що проходить
- •26. Пальпаторний метод визначення внутріочного тиску (вот)
- •27. Методика тонометрії по маклакову
- •28. Метод еластотонометрії по філатову-кальфа
- •29. Гоніоскопія по вургафту
- •30. Методика виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці і його рентгенлокалізація методом комберга-балтіна
- •31. Видалення стороннього тіла рогівки й кон'юнктиви
- •32. Техніка накладання монокулярної і бінокулярної повязки
- •33. Реакція зіниць на світло, акомодацію і конвергенцію
- •34. Методика застосування п’явок на шкірі скроні. (гірудотерапія)
12. Методи зовнішнього огляду додаткового апарату ока. Методика вивертання нижньої і верхньої повіки у дорослих і дітей
Посадити хворого обличчям до світла, сісти напроти, відвести свої коліна праворуч. Оглянути частини обличчя, що оточують очну ямку, ділянку слізної залози і слізного мішка. Визначити стан і положення повік. При вияві набряку, гіперемії повік здійснити пальпацію вказівним пальцем. Оглядаючи повіки, звернути увагу на колір шкіри, товщину краю повік, напрямок росту вій, ширину інтермаргінального простору, стан переднього й заднього ребер, стан і положення слізних точок.
Огляд кон'юнктиви відділу нижньої повіки
Попросити хворого подивитися вгору, великим пальцем правої руки, що встановлений біля краю нижньої повіки, натягнути шкіру донизу. Відтягуючи то внутрішній, то зовнішній кут, оглянути кон'юнктиву повіки і нижню перехідну складку.
Огляд кон'юнктиви відділу верхньої повіки
Для огляду кон’юнктиви верхньої повіки необхідно оволодіти методикою вивертання верхньої повіки.
Вивертання верхньої повіки можна виконати за допомогою великого пальця лівої руки або скляної палички. Посадити хворого обличчям до світла. Великим і вказівним пальцями правої руки взяти верхню повіку за вії і підтягнути її вперед і донизу. Одночасно пальці лівої руки треба покласти на голову хворого так, щоб великий палець зручно вмістився понад бровою на верхній повіці. Потім різко відтягнути повіку вперед і вгору, ніби навертаючи її на великий палець лівої руки, яким при цьому треба натиснути на верхній край хряща повіки, що відчувається пальцем, намагаючись зрушити його донизу. Тільки-но повіка вивернеться, великим пальцем лівої руки треба притиснути вії вивернутої повіки до брови та утримувати в цьому положенні протягом усього періоду огляду. При огляді необхідно відзначити властивості кон'юнктиви : колір, блиск, рухливість при зміщенні, прозорість.
Для огляду верхньої перехідної складки найкраще користуватись повікопіднімачем Демарра. Захопивши однією рукою війковий край повіки, другою рукою ставлять край повікопіднімача на опуклість хряща (поблизу його верхнього краю) і поворотом догори вивертають повіку на повікопіднімачі. Такий спосіб вивертання верхньої повіки носить назву подвійного.
Подвійне вивертання верхньої повіки можна зробити і без допомоги повікопіднімача Демарра. Для цього після звичайного вивертання верхньої повіки необхідно тримати край її великим пальцем однієї руки; пальцем другої руки через шкіру нижньої повіки надавлюють на око, зміщаючи його догори; одночасно пальцем руки, яка притримує верхню повіку, надавлюють на її ділянку в місці верхньої перехідної складки, що сприяє її вип'ячуванню донизу. Краще при цьому використати скляну паличку.
Особливості дослідження дітей вимагають певної фіксації дитини, яка, як правило, чинить опір огляду. При цьому медична сестра зажимає ноги дитини між своїми ногами, лівою рукою утримує руки, а правою – голову дитини. Очна щілина розкривається повікопіднімачами Демарра після епібульбарної анестезії (0,5% дікаїн тричі через 3-5 хв).
Можна цю маніпуляцію проводити в лежачому положенні дитини. Лікар сідає напроти матері (або медичної сестри), укладає дитину так, щоб утримувати її голову між своїх колін. Мати рукою утримує ручки дитини, а свої лікті кладе на ніжки дитини вище колін, цим самим утримуючи їх. По черзі краї двох повікопіднімачів, після знеболення, підводять під повіки, які відтягуються доверху і донизу, і стає можливим огляд переднього відділу ока.