- •Методичний посібник для самостійної роботи по вивченню методик маніпуляцій, які необхідно засвоїти студенту з офтальмології ужгород 2000
- •1. Дослідження центрального зору
- •Об'єктивний метод визначення гостроти зору
- •2. Визначення кольоровідчуття
- •3. Дослідження периферичного зору
- •4. Методи дослідження бінокулярного зору
- •5. Визначення величини кута косоокості за методом гіршберга
- •6. Суб'єктивний метод визначення рефракції
- •7. Об'єктивні методи визначення рефракції
- •8. Визначення дистанції між зіницями
- •9. Визначення вида і сили оптичного скла методом нейтралізації
- •10. Підбір і виписка рецептів на коригуючі окуляри
- •11. Екзофтальмометрія
- •12. Методи зовнішнього огляду додаткового апарату ока. Методика вивертання нижньої і верхньої повіки у дорослих і дітей
- •Огляд кон'юнктиви відділу нижньої повіки
- •Огляд кон'юнктиви відділу верхньої повіки
- •13. Методи дослідження сльозних шляхів
- •14. Техніка взяття мазка і посіва з кон'юнктивальної порожнини
- •15. Техніка інстиляції очних крапель
- •16. Закладування мазі, очної лікувальної плівки (олп)
- •17. Масаж повік та Змащування країв повік брилліантовим зеленим
- •18. Перивазальна блокада
- •19. Зворотня офтальмоскопія
- •20. Пряма офтальмоскопія
- •21. Визначення чутливості рогової оболонки. Альгезіметрія
- •22. Метод бокового (фокального) освітлення (простий і комбінований, з бінокулярною лупою)
- •23. Біомікроскопія
- •24. Методика термокоагуляції гнійної виразки рогівки
- •25. Дослідження внутрішніх середовищ ока в світлі, що проходить
- •26. Пальпаторний метод визначення внутріочного тиску (вот)
- •27. Методика тонометрії по маклакову
- •28. Метод еластотонометрії по філатову-кальфа
- •29. Гоніоскопія по вургафту
- •30. Методика виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці і його рентгенлокалізація методом комберга-балтіна
- •31. Видалення стороннього тіла рогівки й кон'юнктиви
- •32. Техніка накладання монокулярної і бінокулярної повязки
- •33. Реакція зіниць на світло, акомодацію і конвергенцію
- •34. Методика застосування п’явок на шкірі скроні. (гірудотерапія)
28. Метод еластотонометрії по філатову-кальфа
Цей метод дає змогу судити про властивість досліджуваного ока реагувати на здавлювання його стінки певними грузами. Проводять по черзі вимірювання ВОТ тонометром масою 5,0-7,5-10,0-15,0 г. в порядку зростання маси. Показники тонометрів різної маси наносять на графік. При еластотонометрії здорових очей на графіку виходить пряма ( або близька до прямої ) лінія з різницею тисків від груза 5,0 до15,0 г. в межах 7-10 мм рт ст., з початком еластокривої до 20 мм рт.ст. і кінцем до 30 мм рт.ст.
Патологічна еластокрива характеризується або збільшенням або зменьшенням цієї різниці тисків, або значним переломом лінії, підвищенними цифрами ВОТ.
29. Гоніоскопія по вургафту
Джерело світла (лампа, фонарик, електричний офтальмоскоп) розташовується збоку від ока пвціента і рухається доверху-донизу у фронтальній площині. На рівні кута передньої камери з протилежного боку очного яблука (у лімба) з’являється світловий “рефлекс”, широкий при широкому куті, вузький – при вузькому куті, при закритому або дуже вузькому куті передньоі камери цей рефлекс відсутній. Цей метод може бути застосований в любих умовах, навіть у ліжка хворого, але він оріентовний.
Точним методом дослідження кута передньоі камери є гоніоскопія за допомогою спеціальних апаратів – гоніоскопів і щілинної лампи.
30. Методика виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці і його рентгенлокалізація методом комберга-балтіна
З метою виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці використовується оглядова рентгенограма орбіт в двох проекціях– фасній і боковій.
Внутрішньоочне стороннє тіло, локалізується методом Комберга-Балтіна: після закапування 0,5% розчину дикаїна протез-індикатор Балтіна одягають на око таким чином , щоби свинцеві мітки відповідали лімбу на 12-3-6-9 годинах.
Роблять два рентгенологічні знімки – прямий ( носопідбородочна укладка ) і боковий ( з укладкою на боці пораження ).
На фасному знімку дістають зоброження обох очниць. Лінією з'єднують обидва лобно-скулові шви на знімку. Визначається, на якому меридіані локалізується стороннє тіло, а також відстань від анатомічної осі ока. На боковому знімку між крайніми крапками, посередині, проводиться перпендикулярна, горизонтальна лінія. Друга лінія, паралельна першій проводиться до тіні стороннього тіла. По кількості квадратиків визначають відстань стороннього тіла від лімбу в мм, тобто глибину залягання стороннього тіла.
31. Видалення стороннього тіла рогівки й кон'юнктиви
Стороннє тіло, яке лежить на поверхні кон’юнктиви, видаляють вологим тампоном, при цьому верхню повіку вивертають.
Стороннє тіло з поверхневих шарів рогівки видаляють після анестезії 0,5% розчином дикаїну. Для цього використовують спеціальний спис або звичайну одноразову голку для ін'єкцій. Підводячи інструмент під край стороннього тіла, треба вивихнути його i видалити. Після видалення в рогівці залишається дефект, який потребує лікування з метою запобігти розвиткові інфекції i виникненню гнійного кератиту. Одразу ж після видалення стороннього тіла необхідно закапати 30% розчин сульфацил-натрію; 0,25% розчин левоміцетину, закласти за повіки 10% мазь сульфацил-натрію, або 1% мазь тетрацикліна. Доцільним є використання 1% розчину хініна в якості сильного епітелізатора, слабого анальгетика і дезінфектора.