26. Пальпаторний метод визначення внутріочного тиску (вот)

Це оріентировочний метод визначення внутріочного тиска, який може бути використаний лікарем будь-якого профілю.

Хворого просять подивитися вниз. Вказівні пальці обох рук розташовують на очному яблуці хворого і через верхню повіку кожним пальцем по черзі натискають на нього, не віднімаючи пальці від повіки. Про стан внутріочного тиску (ВОТ) судять по щільності і піддатливості склери і, в залежності від цього ВОТ позначають як :

ТN – нормальний тиск

Т+1 – око помірно щільне

Т+2 – око тверде, як дошка

Т+3 – око тверде, як камінь

Т-1 - око м’якіше від норми

Т-2 – око м’яке, як тряпка

Т-3 – око дуже м’яке, немає тонуса.

27. Методика тонометрії по маклакову

Інструментальний метод вимірювання ВОТ проводиться тонометрами двух типів: апланаційними (тонометрія сплющуванням) та імпресійними (тонометрія вдавлюванням). Точнішим визнаний апланаційний метод (тонометр Маклакова, реактотонометр Дашевського, тонометр Фіка-Лівшица, індикатор ВОТ Буніна, еластотонометр Філатова-Кальфа, тонометр Гольдмана, та ін.), порівняно з імпресійним (тонометр Шіотца).

В Україні найчастіше вимірювання ВОТ проводять за допомогою апланаційного тонометра Маклакова. Це пустотілий металевий циліндр із свинцевим шариком всередині. Вага тонометру 10г. Основою його служить пластинка з молочного скла. Перед використанням ці пластинки змащують тонким шаром фарби (її виготовляють таким чином: 2г бісмаркбраун або колларгола ретельно розтирають з 30 краплями води та 30 краплями гліцерину). В досліджуване око дворазово через 1-2 хв закапують по 1-2 краплі 0,5% розчину дікаїну.

Хворий лежить на канапі або ліжку. Його просять підняти руку і фіксувати оком палець своєї руки, щоби надати погляду вертикальне положення, а іншою рукою відтягнути нижню повіку. Лікар підтримує тонометр за допомогою спеціальної ручки і опускає його на центр рогівки. Як тільки тонометр розходиться з ручкою, його знімають. В момент, коли тонометр не підтримується ручкою, він давить всією вагою на рогівку, яка від цього сплющується тим більше, чим меньше внутріочний тиск. В місті контакту окрашеної пластинки з рогівкою краска залишається на останній. По величині незафарбованого кружка і судять про стан внутріочного тиску.

Пластинку тонометра прикладують до зволоженої спиртом бумаги, на якій дістають відбиток кружка сплющування. Діаметр цього кружка вимірюють за допомогою спеціальної лінійки в міліметрах ртутного стовбця тиску.

Нормальним рахують внутріочний тиск в межах від 16 до 27 мм рт ст.

Для отримання даних про коливання внутріочного тиску звертаються до добової тонометрії : проводять дослідження 2 рази на добу ( в 7 годин ранку в ліжку і в 19 годин ) на протязі декількох днів. Фізіологічним вважають коливання ВОТ в межах 2-4 мм рт ст., при чому більший тиск спостерігається вранці.

Доцільно вимірювання ВОТ через 2 або 3 години (восьми- або шестикратна добова тонометрія), а також проведення різних навантажних або розвантажних тонометричних проб.

Найточнішим методом дослідження ВОТ є тонографія, яка проводиться електронними тонографами, або еластотонометром Філатова-Кальфа із спеціальними розрахунками. При цьому визначаються такі важливі показники :

Р_{о –} справжній внутрішньоочний тиск (не більше 22 мм рт.ст. в нормі);

С – коефіціент легкості відтоку внутрішньоочної рідини (0,15-0,31 в нормі);

F – хвилинний об"єм виробки внутрішньоочної рідини;

Р_о/С – коефіціент Бекера (в нормі не перевищує 100).