
- •Методичний посібник для самостійної роботи по вивченню методик маніпуляцій, які необхідно засвоїти студенту з офтальмології ужгород 2000
- •1. Дослідження центрального зору
- •Об'єктивний метод визначення гостроти зору
- •2. Визначення кольоровідчуття
- •3. Дослідження периферичного зору
- •4. Методи дослідження бінокулярного зору
- •5. Визначення величини кута косоокості за методом гіршберга
- •6. Суб'єктивний метод визначення рефракції
- •7. Об'єктивні методи визначення рефракції
- •8. Визначення дистанції між зіницями
- •9. Визначення вида і сили оптичного скла методом нейтралізації
- •10. Підбір і виписка рецептів на коригуючі окуляри
- •11. Екзофтальмометрія
- •12. Методи зовнішнього огляду додаткового апарату ока. Методика вивертання нижньої і верхньої повіки у дорослих і дітей
- •Огляд кон'юнктиви відділу нижньої повіки
- •Огляд кон'юнктиви відділу верхньої повіки
- •13. Методи дослідження сльозних шляхів
- •14. Техніка взяття мазка і посіва з кон'юнктивальної порожнини
- •15. Техніка інстиляції очних крапель
- •16. Закладування мазі, очної лікувальної плівки (олп)
- •17. Масаж повік та Змащування країв повік брилліантовим зеленим
- •18. Перивазальна блокада
- •19. Зворотня офтальмоскопія
- •20. Пряма офтальмоскопія
- •21. Визначення чутливості рогової оболонки. Альгезіметрія
- •22. Метод бокового (фокального) освітлення (простий і комбінований, з бінокулярною лупою)
- •23. Біомікроскопія
- •24. Методика термокоагуляції гнійної виразки рогівки
- •25. Дослідження внутрішніх середовищ ока в світлі, що проходить
- •26. Пальпаторний метод визначення внутріочного тиску (вот)
- •27. Методика тонометрії по маклакову
- •28. Метод еластотонометрії по філатову-кальфа
- •29. Гоніоскопія по вургафту
- •30. Методика виявлення внутрішньоочного стороннього тіла на лікарняній ділянці і його рентгенлокалізація методом комберга-балтіна
- •31. Видалення стороннього тіла рогівки й кон'юнктиви
- •32. Техніка накладання монокулярної і бінокулярної повязки
- •33. Реакція зіниць на світло, акомодацію і конвергенцію
- •34. Методика застосування п’явок на шкірі скроні. (гірудотерапія)
23. Біомікроскопія
Найбільш інформативним, для дослідження переднього відділу ока є застосування мікроскопа із щілинним освітленням (прижиттєва мікроскопія ока - біомікроскопія). З допомогою освітлювальної системи в око посилається світловий пучок у вигляді вузької смуги – так званий "світловий ніж".
Ця світлова смуга проходить через прозорі середовища ока і немовби робить зрізи оптичних середовищ – рогівки і кришталика. Це так звані рогівкова і кришталикова призми – злегка опалесцентні, які різко контрастують з сусідніми неосвітленими частинами площини, мають форму рогівки і кришталика, розрізаних у площині, що йде спереду назад. Одержані зрізи розглядують з допомогою бінокулярного мікроскопа, користуючись малими збільшеннями (до 30 разів). При цьому можна побачити навіть дуже незначні зміни в рогівці і кришталику, які не видно при звичайному фокальному освітленні, а також дуже точно локалізувати глибину їх залягання в рогівці і кришталику. З допомогою щілинної лампи розглядають і будову радужної оболонки, а також різні патологічні вогнища в ній.
З допомогою щілинної лампи дуже точно відмічають зміни глибини передньої камери. Темний простір між рогівковим і кришталиковим зрізами або між рогівковою призмою і радужкою – це передня камера. В нормі передня камера виповнена прозорою однорідною рідиною, яка не містить ніяких, навіть найдрібніших твердих частинок. Тому проміння, яке проходить через вологу передньої камери, в ній не відбивається, і простір між рогівкою та кришталиком здається темним. Нерівномірність глибини передньої камери в світлі щілинної лампи виявляється дуже легко.
Біомікроскопія дає змогу побачити зміни в скловидному тілі, а з допомогою лінзи Грубе (60,0 Дптр) – картину очного дна.
24. Методика термокоагуляції гнійної виразки рогівки
Маніпуляцію треба проводити при доброму освітленні, з бінокулярною лупою, в умовах, коли інші коагуляційні методи лікування (діатермо-, кріо-, лазер-коагуляція не можуть бути використані).
Хворий сидить напроти штучного джерела світла, Анестезія 0,5% розчином дікаїна 3 рази через 3-5 хвилин, або 2% розчином новокаїна або лідокаїна. Флюоресцеїном забарвлюється виразкова поверхня рогівки. Конічний зондик або однорозова затуплена на кінці голка розкалюється над спиртовкою і на 1-2 сек. приставляється до країв виразки під контролем бінокулярної лупи.Закапується 1% розчин хініна, 30% розчин сульфацил-натрія, закладується за повіки 1% тетрациклінова мазь.
25. Дослідження внутрішніх середовищ ока в світлі, що проходить
Метод дослідження заломлюючих середовищ в прохідному світлі: дослідження проводять в затемненій кімнаті. З лівого боку і дещо позаду від паціента розміщують джерело світла – лампу 60-100 Вт. Дослідник сідає напроти хворого, прикладає до правого ока офтальмоскопічне дзеркало, отримує червоний рефлекс. Якщо в оптичних середовищах ока існують вогнищеві помутніння, то вони, затримуючи промені, будуть виглядати на червоному фоні зіниці у вигляді темних плям. Це перший етап дослідження в прохідному світлі.
Другим етапом являється спостереження ока при його переміщенні в різні боки. Якщо виявлені на фоні червоного рефлексу темні плями переміщуються хаотично, пропливаючи на фоні червоного рефлексу, то це означає, що помутніння знаходяться в скловидному тілі.
Якщо плями переміщуються в протилежний бік, відносно руху ока, то помутніння розташоване в задніх шарах кришталика.
Якщо плями переміщуються в той же бік, що і око, то помутніння розташовано або в рогівці, або в передніх шарах кришталика.
Помутніння рогівки виявляється вже при зовнішньому огляді ока і при боковому освітленні.
Найточнішим методом дослідження вмісту очного яблука (кришталика і скловидного тіла) є біомікроскопія.