
- •1.Основні підходи до розуміння феномену культури.
- •2.Структура та види культури. Функції культури.
- •3.Періодизація історії української культури. Х-ка етапів.
- •4.К-ра первісної людини на території України(від 1 млн.Р. – до часів неолітичної революції)
- •5.Трипільська к-ра на терторії України.
- •6.К-ра кочового світу на території України (на прикладі кімерійців,скіфів, сарматів)
- •7.К-ра античних міст-держав Пв.Причорномор’я та Криму.
- •8.Основні теорії походження слов’ян.
- •9.Християнізація Русі та її значення для розвитку української культури.
- •10.Розвиток, освіти, писемності та літератури в часи Київської Русі.
- •11.Архітектура, образотворче мистецтво та музика в часи Київської Русі.
- •12.Аналіз культури Київської Русі крізь призму взаємовідносин Схід-Захід(кочовий світ,Візантія, Європа, Близький Схід).
- •13.Культура Галицько-Волинського князівства.
- •14.Культурний розвиток населення історичного Закарпаття в стародавні часи (до приходу угорців у 9 ст.).
- •15.Загальна характеристика розвитку культури Закарпаття під владою Угорського королівства(896-1918рр.)
- •16.Особливості культурного життя населення українських земель у складі Литви та Польщі (1340-1569рр.).
- •17.Релігійні процеси в Україні в 14 – сер.17 ст. Церковні унії.
- •18.Діяльність православних братств на Україні.
- •19.Полемічна література (основні жанри та представники).
- •20.Книгодрукування та книго писання в Україні (14 - сер.17 ст.).
- •21.Козацька культура.
- •22.Роль Петра Могили в релігійному та культурному житті України.
- •23.Барокко в українській культурі.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні в 16 – сер.17 ст.
- •25.Золота доба української та церковної музики.
- •26.Козацькі літописи як індикатор розвитку самосвідомості українців (сер.17 – 18 ст.)
- •27.Григорій сковорода – останній геній Старої України.
- •28.Вплив вихідців з України на розвиток російської культури (17 – 19 ст.).
- •29.Діяльність будителів на Закарпатті.
- •30.Внесок вихідців із Закарпаття в розвиток російської культури та освіти.
- •31.Причини,умови та періодизація українського народного відродження 19 ст.
- •32.Початок національного відродження на західноукраїнських землях «Руська трійця».
- •33.Втілення ідей романтизму в літературі,музиці,живопису у п.П.19 ст.
- •34.Кирило – Мефодіївське товариство та ідея слов'янської єдності.
- •35.Тарас Шевченко – ідеолог модерної України.
- •36.Освіта та наука в Україні в 19 на поч..20ст.
- •37.Утиски української мови та культури в Російській імперії( друга пол.19 – поч.20 ст.)
- •38.Роль Івана Франка в національно – культурному русі.
- •39.М. Грушевський і його роль в розвитку української культури.
- •40.Ідейні витоки українського модернізму. Модернізм в літературі та театрі.
- •41.Культурна політика Центральної Ради унр.
- •42.Національна і культурна політика гетьмана Павла Скоропадського.
- •43.Політика українізації радянської влади: причини,форми, зміст, та наслідки.
- •44.Літературний процес в радянській Україні в 20 – 30-ті рр.20ст.
- •45.Культура Закарпаття у міжвоєнний період.
- •46.Індустріалізація та колективізація урср та їх деструктивний вплив на традиційну селянську культуру.
- •47.Наслідки сталінського терору для української культури. «Розстріляне відродження».
- •48.Становище культури України під час Другої світової війни.
- •49.Період відлиги в Україні. Шестидесятники.
- •50.Політика русифікації та дисидентський рух.
- •51.Розвиток освіти та науки радянської України у др.П.20 ст.
- •52.Характеристика культури Закарпаття в радянську добу.
- •53.Українське поетичне кіно.
- •54.Становище сучасної системи освіти.
- •55.Розвиток науки в час незалежної України.
- •56.Сучасна українська література,театр та музика.
- •57.Релігійне життя в сучасній Україні.
- •58.Розвиток української культури в діаспорі.
- •60.Офіційний статус української мови в державі та дискусії довкола неї на початку 21 ст.
25.Золота доба української та церковної музики.
Золотою добою у розвитку української народної пісні можна вважати XVI-XVIII століття. В піснях цього періоду формуються й закріплюються ті характерні прикмети української народної пісні, які вирізняють її з пісень інших народів. З'являється нова форма козацьких дум, лірико-епічних творів імпрові-зовано-речитативного характеру, що змальовують боротьбу козаків з турками, а пізніше — війни часів Хмельниччини. Спорідненими з думами є історичні пісні. З появою дум з'являються народні співці: кобзарі, бандуристи, лірники, що організуються навіть у співацькі братства або цехи зі своїми традиціями.
Подальший розвиток української народної пісні зближує її із сучасною музичною європейською системою. Зміст таких пісень наповнюється індивідуальними переживаннями людини у різноманітних формах. Це пісні чумацькі, бурлацькі, рекрутські, парубоцькі та любовні. З'являються танкові форми мелодій: шумки, козачки, метелиці, коломийки.
Українська народна пісня відображає складне й багате внутрішнє життя людини, причому веселий елемент частіше переважає над сумним.
За часів Володимира Великого з'являється в Україні й церковна музика. Знання церковного співу поширювало духовенство й окремі «демественики» — вчителі співу, що вводили так званий демествений спів — напівцерковний, напівсвітський, «на слух». Про грецьких церковних співаків докладно розповідають літописи Давньої Русі.
В XI столітті з'являються у Києві також богослужебні книжки з першими музичними знаками, які були безлінійними і ставитися над словами текстів. Сам церковний спів того часу був одноголосий, нагадував мелодекламацію, причому ритм слова надавав ритму музиці.
Але вже в першій половині XVI століття в Україні з'явився багатоголосний спів, спочатку тільки для трьох голосів. І тільки з XVII століття у православній церкві України з'явилися хори.
Золота доба української церковної музики пов'язана з іменами Дмитра Бортнянського, Максима Березовського й Артемія Веделя. Це один із найсвітліших моментів нашого музичного минулого й майбутнього.
Музична спадщина Бортнянського дуже велика. Його церковно-вокальний стиль є вершиною досягнень у цій галузі. Його наступники М. Березовський та А. Ведель здобули для музичної культури тої доби всесвітнього значення.
Щодо світської музичної культури в Україні, то розвиток її починається у XVIII столітті. Цікавим явищем того часу були «кріпацькі капели» (інструментальні й вокальні), які існували в панських маєтках. У маєтку польського магната Потоцького існувала навіть музична школа. На Лівобережній Україні справжнім меценатом музичної культури була родина Розумовських. Олексій Розумовський, фаворит імператриці Єлизавети, мав великий вплив на розвиток тогочасної музики імператорського двору. У Батурині в нього була своя капела, а його син Андрій, посол у Відні, теж великий меценат, шанувальник музики, навіть приятелював із Бетховеном.
Але тільки з початку XIX століття з'являються перші ластівки нового відродження української музичної культури. Предтечами цього відродження можна вважати Семена Гулака-Артемовського — автора співоігор «Українське весілля», «Ніч під Івана Купала», і особливо донині життєздатної й свіжої опери «Запорожець за Дунаєм»; та Петра Ніщинського — автора «Думи про Байду», «Про козака Софрона» та невмирущих українських «Вечорниць». Щоправда, вони ще не мають ні чітко означених тенденцій щодо створення національної музики, ні того професійного підходу до діла, як у Миколи Лисенка. Проте їхня діяльність вийшла все-таки з глибокого національного почуття, від коріння української музичної культури — народної пісні. До групи попередників Лисенка слід віднести й Миколу Аркаса — автора опери «Катерина». Солоспіви на слова Т. Г. Шевченка писав також Петро Сокальський — автор опер «Облога Дубна», «Мазепа», «Травнева ніч».