- •Безпека життєдіяльності та охорона праці.
- •Безпека життєдіяльності тема № 2
- •Небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, їх характеристика і класифікація тема № з
- •Надзвичайних ситуацій Тема № 4
- •Тема 1.1
- •Тема 2.2 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •Тема 3.3 Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •Тема 4.4 Розслідування нещасних випадків
- •Тема 5.5 Шкідливі речовини та їх небезпека
- •Тема 7.7 Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Тема 8.8 Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •Тема 9.9 надання першої долікарської допомоги
Безпека життєдіяльності та охорона праці.
Тема 1
1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини, а).Актуальність і завдання курсу БЖД.
Сучасна людина живе у світі природних, техногенних суспільних та інших небезпек, які постійно загрожують її здоров'ю, а інколи навіть самому життю. За таких обставин БЖД, як і безпека самої людини, стає першорядною, тому що торкається сутності людського життя, та існування.
У результаті вивчення курсу студенти повинні знати психологічні властивості людини і психофізіологію життєдіяльності і шляхи «с оптимізації, характеристику довкілля, небезпечні й шкідливі фіктори середовища та наслідки їхніх негативних дій; засоби і методи підвищення безпеки й екологічності технічних засобів та технологічних процесів; основні положення теорії ризику; способи захисту людини від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха. Ознайомитись з основними небезпеками, які формують і виховують соціальний імунітет особистості — до шкідливих звичок, запобігання їх та збереження власного здоров'я. Цілком природньо що сучасний стан соціально-політичного і науково-технічного розвитку суспільства, його вплив і наслідки цього впливу на людину, довкілля вже не можна уявити як щось стабільне, що обумовлює життя людини, її здоров'я і майбутнє.
Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв'язку з існуванням аксіоми про потенційну небезпеку діяльності: % в жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
Аналіз процесу трансформації системи управління суспільством передових країн світу свідчить, що екзистенціональні потреби
- 2 -
буття людини — безпека власного існування, стабільність життєзабезпечення, впевненість у завтрішньому дні, прагнення уникнути несправедливості, гарантія зайнятості, страхування від нещасного випадку, становлять базовий зміст системи державного управління.
Безпека життєдіяльності — наука що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності. В центрі увага курсу БЖД - людина як самоціль розвитку суспільства, а його визначенням є вислів старогрецького філософа Протагора "Людина є мірило всіх речей". Людина має цінність не тільки як робоча сила, яку потрібно охороняти в процесі трудової діяльності, а як неповторний індивідум, який зберігає свою цінність незалежно від свого конкретного місцезнаходження і виконавчих функцій признаних суспільством необхідними і корисними, Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Якраз діяльність і вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності розмаїті. Вони охоплюють практичні; інтелектуальні духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.
Діяльністю займаються всі — діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всіх людей.
Безпека - це стан діяльності, при якому з певною ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека - це мета, а безпека життєдіяльності - засоби, шляхи, методи її досягнення.
Завданням БЖД є розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікація небезпечних, шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля.
Курс БЖД призначений:
Виховувати в людині гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин;
- 3 -
виробити навики ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території.
тримати на контролі проектування нової техніки і технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології.
прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об'єктів від можливих негативних наслідків.
забезпечити якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з метою виживання в нових природних та антропогенних умовах,
БЖД базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка, фізика, хімія, біологія, медицина, 3 древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку, З розвитком промисловості це потребує спеціальних знань, особливо це актуально зараз, в добу науково технічного процесу, і покликана відігравати важливу роль в стабілізації людського суспільства.
б). Класифікація небезпек.
Небезпека — центральне поняття БЖД , що об 'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити матеріальні збитки, загрожувати життю у всіх його проявах. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічну, фізичну, механічну, біологічну чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини.
Так як небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її
- 4 -
природу небезпеки (Таксономанія - наука про класифікацію і систематизацію складних явищ.)
за находженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні):
за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсивні і кумулятивні.
за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.
за наслідками: втома, захворюваннями, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки.
за збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними,
за сферою прояву - побутові, спортивні, дорожньо- транспортні, виробничі, військові.
за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні (останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина.)
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари прориви плавунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану, вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі, тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі.
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин.) а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання).
- 5 -
При вивчанні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкіряний, руховий вісцеральний) за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини ( конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія та багато інших чинників), та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медикобіологічні методи, професійний вибір та професійна освіта.
Знання основ безпеки дозволяють розширити психологічне поле самозахисту особистості й, зокрема, розвивати у неї здатність піклуватися про себе, задовольняти свої потреби та одержувати задоволення від життя. Активна участь кожного громадянина в піклуванні про довкілля і про самого себе є гарантом безпеки особи, суспільства і людства на шляху до збалансованого розвитку, є важливим компонентом через участь кожного у соціально-культурному житті.
Отже свобода і захист є фундаментальними складовими безпеки життя і діяльності людини, поза якими не можливий розвиток людини.