Розділ II експерементальна частина

2.1. Техніка безпеки та охорона праці при виконанні дипломної роботи

1. Перед початком роботи кожен працівник лабораторії повинен одягнути спецодяг, який зберігається в індивідуальних шафах, окремо від індивідуального одягу.

2. Кожен працівник повинен мати закріплене за ним робоче місце, яке забороняється покидати під час виконання роботи.

3. При роботі зі скляними приладами потрібно захищати руки при зборі або з’єднанні окремих його частин за допомогою каучуку або гуми.

4. При закриванні тонкостінної посудини пробкою, необхідно тримати посудину за верхню частину шийки ближче до місця, куди повинна бути вставлена пробка, захищаючи руки рушником.

5. При нагріванні рідини в пробірці її тримають спеціальним утримувачем так, щоб отвір був направлений від себе та працюючих поруч.

6. Великі хімічні склянки з рідиною піднімають тільки двома руками, таким чином, щоб відігнуті краї склянки спиралися на вказівні пальці.

7. При переливанні рідини користуються лійкою.

8. Нагрівання сильнодіючих отруйних речовин проводять тільки в кругло донних колбах, подалі від вогню у витяжній шафі.

9. При роботі з кислотами та лугами необхідно дотримуватись таких правил:

- всю роботу з концентрованими кислотами та лугами проводять у витяжній шафі, користуючись окулярами, гумовими рукавичками та фартухом;

- концентровану кислоту відбирають із посудини за допомогою спеціальної піпетки з грушею або сифоном;

- забороняється при приготуванні розчинів кислот додавати воду в кислоту. В посудину спочатку наливають необхідну кількість води, а потім малими порціями додають кислоту, постійно помішуючи;

- при приготуванні розчинів лугів, наважку лугу опускають у невелику широкогорлу посудину, заливають необхідною кількістю води і старанно перемішують;

- концентровані кислоти і луги виливають у раковину після попередньої нейтралізації;

- при кипятінні кислотних і лужних розчинів не можна щільно закривати посуд (пробірки і колби пробкою) до повного їх охолодження;

- при митті посуду хромової сумішшю запобігають попадання її на шкіру, одяг, взуття.

10. При роботі з легкозаймистими речовинами (ефір, бензин, бензол, ацетон, спирт та ін..) дотримуються таких вимог:

- усі роботи необхідно проводити у витяжній шафі при включеній вентиляції, вимкнутих газових пальниках і нагрівальних електроприладах відкритого типу;

- забороняється доручати проведення робіт із вогненебезпечними речовинами недосвідченому співробітнику;

- забороняється під час роботи в приміщенні запалювати сірники, палити, включати прилади, при роботі яких може виникнути іскра.

11. Після закінчення роботи необхідно:

- привести в порядок робоче місце;

- залишки шкідливих речовин здати на зберігання;

- старанно вимити руки милом, рот прополоскати водою (30).

2.1. Пробовідбір

Для проведення аналізу використовували зразки снігового покриву, які були відібрані в кінці зимового періоду 8-9 лютого 2015 року в п’яти точках міста Ужгород. В цей період середньодобова температура коливалась в інтервалі (-2- -1⁰С), погода була хмарною з опадами у вигляді снігу. Було відібрано 5 зразків снігового покрову з усіх функціональних зон міста: транспортної, житлової, рекреаційної та промислової.

На протязі зими активне прибирання снігу з міських території не відбувалась. В парках і скверах товщина снігового покриву складала 5-15 см. Проїзні частини міста вільні від снігу; газони, прилеглі до проїзних частин мали невелику товщу снігового покрову: 2-5 см [].

Методика відбору проб снігу

Процедура відбору снігу для аналізів має свої особливості.

Щоб дані були достовірними, в одному місці відбирають три проби. Це робиться таким чином:

 Вибирається майданчик для відбору проб, на якій можна побудувати трикутник зі сторонами не менше 10 м (10-30 м).

 В вершинах цього трикутника розмічаються квадрати зі сторонами 1 м. Виходить 3 таких квадрата.

 Сніг збирається методом "конверта" в цих квадратах, тобто проби беруть по кутах квадрата (4 шт.) і в центрі квадрата. Всього відбирають 5 проб з кожного квадрата, які об'єднують і використовують для одного визначення. Три квадрата в вершинах трикутника дають 15 проб, по 5 для кожного вимірювання.

 Сніг береться майже на всю глибину залягання. Це робиться для того, щоб підсумувати всі забруднення, що накопичилися за сезон в снігу. Сніг відбирається або циліндром, або лопатою або совком.

Всі 15 проб складаються в чистий поліетиленовий пакет. Слід мати на увазі, що обсяг зібраного снігу повинен бути великим, враховуючи, що коли сніг розтане, його обсяг зменшиться приблизно в 10 разів. Тому, щоб отримати, наприклад, 1 літр талої води треба зібрати близько 10 літрів снігу (приблизно відро).

Проби снігу відбиралися на всю глибину залягання снігового покрову за допомого пластмасового черпака. Отриманий зразок, очищений від залишків грунту та рослинності поміщали в пластиковий пакет. В кожній точці відбору проб кількість точок відбору вибирали таким чином щоб загальна вага проби була 1,0-1,5 кг[].

Таблиця 4. Місця відбору проб снігу.

№ точки відбору проби	Назва міської зони	Місце відбору та його характеристика
1	Зелена зона 1	Наб. Незалежності, прохідна, мало машин
2	Транспотрна зона 1	Пл. Корятовича, перехрестя, маршрутна зупинка, прохідна зона
3	Житлова зона	Вул. Харківська, двір за будинком № 19
4	Промислова зона	Вул. Л. Толстого 40, ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"
5	Зелена зона 2	Вул. Ботанічна Набережна, Ботанічний сад
6	Транспортна зона 2	Вул. Коритнянська

Пробопідготовка.

Проби снігу доставлялися в лабораторію та розтоплювалися (без штучного підігріву) в скляних стаканах. Проби, відібрані в межах зони дії антропогенних джерел забруднення включають, як правило, сухий залишок. Для відділеня твердих частин від розчину проби фільтрували через паперовий фільтр. По результатам зважування висушеного при температурі 95+-5⁰С фільтру визначали масу сухого залишку[4,5ст].

При аналізі талого снігу можливе використання методик, які приміняються для аналізу вод. Хімічні аналізи виконувались за стандартними методиками. Для дослідження хімічного складу талих вод використовували метод прямої потенціометрії при вимірюванні рН, гравіметрії – при визначенні вмісту сухого залишку, калориметрії – при визначенні нітратів, звязаного Азоту, сульфатів, сульфідів.