23)Делінквентна поведінка:вікові особливості,причини,профілактика.Методика контактної взаємодії з делінквентними учнями.

Делінквентна поведінка – (від лат delinquens — «проступок, провина») – протиправна поведінка особи; дії конкретної особи, що відхиляються від встановлених в даному суспільстві і зараз законів, загрожують благополуччю інших людей або соціальному порядку і кримінальні в крайніх своїх проявах. Особа, що проявляє протизаконну поведінку, кваліфікується як делінквентна особа (делінквент), а самі дії, — деліктами

Нерідко буває таке, що умови формування делінквентної поведінки оточують людину з дитячих років, що і призводить до формування неправильної поведінки. До числа причин можна віднести наступні:

-батьківське ігнорування дитячої потреби в ніжній турботі і прихильності;

-часте застосування тілесних покарань в сім'ї;

- недостатній вплив батька, у разі його відходу або смерті;

- гостра дитяча травма (насильство, хвороба, розлучення, смерть батьків) і фіксація на цьому;

-вседозволеність;

-недостатня вимогливість батьків;

-надмірна стимуляція дитини;

-з боку батьків неузгодженість вимог, провідне до нерозуміння норм поведінки;

-зміна батьків;

-постійні, виражені конфлікти між батьками (найбільш небезпечна ситуація, коли жорстокий батько б'є матір);

-небажані особливості батьків – зайво суворий батько і зайво добра мати.

24)Адиктивна поведінка:сутність,технології корекції та профілактики.

Адиктивна поведінка – поведінка людини, обмеженої хімічною залежністю від психотропних речовин, які змінюють психіку.

Алкоголізм – хвороба, яка виникає врезультаті надмірного вживання алкоголю, проявляється патологічною залежністю від нього, супроводжується психічними, неврологічними, соматичними розладами.

Пияцтво – це антисуспільна форма поведінки, грунт, на якому розвивається алкоголізм. Найбільш широко воно поширене серед неповнолітніх правопорушників при соціально-педагогічній занедбаності і тоді вже в юнацькому віці може сформуватися алкоголізм. Як правило, підліткам притаманна групова психічна залежність від алкоголю, коли бажання випити виникає у певній компанії, індивідуальна трапляється рідко, оскільки є ранньою ознакою алкоголізму.

До біологічних факторів формування алкоголізму слід віднести народження дитини в сім’ї алкоголіків. Така дитина народжується ослабленою, через недогляд в неї може бути велика кількість черепно-мозкових травм. Залежність від алкоголю формується дуже швидко, швидко втрачають контроль за дозою випитого, дуже агресивні в стані сп’яніння

Соціальними факторами формування алкоголізму є, наприклад, житейські традиції народу, низький рівень освіти, звичаї найближчого оточення, відсутність профілактичних заходів у сім’ї, школі тощо.

Стадії залежності від речовин, які змінюють психіку людини:

1) паління тютюну;

2) зловживання алкоголем;

3) паління препаратів індійської коноплі (гашиш, маріхуана);

4) вживання власне наркотичних препаратів, заборонених для немедичних цілей.

Зав’ялов О.К. виділяє такі мотиви вживання наркотиків у підлітків:

- субмісивні (підкорення тиску групи);

- гедоністичні (пережити ейфорію);

- атарактичні (нейтралізувати негативні емоційні переживання);

- гіперактивація поведінки;

- прагнення позбавитися прояву абстиненції;

- самопошкодження (передозування).

Форми вживання наркотиків у підлітків.

1. Первинний пошуковий полінаркотизм.

2. Первинний мононаркотизм.

3. Перша стадія наркоманії (формується психічна залежність від наркотику).

4. Друга стадія наркоманії (у підлітків зустрічається рідко, формується фізична залежність від наркотику).