3.2 Встановлення форми ходу

Полігонометрічні ходи в загальному випадку мають довільну зігнуту форму (звичайно, що не перечить інструкції). Про те, в деяких випадках ходи можуть мати витягнуту форму - як окремий випадок зігнутих ходів. Тому розрахунок точності починається з встановленя форми ходу. Це пов'язано з фактом існування спрощених розрахункових формул для ходів видовженої форми.

Хід вважається видовженим, якщо він одночасно задовольняє трьом критеріям видовженості полігонометричного ходу. Якщо хоч би одна з вимог критеріїв не виконується, то хід не можна рахувати видовженим. Для перевірки цих умов треба перший хід скопіювати на окрему кальку, щоб не обтяжувати основне креслення надлишковою інформацією. Після цього треба перевірити 3 критерії видовженості полігонометричного ходу. Вони розташовані в порядку посилювання вимог до витягнутості ходу, тобто якщо не дотримується критерій №1, то немає сенсу перевіряти критерій №2 і так далі.

Обрахунок критерію №1: "Відношення периметра ходу до довжини замикальної не повинно перевершувати 1.3".

Перевірка: периметр рівний 8550, а довжина що замикає–7700м. Їх відношення складає приблизно 1.1, отже, хід не задовільняє критерій №1.

[s] = 1,3≥1,3

L

Оскільки хід не задовольняє критерій №1( відношення периметру та замикаючої менше 1,3), то продовжувати розрахунки немає сенсу. Даний хід не можна вважати видовженим, і для його розрахунку необхідно використовувати формули для ходів довільно зігнутої форми.

3.3 Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження

Відомо що, середня квадратична помилка положення пункту в слабому місті ходу m (після зрівнювання – це середина ходу) приблизно в 2 рази менше середньої помилки кінцевої точки ходу до його врівноваження:

M

m = ---- .

2

Гранична помилка середньої вершини ходу ∆m рівна 2m, або з урахуванням, що:

M

m = ----- .

2

m=0,0855; ∆= 2m=М;

∆гран= 2m=0,171;

Знайдемо граничну лінійну нев'язку ходу fs;

Оскільки fs=2M, то звідси маємо відношення :

fs = 1 ;

[s] T

знаходимо : fs = [s] = 8550 = 0.342;

T 25000

де 1/Т – гранична відносна нев'язка полігонометричного ходу.

Отже середня квадратична помилка положення пункта в слабому місці ходу m=0.055, а гранична помилка середини вершини ходу ∆гран= 2m=0,171;

3.4 Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра).

За допомогою формули середньої квадратичної помилки положення кінцевої точки полігонометричного ходу обчислюємо вплив помилок вимірювання ліній. ЇЇ величина при обчисленні ходу з виправленими кутами при вимірюванні сторін світловіддалемірами обчислюється за формулою:

І=fs = 0.342 = 0.171;

T 2

Підставляючи конкретні значення M = 0.171 метра і n = 13, отримуємо середній вплив помилки лінійних вимірів m =10,5 мм.

За цим значенням ми обраємо прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній.

Таблиця №3

Технічні характеристики светловіддалеміра СТ5 "Блеск"
Середня квадратична помилка виміру відстані, мм	10 + 5/км
Вимірювані відстані, м	0.2 - 5000
Споживана потужність, Вт	5
Напруга живлення, В	6-8
Основна частота модуляції, Мгц	15
Кількість частот	2
Час виміру ліній, хв.	0.2
Метод фазових вимірів	Цифровий імпульсний
Джерело випромінювання	GaAs діод
Температурний діапазон, C	-30 +40
Маса приладу без джерела живлення, кг	5

Його середня квадратична помилка виміру ліній розраховується за формулою m (мм) = 10 + 5/км, тому навіть при максимальній довжині сторони в 2 км., помилка не перевишить 20 мм, таким чином цей світлодалекомір не лише забезпечує задану точність виміру, але і створює деякий "запас" цієї точності.

Вимірювати відстані необхідно як мінімум при трьох наведеннях світловіддалеміра на відбивач з контролем на додатковій частоті. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотньому напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення.

В запроектованому зігнутому полігонометричному ході 4 класу вплив помилок при лінійних вимірюваннях знаходиться за формулою:

М² = 14,621 ;

2

У більшості світловіддалемірів СКП вимірювання відстаней залежить від довжини ліній і виражається формулою:

m = (a+b*S) мм

де a і b постійні величини для даного типу світловіддалемірів

m=(10+5*1113)=10,5 .