1.4 Критерії оцінювання та захист курсової роботи

Захист курсової роботи відбувається перед комісією у складі викладача-керівника роботи та ще не менше двох викладачів кафедри. На початку захисту курсант робить доповідь тривалістю до 10 хвилин, в якій повинна знайти відображення тема роботи, її зміст. Слід відзначити також місце та роль проектованої системи або механізму на судні, його принцип роботи, основні складові частини, правила експлуатації, можливі несправності в роботі та методи їх усунення. Після закінчення доповіді члени комісії задають питання, на які курсант повинен дати відповідь. За результатами доповіді та відповідей курсанта на запитання виставляється оцінка за роботу. Критерії оцінювання наведені в таблиці.

	Оцінка	Критерії оцінювання
		Курсант представляє на захист відмінно оформлену і
		правильно виконану роботу. Чітко виконує доповідь,
5	(Відмінно)	правильно відповідає на запитання, вміє захистити свою
		відповідь. Глибоко розуміє суть питань які розглянуті в
		роботі, їх взаємозв’язок та взаємний вплив.
		Курсант робить чітку доповідь, правильно відповідає на
4	(Добре)	запитання. Допускається деяка невпевненість при відповідях
		на запитання та нечисельні зауваження щодо оформлення
		роботи.
		Курсант повинен представити на захист роботу в якій
3	(Задовільно)	допускаються незначні помилки та чисельні неточності в
		оформленні. При відповіді на запитання допускається
		нечіткість формулювання відповіді.
		Курсант представляє роботу в якій присутні принципові
2	(Незадовільно)	помилки, або представлена робота не відповідає варіанту
		завдання.

9

1.5 Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка курсової роботи виконується на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210×297 мм) за формою 2 та 2а за ГОСТ 2.104 за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення Microsoft Office Word 2003/2007, або рукописним способом дотримуючись наведених нижче норм. За необхідності допускається використання аркушів формату A3 (297×420 мм).

Шрифт для оформлення документу Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Сторінка документу повинна вміщати до 28…30 рядків тексту, 60…65 знаків у кожному рядку. Вирівнювання основного тексту документу – «по ширині». Абзацний відступ повинен складати 12,5 мм. Відстань від рамки форми до тексту на початку та в кінці рядків повинна бути не менше 3 мм. Відстань від верхнього та нижнього рядка тексту до верхньої та нижньої рамки – не менше 10 мм. Для дотримання цих вимог слід встановити наступні поля: ліве 30 мм, праве 15 мм, верхнє 15 мм, нижнє 25 мм.

Рамка на аркуші проставляється за допомогою відповідних комп’ютерних програм, типографським способом або викреслюється вручну за допомогою простого олівця.

Усі структурні частини пояснювальної записки починаються з нової сторінки та обов’язково повинні містити заголовок. Такі частини як: ЗМІСТ,

ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, друкують по центру без абзацу напівжирними заголовними літерами без крапки. Від наступного тексту назва відділяється пропущеним рядком. Розділи і підрозділи пояснювальної записки повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки, або тільки номери.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою.

10

На початку підрисуночного напису пишеться слово «Рисунок», далі йде порядковий номер розділу і через крапку порядковий номер рисунка, далі через тире з великої літери пишеться назва рисунка. Крапка наприкінці назви не ставиться. Короткі назви розміщують по центру рядка без абзацу, довгі вирівнюють по ширині з нового рядка та з абзацу.

При посиланні в тексті на той або інший рисунок рекомендується використовувати скорочення «рис.», після якого вказується номер рисунку (рис. 3.1), крапка наприкінці номеру не ставиться, за винятком випадків коли номер рисунку стоїть наприкінці речення. Якщо на рисунку наведено графіки різноманітних процесів, зображених за допомогою різних типів ліній, маркерів та других позначень, у підрисуночному написі надається їх розшифрування. Самі графіки повинні мати шкали, масштаб яких та початкові значення забезпечують найбільшу інформативність та заповнення графіку. Тому за початок та кінець шкали треба брати значення того діапазону зміни параметру, якого є найбільш цікавими з точки зору матеріалу що викладається. Кожна шкала повинна мати назву та позначення одиниць вимірювання.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються.

У формулах в якості символів слід застосовувати позначення, встановлені державними стандартами. Позначення одних й тих самих параметрів у тексті повинно здійснюватися за допомогою одних символів.

При виконанні обчислень формули спочатку записуються в загальному вигляді, потім після знака дорівнює підставляються чисельні значення і тільки потім проводяться перетворення та обчислення.

Формули за винятком тих, що знаходяться у додатку, нумеруються арабськими цифрами наскрізною нумерацією або нумерацією в рамках розділу. В останньому випадку номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули приводять у круглих дужках, розташовуючи його по правому краю сторінки на одному рівні з формулою або нижче. Формула нумерується тільки у випадку, якщо на

11

неї є посилання в наступному тексті. Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у круглих дужках.

Вікно формули примусово розтягувати або стискати не можна. Довгі формули або обчислення допускається переносити на наступний рядок, розділивши вираження за знаком дорівнює (найбільш доцільно), або знаком інших математичних дій. При переносі формули на знаку множення застосовують знак «×». Новий рядок починають повторюючи знак, на якому формула або вираження були розділені. У тексті, формула або вираження є членом речення, тому перед та після них ставляться розділові знаки відповідно до правил пунктуації. Формули, що йдуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше в тексті, слід розташовувати безпосередньо під формулою, у тій послідовності, у якій вони представлені у формулі. Перший ряд пояснень починають зі слова «де» без відступу. Кожен символ необхідно пояснювати з нового абзацу, розташовуючи їх один під одним. Пояснювати необхідно тільки ті символи, які в даній формулі з'явилися вперше і їхнє пояснення відсутнє в попередньому тексті. Якщо в якості індексів при символах використовуються букви кириличного алфавіту, вони пишуться прописом.

Таблиці застосовують для кращої наочності та зручності порівняння числового та текстового матеріалу. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. При необхідності таблиці розміщують у додатку до пояснювальної записки. На всі таблиці мають бути посилання в тексті пояснювальної записки.

При посиланні в тексті на таблиці рекомендується використовувати скорочення «табл.», після якого вказується номер таблиці (табл. 3.1), крапка наприкінці номеру не ставиться, за винятком випадків, коли номер таблиці стоїть наприкінці речення.

Назва таблиці, при наявності такої, повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву розміщують над таблицею і друкують напівжирним

12

шрифтом.

Таблиці нумерувати в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

На початку назви пишеться з великої літери слово «Таблиця», далі йде порядковий номер розділу і через крапку порядковий номер таблиці, далі через тире з великої літери пишеться назва таблиці. Крапка наприкінці назви не ставиться. Короткі назви розташовуються по центру рядка без абзацу, довгі вирівнюються по ширині з нового рядка та з абзацу.

13

РОЗДІЛ 2 РОЗРАХУНОК ВОДОВІДЛИВНОЇ УСТАНОВКИ