
-
Основні теореми про границі.
При обчисленні границь користуються наступними теоремами:
-
Функція
не може мати більше однієї границі.
-
Якщо кожна з функцій
та
має скінченну границю при
, то сума, різниця і добуток цих функцій також мають границю, причому:
,
(7)
.
(8)
Якщо
,
то і частка цих функцій
також має границю, причому
(9).
Наслідки!
Якщо кожний доданок алгебраїчної суми
функцій має границю при
,
то границя суми існує і дорівнює
алгебраїчній сумі границь доданків.
(10)
-
Сталий множник можна винести за знак границі:
(11)
-
Якщо
і
– натуральне число, то
(12);
(13)
-
Границя сталої є сама стала
(14)
Приклад. 2.
Знайти:
а)
;
б)
Розв’язання
а) (7), (10), (11), (12) :
б) (9), (10), (11), (12):
-
Розкриття деяких невизначеностей
Нехай
треба обчислити границю відношення
многочленів
.
Можливі
випадки: а)
– скінченне число; б)
.
У
випадку а) треба під знаком границі
замість х підставити
в чисельник і знаменник .
Якщо
під знаком границі одержимо стале число
А або дріб виду
чи
,
то границею буде, відповідно А,
,
чи 0..
Якщо
під знаком границі одержимо невизначеність
виду
,
то треба чисельник і знаменник розкласти
на множники, скоротити дріб, а потім
обчислити границю.
У
випадку б) треба під знаком границі
поділити чисельник і знаменник на
,
де
– найбільше з чисел
і
,
і обчислити границю одержаного виразу.
При
цьому: якщо
,
то границею буде
;
при
границею буде
або
залежно від знака
;
при
границя буде дорівнювати 0.
Якщо
треба обчислити границю відношення
ірраціональних виразів, яке при
приймає вигляд
,
то для розкриття невизначеності треба:
-
чисельник і знаменник домножити на вираз, спряжений до ірраціонального виразу чисельника, або знаменника, або і чисельника і знаменника;
-
розкласти на множники чисельник і знаменник, спростити вираз і перейти до границі.
Приклад 3.
Знайти:
а)
;
б)
Розв’язання:
а)
;
б)
-
Деякі важливі границі.
а)
Перша важлива границя
(14)
б)
Друга важлива границя
(15.1)
(15.2),
(15.3)
(15.4).
Примітка.
Якщо існує
,
то при сталому
має місце рівність
.
(16).
Приклад
4. Знайти: а)
;
б)
;
в)
;
г)
д)
.
Розв’язання
а)
;
б)
;
в)
;
г)
д)
-
Неперервність та розриви функції
Озн.1.
Функція
називається неперервною при
,
якщо:
1)
визначена
при
і в деякому околі
;
2) існує
скінченна границя
;
3)
,
тобто
;
Якщо
при
хоч одна з умов 1-3 не виконується, то
кажуть, що функція
в точці
має розрив, а точку
називають точкою розриву.
Якщо
функція
визначена при
і
,
то кажуть, що
неперервна в точці
справа.
Якщо
визначена в точці
і
,
то кажуть, що
неперервна в точці
зліва.
Якщо
функція
неперервна в кожній точці інтервалу
,
то її називають неперервною в інтервалі
.
Функція
називається неперервною на відрізку
,
якщо вона неперервна на інтервалі
і на його кінцях відповідно зліва та
справа.