
- •Передмова.
- •Практикум з філософії.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції.
- •А природне - соціальне в тварина – інша тварина
- •А протистояння людини природі
- •А свідомо вибудуваним
- •Використання першоджерел в опрацюванні теми.
- •Тема 2: філософія стародавнього сходу.
- •Так Ні
- •Використання першоджерел в опрацюванні теми.
- •Завдання 3. Школи індійської філософії. Школа ньяя.
- •Завдання 4. Школи індійської філософії. Школа санкх’я.
- •Завдання 5: Школи індійської філософії. Школа вайшешика.
- •Тема 3: антична філософія.
- •Ключові поняття та терміни
- •План семінарського заняття
- •Завдання, вправи, тести
- •Так Ні
- •Так Ні
- •В: Анаксимандр
- •С співвідношенню світу ідей та світу речей
- •Тема 4: філософія середньовіччя та доби відродження.
- •План семінарського заняття
- •Так Ні
- •Номіналізм реалізм
- •Тема 5: філософія нового часу.
- •Ключові поняття та терміни
- •Завдання, вправи, тести
- •B м.Монтень;
- •Тема 6: німецька класична філософія.
- •Тема 7: історико-філософський процес у європі хіх ст.
- •Тема 8: філософія хх та початку ххі ст.
- •Завдання 3. Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм.
Тема 5: філософія нового часу.
Мета розгляду теми:
Прослідкувати найважливіші чинники та умови формування наукового стилю мислення (в межах формування експериментального природознавства); виявити особливості проявів філософії за умов її діалогу із численними конкретними науками; осмислити логіку внутрішньої диференціації філософського знання та умови його системного впорядкування; проаналізувати особливості функціонування мислення “здорового глузду”, його зв”язки із індивідуалізмом та новим типом соціальних стосунків.
Ключові поняття та терміни
експериментальна наука - деїзм
емпіризм - сенсуалізм
раціоналізм - онтологія
субстанція - гідне мислення
монізм - прогрес
плюралізм - методологія
метод - гносеологія
План семінарського заняття.
Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.
Розвиток методології та гносеології у філософії Нового часу. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.
Онтологія Нового часу про світобудову та місце в ній людини.
Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.
Завдання, вправи, тести
Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:
а) переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;
б) системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;
в) розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;
г) географічними відкриттями нових земель;
д) перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.
Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:
а) в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;
б) вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв’язків.
Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення “здорового глузду” характеризується наступними рисами:
а) воно передбачає цінування фактів;
б) воно передбачає посилання на авторитет Біблії;
в) воно передбачає ясну та чітку логіку;
г) воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;
д) воно культивує принцип індивідуальної активності.
Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:
а) її підпорядкування теології у якості її прислужниці;
б) виникнення національних та регіональних філософій;
в) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;
г) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;
д) її спрямованість у бік гуманітарних студій.
Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу.
Так Ні
Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:
а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;
б) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;
в) рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;
г) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;
д) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.
Засновником філософії Нового часу вважається:
A Ніколо Макіавеллі;