Семінарське заняття № 9. Культура україни у новий час (4 год.).

Теоретичні питання:

1. Чинники впливу на розвиток української культури в період гетьманщини (друга половина XVII–XVIII ст.).

2. Ідеї Просвітництва в українській культурі. Життя і творчість Г. С. Сковороди.

3. Освіта та наукові знання у добу гетьманщини.

4. Історичні умови й особливості розвитку української культури кінця XVIII–поч. ХХ ст. Становлення національної самосвідомості, етапи.

5. Успіхи освіти й науки. Видатні вчені.

6. Розвиток літератури й мистецтва.

Основні поняття: козацьке бароко, козацькі літописи, класицизм, бурлеск, становлення національної самосвідомості, романтизм, реалізм, еклектизм, становий / позастановий характер.

Практичні творчі завдання:

1. Написання тез повідомлення «Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст.».

2. Підготовка кросворду «Культурна діяльність Тараса Шевченка».

Теми ессе:

1. Релігійна та просвітницька діяльність Ф. Прокоповича.

2. Культура Слобожанщини ХVII–XVIII століть.

Історія виникнення й розвиток Харківського університету.

Питання для самоперевірки:

1. Які чинники впливали на розвиток української культури другої половини XVII–XVIII ст.?

2. Яка роль належить козацтву у культурній розбудові України XVII–XVIII ст.?

3. Якою була роль І. Мазепи у відновленні культурних пам’яток?

4. Назвіть основні літературні жанри цієї доби.

5. Які особливості бароко? Чим зумовлена поява цього стилю? Назвіть його яскравих представників.

6. Дайте характеристику стилю рококо.

7. Що таке класицизм?

8. Наведіть приклади впливу української культури на інші слов’янські культури.

9. Які типи освіти існували в Україні у XVII–XVIII ст.?

10. Які риси притаманні творчості Г.С. Сковороди?

11. Які типи навчальних закладів існували на українських землях у першій половині ХІХ ст.?

12. Що означає поняття «становлення національної самосвідомості»? Назвіть основні етапи цього процесу в Україні.

13. Яка роль Т.Г. Шевченка у розвитку української культури?

14. У чому особливості розвитку художньої культури України? Назвіть видатних представників ХІХ ст. в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, театрі.

Цільові навчальні завдання:

1. В якому регіоні України у добу гетьманщини умови для розвитку культури були найбільш сприятливими і чому?

2. Чому Г. Сковороду називали «слов’янським Ж.-Ж. Руссо»? Які світоглядні ідеї українців відображала популярна народна картина «Козак-бандурист»?

3. Який характер мала українська освіта в першій половині ХІХ ст., як вона змінилася в 60-ті роки? Обґрунтуйте свою думку.

4. У чому полягає роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України.

5. Визначте місце Т.Г. Шевченка у світовій культурі.

6. У чому виявилося входження української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. в загальноєвропейський контекст.

Короткі методичні вказівки.

Під час обговорення першого і другого питання необхідно звернути увагу на особливості культурного розвитку Лівобережжя та Правобережжя, показати їх історичну обумовленість. Потім слід розглянути стан освіти, суспільно-політичні думки, наукових знань, а також літератури та мистецтва в добу гетьманщини. Необхідно звернути увагу на представників суспільної думці: Ф. Прокоповича, П. Орлика, Г. Сковороду. Також слід розглянути особливості становлення культури Слобожанщини, розповідати про заснування міста Харкова.

Під час аналізу інших питань першочергову увагу слід приділити становленню національної самосвідомості, виділити її умовні етапи, охарактеризувати їх, назвати діячів у різних галузях суспільної свідомості.

Слід зупинитися на розвитку освіти й науки, розкрити поняття станового та позастанового характеру освіти. Особливої уваги потребує питання відкриття Харківського університету, слід назвати його першого ректора та видатних вчених.

Розвиток літератури та мистецтва заслуговував особливої уваги, необхідно показати нові явища у різних сферах мистецтва, розглянути основні напрямки розвитку художній культури, назвати її видатних діячів, роль Т.Г. Шевченка в української культурі.

Література: основна [1, с. 72–79, 141–157; 4, с. 96–108, 144–152];додаткова [7, с. 115–145, 215–231; 11, с. 132–146, 311–346; 21, с. 185–205; 22, с. 132–160, 311–332].