Розрахунок моделі Таффлера тов «кронекс-україна»

	2011 рік	2012 рік	2013 рік
х1	3,06	4,04	1,55
х2	0,70	0,65	0,52
х3	0,84	1,03	1,08
х4	2,57	4,18	1,68
Z	2,27	3,08	1,35

Отже, на основі моделі Таффлера можна зробити висновок про те, що підприємство має довгі довгострокові перспективи розвитку, бо значення показника за всі три останні роки більше 0,3. Проте, хочеться відмітити, що данні показники не відповідають дійсності, тому запропоновану модель не можна рекомендувати в якості оцінки банкрутства підприємства. Проведений аналіз та узагальнення дали змогу зробити висновок, що розглянута методика прогнозування банкрутства зарубіжних авторів має ряд суттєвих обмежень для їх використання на українських підприємствах:

1. більшість зарубіжних методик діагностики ймовірності банкрутства побудовані з використанням вагових коефіцієнтів показників, що розраховані на основі американських аналітичних даних минулих років. Отже, в зв’язку з цим вони не відповідають сучасний економічній ситуації;

2. дані моделі не адаптовані до вітчизняної економіки і не враховують специфіку діяльності українських підприємств, а саме: особливості в системі бухгалтерського обліку і податковому законодавстві, вплив інфляції на формування показників діяльності підприємства, галузеву приналежність підприємства та ін;

3. відсутність статистичних даних по підприємствам-банкрутам, що не дозволяє скоригувати методику розрахунку питомої ваги коефіцієнтів з урахуванням економічних умов;

4. проаналізовані методики не враховують інших важливих показників діяльності підприємства (методики побудовані на використанні балансових показників та показників звіту про фінансові результати);

5. моделі не дають відповіді на питання, які з факторів вплинули на зміну рівня фінансової стійкості;

6. за результатами використання моделей неможливо отримати інформацію можливого подальшого розвитку підприємства;

7. граничні значення показників, що запропоновані зарубіжними вченими часто є недосяжними для українських підприємств. Разом з тим вказані методики дають можливість визначити наближення банкрутства підприємства (стадії кризи) та не дозволяють спрогнозувати перехід підприємства від однієї стадії життєвого циклу до іншої.

Отже для підприємства можемо запропонувати наступну систему антикризових заходів:

1. аналіз керованості підприємством, проведення заходів, спрямованих на її підвищення;

2. спеціальний аналіз співвідношення боргових зобов’язань;

3. розробка і виконання програми не нарощування боргів;

4. розробка й здійснення програми погашення боргів;

5. розробка і проведення змін виробництва;

6. розробка маркетингової підпрограми;

7. розробка та здійснення програми залучення інвестицій;

8. проведення роботи з персоналом;

9. розробка і здійснення реструктуризації підприємства;

10. розробка та вибір варіантів санації підприємства та інш.