Глосарій основних понять з дисципліни «Фізичне виховання».

Фізична адаптація – пристосування організму до фізичних навантажень, що змінюються.

Атлетизм – прояв високого фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

Аеробіка – система ритмічних, виконуваних під музику вправ, що підвищують кисневий обмін; ритмічна гімнастика.

Альпінізм – вид спорту; сходження на важкодоступні гірські вершини, льодовики.

Абсцес – вогнищеве гнійне запалення, яке характеризується утворенням порожнини, заповненої гноєм.

Аденоїди – паталогічна гіпертрофія носоглоткового, глоткового мигдалика, який міститься на задньоверхній стінці носоглотки.

Аденома – доброякісна пухлина, яка розвивається із залозистого епітелію.

Алергія – підвищена чутливість організму до різних речовин, яка пов’язана із зміною його реактивності.

Аритмія серця – різноманітні зміни автоматизму, збудливості та провідності міокарда, які призводять до порушення нормальної координації скорочень між різними ділянками міокарда чи відділами серця, змін ритму та темпу серцевих скорочень.

Артеріальний тиск - тиск, який спричиняється кров’ю в артеріальних судинах організму.

Артрози – дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів.

Баскетбол - спортивна гра в м’яч між двома командами, учасники якої повинні руками закидати м’яч у сітку (кошик), що висить на стовпі.

Біцепс – двоголовий м’яз передньої частини плеча, згинає передпліччя у ліктьовому суглобі, бере участь у відведенні і згинанні руки у плечовому суглобі.

Бодібілдинг – мистецтво формування свого тіла; культуризм.

Важка атлетика – вид спорту, що полягає в підніманні ваги.

Варикозне розширення вен – зміни вен, що характеризуються нерівномірним збільшенням їхнього просвіту, зміною ходу судин, функціональною недостатністю клапанів і порушеннями венозного відтоку.

Вивих – стійке зміщення суглобових кінців кісток за межі їхньої фізіологічної рухомості, що викликає порушення функції суглоба.

Випад – різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу.

Виразкова хвороба – хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується утворенням виразки у шлунку або у дванадцятипалій кишці внаслідок розладу загальних і місцевих механізмів нервової та гормональної регуляції основних функцій гастродуоденальної системи, порушення трофіки і розвитку протеолізу слизової оболонки.

Виховально-оздоровчий – який поєднує процеси виховання та оздоровлення.

Відновлювати – надавати попереднього вигляду.

Відпасувати – віддати пас партнерові.

Відскакувати - стрибком або кількома стрибками віддалятися від кого-, чого-небудь.

Вільні вправи (рухи) – гімнастичні вправи без використання приладів.

Витривалість – здатність протистояти стомленню. Розрізняють м’язову і кардіореспіраторну (аеробну чи загальну) витривалість.

Внатяжку – у мінімальній кількості, ледве-ледве.

Волейбол – спортивна гра, що полягає в перекиданні руками м’яча через сітку від однієї команди до іншої.

Галопом – дуже швидким бігом.

Гастрит – ураження слизової оболонки шлунка з переважно запальними змінами при гострому розвитку процесу і з явищами дисрегенерації, структурної перебудови з прогресуючою атрофією її при хронічному перебігу.

Гантель – гімнастичний снаряд у вигляді двох чавунних куль, з’єднаних короткою круглою ручкою.

Гейм – певне число очок у деяких іграх. Частина партії.

Геронтологія – наука, що вивчає причини і закономірності процесу старіння людини.

Гіпертрофія – збільшення об’єму та маси тканини, органа або його частини внаслідок розмноження клітин або збільшення об’єму клітинних елементів, що зумовлене регенерацією органоїдів.

Гиря – металевий предмет певної ваги для гімнастичних вправ.

Гігієна – сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров’я людини.

Гіпоксія – зниження кількості кисню в організмі.

Гіподинамія – зменшення м’язових зусиль, що витрачаються на утримання пози, переміщення тіла у просторі, а також на фізичну працю.

Гімнастика – система фізичних вправ, яка сприяє загальному розвиткові організму та зміцненню здоров’я.

Гістамін – тканинний гормон, що має сильну біологічну дію.

Гомілка – частина ноги від коліна до ступні.

Гормон – біологічно активна речовина, що утворюється і виділяється в кров залозами внутрішньої секреції.

Готуватися – здійснювати підготовку до чого-небудь, мати намір щось робити.

Грація – витонченість, краса в позах, рухах.

Група – кілька осіб, що знаходяться разом.

Гурток – організація осіб, об’єднаних для спільної діяльності, спільних занять.

Гнучкий – який легко згинається.

Двобій – бій, боротьба двох супротивників.

Двоєборство – спортивне змагання, що складається з двох видів вправ.

Динамографія - дослідження м’язової діяльності, що базується на графічній реєстрації сили та швидкості скорочення м’язів.

Діапазон – різниця між найбільшим та найменшим значеннями, які може приймати дана величина або функція.

Дієта – певний режим харчування.

Діабет – патологічний стан, що характеризується виділенням великих кількостей сечі і деяких хімічних речовин, які утворюються в організмі в процесі обміну речовин.

Дискінезія – розлад рухової функції.

Дмухати – випускати з рота сильний струмінь повітря, дути.

Довільний – нічим не обмежений.

Доза – певна кількість будь-чого.

Допінг – речовина, що тимчасово підсилює фізичну і психічну діяльність організму.

Досконалий – який має потрібний ступінь довершеності.

Досягнення – позитивний результат роботи, успіх.

Друге дихання – стан, що настає після гострої втоми, яка появилася на початковому періоді інтенсивної м’язової роботи, і характеризується поліпшенням самопочуття і підвищенням працездатності.

Енерговитрати під час фізичного навантаження – це кількість енергії, яка витрачена організмом за визначений проміжок часу під час роботи.

Екологічні фактори – елементи середовища, що здійснюють той або інший вплив на певні організми.

Ентероколіт – запальне або запально-дистрофічне ураження слизової оболонки тонкої і товстої кишок.

Ентузіазм – сильний запал, захоплення, душевне піднесення.

Епідемія – масове поширення якої-небудь інфекційної хвороби.

Жвавий – повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами, рухливий.

Жест – рух тіла чи рук , який супроводжує людську мову , або заміняє її.

Жовчнокам’яна хвороба – захворювання, зумовлене утворенням та наявністю конкрементів у жовчному міхурі та в жовчних протоках.

Забіг – у спортивних змаганнях – біг на певну відстань.

Завдання – наперед визначений , запланований для виконання обсяг роботи.

Загартуватися – ставати фізично або морально стійким, міцним, витривалим.

Залежність – перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому-, чому-небудь.

Запасний – гравець , який заміняє собою кого-небудь з основного складу команди, який призначений для заміни.

Зарядка – фізичні вправи, які виконуються з метою оздоровлення організму.

Заслуга – вчинок, діяльність, гідні поваги, загального визнання, високої оцінки.

Захворювання – порушення нормальної життєдіяльності організму, хвороба, недуга.

Захисник – той, хто у складі спортивної команди здійснює захист під час гри.

Згуртуватися – об’єднуватися в одне нерозривне ціле; досягати узгодженості в діях, вчинках.

Здоров’я – стан організму, за якого нормально функціонують усі його органи.

Здоровий спосіб життя – типова сукупність форм і способів повсякденної життєдіяльності особистості, заснована на культурних нормах, цінностях, сенсі діяльності, яка зміцнює адаптивні можливості організму.

Злагоджений – який відзначається погодженістю дій, рухів.

Змагання – зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту.

Знаряддя – пристосування, прилад, механізм, за допомогою якого виконується певна дія.

Зусилля – напруження фізичних, розумових або духовних сил.

Імунна система – морфофункціональна система, що включає центральні (кістковий мозок, тимус) та периферійні (селезінка, лімфатичні вузли) органи імунітету, а також вогнищеві скупчення лімфоцитів, що розсіяні по організму, у тому числі лімфоцитів, циркулюючих за током крові і лімфи.

Ішемічна хвороба серця – група захворювань і патологічних станів серця, головним етіологічним фактором яких є атеросклероз вінцевих артерій, що зумовлює за певних умов невідповідність між потребою міокарда в кровопостачанні і можливою величиною притоку крові через уражену артерію.

Інвентар – сукупність предметів, що входять до складу майна установи чи підприємства.

Інертний – позбавлений активності та ініціативи, малорухливий.

Йога – давньоіндійська філософська школа ідеалістичного напрямку, за вченням якої людина може злити свою душу з Богом, досягти найвищого блага самопізнання.

Категорія – група, розряд однорідних предметів, осіб, що відрізняються від інших певними ознаками. Альпініст першої категорії.

Кікбоксинг – вид спорту, що поєднує техніку та правила боксу з прийомами східних єдиноборств.

Кінезис – вивчення рухів тіла та їх комунікативних функцій.

Козел – гімнастичний приладдя перестрибування , що має форму короткої колоди на 4-х високих ніжках, оббитої шкірою.

Коліт – запально-дистрофічне ураження товстої кишки.

Команда – спортивний колектив на чолі з капітаном.

Комбінація – низка цілеспрямованих прийомів гри в боротьбі за перемогу над противником.

Комплекс – сукупність пристроїв, явищ, дій, вправ, що становлять одне ціле.

Компонувати – складати з окремих частин що-небудь ціле.

Конкуренція – суперництво, боротьба за досягнення кращих результатів, змагання.

Короткозорість – один із видів аномалій рефракції ока, при якому паралельні промені, що потрапляють в око, після заломлення сходяться у фокусі не на сітківці, а попереду неї.

Критерій – підстава для оцінки, визначення або класифікація чогось, мірило.

Кровообіг – рух крові чи гемолімфи, по системі кровоносних судин та порожнин. К. відіграє транспортну роль у внутрішніх процесах організму: обміні речовин, гуморальній регуляції, терморегуляції, захисті організму.

Крок – рух ногою вперед, назад, убік.

Крос – спортивний біг або перегони пересіченою місцевістю.

Кросівки – спортивні легкі закриті черевики.

Кубок – ваза з коштовного матеріалу, що її вручають як приз переможцям спортивних змагань.

Культуризм – система фізичних вправ, що має на меті розвиток мускулатури людського тіла.

Ліга – у командних спортивних іграх – група команд одного класу, що змагаються між собою.

Лідер – особа чи група осіб, що йде першою в змаганні.

Лікувальна фізкультура – використання комплексу засобів фізичної культури з профілактичною, лікувальною та реабілітаційною метою.

Луза – отвір, у який має впасти більярдна куля.

Майстер спорту – звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у спорті.

Міозит – запалення м’язів.

М’язове скорочення – сукупність процесів, які змінюють механічний стан м’яза. Характеризується укороченням м’яза і розвитком механічного напруження.

Надлишкова маса тіла – маса тіла, яка перевищує нормальну чи стандартну

для даного індивіда залежно від статі, росту, віку і статути.

Нервова система – система нервових елементів та органів, що регулює і координує усі функції організму, здійснює взаємозв’язок усіх частин організму між собою і з навколишнім середовищем.

Ниркова недостатність – симптомокомплекс, що ровивається внаслідок порушення ниркового кровообігу, клуб очкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції, а також концентраційної здатності нирок. Проявляється азотемією, порушенням електролітно-водного балансу та кислотно-лужної рівноваги.

Нозологія – розділ теоретичної медицини, що включає вчення про хвороби, їх класифікацію і номенклатуру, діагноз, етіологію, патогенез, загальні принципи лікування та профілактику захворювань.

Марафон – вид легкоатлетичних змагань – біг на 42 км 195 м.

М’яз – тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частин тіла, мускул.

Наполегливий – завзятий, стійкій, непохитний у досягненні певної мети.

Наснага – фізична енергія, сила.

Нокаут – сильний удар, після якого супротивник не може встати.

Оздоровчий ефект від виконання фізичних вправ виникає за таких умов:

• участь у роботі великих м’язових груп;

• можливість тривалого виконання вправ;

• енергозабезпечення роботи м’язів в основному за рахунок аеробних процесів;

• пульс 130-150 удар./хв..;

• регулярні заняття (не менше 3-4 разів на тиждень).

Особиста гігієна – сукупність гігієнічних правил поведінки людини, які сприяють збереженню і подовженню строку активного життя.

Орієнтування у просторі – здатність людини визначати свою позицію і характер переміщення у просторі стосовно лінії горизонту, вектора сили ваги та оточуючих предметів.

Ортостатичні проби – тести функціональної діагностики, які ґрунтуються на вимірюванні динаміки різних параметрів кровообігу, що виникають під впливом ортостатичного навантаження – при зміні позиції тіла, досліджуваного від горизонтальної до вертикальної позиції або у процесі перебування у вертикальній позиції.

Остеохондроз – захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і прилеглої кісткової тканини. Терміном «Остеохондроз» частіше позначають дегенеративно-дистрофічні захворювання між хребцевих дисків.

Параолімпіада – Олімпійські ігри, в яких беруть участь спортсмени-інваліди.

Пам’ять - одна із найважливіших функцій центральної нервової системи, завдяки якій сприймається вплив ззовні, закріплюється, зберігається і відтворюється отримана інформація.

Панкреатит – запалення підшлункової залози.

Патологічний стан – стійке відхилення від норми, що має біологічно негативне значення для організму.

Пас –передачам’яча, шайби кому-небудь із гравців своєї команди.

Пенальті – у грі в футбол – штрафний удар з відстані 11 м., який відбиває лише воротар.

Першість – змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту.

Пієлонефрит – неспецифічний запальний процес з переважним ураженням проміжної тканини нирки та її чашечко-мискової системи.

Поза – положення тіла людини.

Поразка – невдача у спортивних змаганнях.

Пульс – повштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні.

П’ятиборство – спортивне змагання , що охоплює п’ять видів спорту, комплекс фізичних вправ.

Реабілітація – відновлення здоров’я, спеціальної тренованості (спортсменів) після перенесених захворювань, травм і патологічних станів.

Ревматизм – системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі.

Рефлекс – відповідь організму на подразнення рецепторів.

Розминка – комплекс підготовчих вправ, які виконуються для підвищення працездатності перед тренувальним заняттям.

Рухова активність – природна і спеціально організована рухова діяльність людини. Оптимальна рухова активність забезпечує розвиток і вдосконалення різноманітних процесів життєдіяльності, підтримання і зміцнення здоров’я.

Спорт – складова частина фізичної культури, засіб і метод фізичного виховання, заснований на використанні змагальної діяльності і підготовці до неї, у процесі чого порівнюються й оцінюються потенційні можливості людини.

Санація – оздоровлення.

Стомлення – тимчасове зменшення функціональних можливостей організму, яке викликане інтенсивною або тривалою працею і проявляється зниженням працездатності.

Стомлюваність – властивість організму (фізіологічної системи, органу) бути схильним до стомлення.

Сухожилки – сполучно-тканинна частина м’яза, за допомогою якої він прикріплюється до кістки і приводить її в рух, складається із щільної волокнистої сполучної тканини, пучки якої розміщенні паралельно і об’єднуються дуже тонкими прошарками пухкої тканини, в якій проходять кровоносні судини і нерви.

Тахікардія – збільшення кількості серцевих скорочень.

Тест – система завдань, вправ, яка дозволяє виміряти рівень розвитку певних якостей, властивостей, знань особистості.

Тренування – вправи, які виконуються регулярно протягом визначеного періоду часу.

Травний апарат – комплекс органів, які забезпечують механічну і хімічну обробку їжі, всмоктування її складових частин і виділення незасвоєних залишків.

Тромб – ущільнена маса крові або лімфи, що зсілися, яка утворилася прижиттєво у кровоносній або лімфатичній судині.

Фактор ризику – фактор, що збільшує можливість виникнення певного захворювання.

Фізичне виховання – педагогічний процес, спрямований на формування фізичної культури особистості в результаті педагогічних дій і самовиховання.

Фізичний розвиток – комплекс морфофункціональних показників, який визначає віковий рівень розвитку людини і містить соматичні (довжина тіла і кінцівок , маса тіла тощо), фізіометричні характеристики організму.

Фізичні якості – певні сторони рухових здібностей людини – сила, витривалість, бистрота, гнучкість, спритність.

Функціональний стан – комплекс наявних характеристик тих функцій та якостей людини, які прямо або опосередковано зумовлюють виконання трудової (навчальної) діяльності.

Холецистит – запалення жовчного міхура.