Тема 13. Філософія науки

Поява наукового знання сягає своїм корінням у глибоке минуле. Воно починається на такому ступені розвитку суспільства, коли був досягнутий певний мінімум наукових знань, їх передача у процесі практичної діяльності людей. З того часу наука пройшла довгий час, стала важливою формою пізнання в сучасному світі. Підвищується її роль, зростає соціальний престиж. Сформувалася спеціальна течія "Філософія науки", яка аналізує науку з позиції логіко-гносеолргічного та соціологічного аспектів.

Філософія науки - напрям, який розкриває сутність і будову наукового знання, механізм і форми його виникнення та розвитку. Як особлива сфера філософських досліджень філософія науки розгля­дається у працях мислителів XIX ст. (Дж. С. Мілль, О. Конт). Саме в XIX ст. наука із напіваматорської діяльності одинаків-дослідників і членів невеликих наукових академій перетворилася у сферу профе­сійних занять багатьох вчених в університетах.

Для того, щоб виявити основні етапи історичної еволюції науки, спочатку необхідно розкрити зміст цього поняття. Наука виникає як спеціалізований та спеціально культивований вид пізнавальної діяльності, вона починається там і тоді, де й коли техніко-рецептуальні знання про те, як слід діяти, щоб отримати певний результат, починають обґрунтовуватись, доводитись, аналізуватись. Необхідно засвоїти, що у суспільно-історичному існуванні наука постає у трьох проявах: як певна

VI

сукупність знань, інформації; як діяльність, спрямована на продуку­вання знань; як соціальний інститут.

Наука як пізнавальна діяльність постає усвідомленим та свідомо організованим знанням про те, як продукувати, нагромаджувати та поліпшувати знання.

Періодизація способів виявлення наукової думки в історії передбачає поділ науки на такі періоди її розвитку: протонауковий, архаїчний, античний, середньовічний, новоєвропейский, сучасний. Необхідно про­аналізувати конкретні форми виявлення науки у кожному з. названих періодів. Також у розвитку науки можна виділити три основні етапи: класична наука, некласична наука, посткласична наука.

У філософії науки розглядається природа сучасного наукового знання. Під сучасною філософією науки розуміється новоєвропейська наука (Р. Карнап, К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос та ін.), джерелом якої є наукова революція ХУІ-ХУІІ ст. Сучасний стан наукового пізнання (його предмет, цілі, засоби, методи та ін.) теж взаємопов'язаний з філософією. Студентам рекомендується зробити порівняльний аналіз особливостей розвитку наукових знань у різних часових межах історичного розвитку людства. Наприклад: від простих, розріджених спостережень мудреців Давнього Єгипту й Сходу, завдяки побудові логічно пов'язаних і узгоджених систем знань, появі теорій, до теоретичних розробок нових картин світобудови (Новий час).

Особливу увагу необхідно звернути на проблему наукових революцій. Як приклад пропонується праця Т. Куна "Структура научньїх революций". - К.: Порт-Рояль, 2001. Варто порівняти теорію розвитку науки як еволюційного процесу поступового накопичення, розширення та трансформації знання із теорією Т. Куна, що інтерпретує розвиток науки як стрибкоподібні революції зміни пануючих на даний момент в науці парадигм. Слід звернути увагу на роль наукових парадигм у філософії науки, які за Т. Куном, є визнаними усіма науковими досягненнями, що впродовж деякого часу дають науковому співтова­риству модель побудови проблем та їх вирішення.

У середині XX ст. в результаті зміцнення зв'язку науки з техноло­гією відбулася подія, рівна за масштабами науковій революції XVII ст. Це науково-технічна революція (НТР), що ознаменувала новий етап в розвитку наукового знання. Особливий інтерес становить аналіз сутності сучасної науково-технічної революції. Для цього необхідно визначити основні характеристики останньої: перетворення науки у безпосередню

54

виробничу силу внаслідок зростання науки з технікою в єдину систему; великі успіхи в справі підкорення природи та вивчення людини як частини природи; новий етап розподілу праці; підвищенням соціального та економічного значення інформації та інформаційних технологій; збільшення міждисциплінарних досліджень.

Студентам варто виділити позитивні та негативні наслідки НТР (1 проаналізувати перспективи розвитку науки у їх взаємозв'язку із розвитком усього суспільства.