4. Класифікація полігонометрії

Полігонометрію класифікують за такими трьома ознаками:

I.Призначення;

II.Точність;

III.Спосіб вимірювання ліній.

Схеми класифікації полігонометрії

Полігонометрія
Призначення	Державні мережі		Локальні мережі згущення
Точність	Полігонометрія 2 класу	Полігоном. 3 кл	Полігоном 4 кл	Полігоном. 1 і 2 розряду
Спосіб вимірювання	полігонометрія
	травесна		Віддалемірна 1,2,3,4,5,6

1-світловідцалемірна ;

2-радіовідцалемірна ;

3-оптичновіддалемірна ;

4-паралактична;

5-віддалсмірнобазисна ;

6-інш івиди.

Під траверсною полігонометрією розуміют ьтаку, уякій прилади для вимірювання довжин безпосередньо вкладають в створі лінії, що вимі-рюється. Такими приладами в полігонометрії є підвісні мірні дроти та рулетки. Увіддалемірній полігонометрії прилади для вимірювання довжин безпосередньо в створі ліній не вкладають.

Білет№9

3. Геодезична мережа 2 класу

     Геодезична мережа 2 класубудується у виглядіоднорідної за точністюпросторовоїгеодезичноїмережі, яка складається з рівномірнорозміщенихгеодезичнихпунктівіснуючоїгеодезичноїмережі 1 та 2 класів, побудованихзгідно з вимогамиОсновнихположень про державнугеодезичну мережу СРСР 1954-1961 рр., і новихпунктів, щовизначаютьсявідповідно до вимогцихОсновнихположень.

     Геодезична мережа 2 класу є вихідноюгеодезичною основою для побудовигеодезичноїмережізгущення 3 класу та геодезичних мереж спеціальногопризначення з використаннямметодівсупутниковоїгеодезії та традиційнихгеодезичнихметодів.

     Новіпунктигеодезичноїмережі 2 класурозміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на територіїміськихнаселенихпунктів, великих промисловихоб'єктів - 5-8 км, їхположеннявизначається, як правило, відносними методами супутниковоїгеодезії, а такожтрадиційнимигеодезичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), якізабезпечуютьточністьвизначеннявзаємногоположенняпунктів з середньоквадратичнимипомилками величиною 0.03-0.05 метра при середнійдовжиністорін 10 кілометрів.

     За вихідніпункти для визначення координат пунктівгеодезичноїмережі 2 класуприймаютьсяпункти АГМ-1. Групановихпунктівгеодезичноїмережі 2 класу, щовизначаються, повиннаматизв'язок не меншніж з трьома пунктами АГМ-1.

    

     Нормальнівисоти марок верхніхцентрівпунктівгеодезичноїмережі 2 класуповиннівизначатисьгеометричнимнівелюванням, яке забезпечуєточністьвзаємногоположенняпунктів за висотою з середньоквадратичноюпомилкоюне більше 0.05 метра. В гірській і важкодоступніймісцевостінормальнівисотиможутьвизначатисьтригонометричнимнівелюваннямабо GPS - нівелюванням, яке виконуєтьсявідносними методами супутниковоїгеодезії з урахуваннямвисотквазігеоїда, отриманих з гравіметричнихданих. У цьомувипадкусередньоквадратичнапомилкавизначеннявзаємногоположеннясуміжнихпунктів за висотою не повиннаперевищувати 0,20 метра.

     На всіхнових пунктах геодезичноїмережі 2 класувстановлюються по два орієнтирніпункти (ОРП) з підземними центрами на відстанівід 500 до 1000 м (на забудованій та закритіймісцевості не менше 250 м) обов'язковоіззабезпеченнямвидимості (земля - земля) між пунктом мережі і орієнтирним пунктом. Середньоквадратичнапомилкавизначеннявідстаніміжорієнтирним пунктом і пунктоммережі не повинна перевищувати 0,05 метра. Середньоквадратичніпомилкивизначеннядирекційнихнапрямків на орієнтирніпункти не повинніперевищувати 5".

4. Геодезический знак — наземное сооружение на геодезическом пункте, служащее дляразмещение визирного приспособления (визирного цилиндра) и установки геодезического прибора (инструмента). Иногда имеет площадку для работы специалиста, а также обозначает геодезический пункт на местности. Геодезический знак (наземное сооружение) и центр геодезического пункта (подземное сооружение) вместе составляют геодезический пункт.

Білет10

1. ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ ЗГУЩЕННЯ – геодезичні мережі, створювані як розвиток мереж більш високого класу. Г.м.з. розвиваються на основі пунктів державної геодезичної мережі шляхом переходу від загального до часткового (від вищого розряду до нижчого), збільшуючи щільність пунктів геодезичної мережі для створення можливості виконання зйомок великих масштабів і безпосереднього рішення маркшейдерських задач.

ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ ЗГУЩЕННЯ УКРАЇНИ – мережі, що складаються з багатьох закріплених на земній поверхні пунктів, координати яких визначені в загальній для них системі координат.

Закріплення пунктів. Зразок знака для пунктів триангуляції і трелатерації

показано кордон чотирикутної піраміди. Візирний циліндр призначений для наведення на його центр хреста ниток теодоліта який розташованій на суміжньому пункті. Візирний центр зібраний з кількох вертикальних дощечок не є суцільним, що забезпечує рівномірне рівномірне освітлювання сонцем його поверхні.Наборний візирний циліндр називається протифразний. Така конструкція розсіює сонячне випромінювання, що дозволяє побачити циліндр рівноосвітлюваний

3.Геодезична мережа згущення 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, що забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних і кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі згущення 3 і 4 класів, що побудовані відповідно до вимог Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954 - 1961 років, і нові мережі згущення, що визначаються відповідно до вимог цих Основних положень. Нові пункти геодезичної мережі згущення 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами: полігонометрії, тріангуляції і трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів у плані повинна бути не більш 0,05 метра. Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу. У геодезичній мережі згущення 3 класу за можливістю повинна забезпечувати видимість (земля - земля) між суміжними пунктами мережі, а у випадку її відсутності на пункті закладається два ОРП відповідно до вимог цих Основних положень. Під час визначення пунктів геодезичної мережі згущення 3 класу методом полігонометрії прокладаються одиночні ходи або ходи з вузловими точками, що спираються на пункти більш високого класу. Якщо відстань між пунктами, що належать до різних ходів, менш 2 км, здійснюється взаємний зв'язок таких ходів.

Нормальні висоти марок верхніх центрів пунктів геодезичної мережі згущення 3 Класу повинні визначатися геометричним нівелюванням, що забезпечує точність взаємного положення пунктів за висотою із середньоквадратичною помилкою не більш 0,05 метра. У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS - нівелюванням, що виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазигеоїда, отриманих із гравіметричних даних. У цьому випадку середньоквадратична помилка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,20 метра.

Білет №11

1. На пунктах геодезической сети строят геодезические знаки такой высоты, чтобы визирные лучи при угловых и линейных измерениях проходили по каждому направлению на заданной минимальной высоте над препятствием, не касаясь его. Расчет высот знаков наиболее часто выполняют по формулам В. Н. Шишкина как наиболее простым. Задачу решают в два приближения. Сначала определяютприближенные высоты знаков  и 1₂ для каждой пары смежных пунктов, а затемкорректируют их и находят окончательные значения высот  и 1_2. Приближенные высоты знаков ’ и 1_2’  вычисляют по формулам

                                                                               

где h₁и h₂— превышения вершины препятствия в точке С над основаниями первого и второго знаков соответственно; а — установленная действующей инструкцией допустимая высота происхождения визирного луча над препятствием; V₁и v₂— поправки за кривизну Земли и рефракцию.Знаки при h₁и h₂определяют по знакам разностей  h₁=H_c—H₁,    h₂ = H_c—H₂, где Н_с — высота вершины препятствия в точке С; Н₁ и Н₂ — высота земной поверхности в местах установки первого и второго знаков. Превышения hiопределяют по карте крупного масштаба, либо из обработки измерений, выполненных в процессе.

2. Вимірюваннядовжинліній світловіддалемірами є одним ізнайточнішихшвидкіснихметодіввиконаннялінійнихвимірювань при створеннігеодезичних мереж, знімальних роботах, вишукуваннях, будівництві й експлуатаціїінженернихспоруд.

Вимірюваннявіддалейсвітловіддалеміромполягає в тому, що в дійсностівимірюють час за який проходить світловідджерела до відбивача та в зворотньомунапрямі. На ційосновіпобудувалиприлад, який назвали світловіддалеміром (рис. 44). Світловіддалемір є джереломсвітла і в ньомувмонтованийпристрій, якийприймаєсвітловідвідбивача. В цьомувипадкувіддальвизначають за формулою

 

В = Т, (65)

 

де ї - час поширеннясвітловоїхвилі; V - швидкістьпоширеннясвітла в атмосфері, яка обчислюється за формулою

с/п

(66)

де с - швидкістьпоширеннясвітла у вакуумі, с = 299792458±1,2 м/с; п = коефіцієнтзаломленняоптичногосередовища - атмосфери.

Вимірюваннядовжинлінійсучаснимисвітловіддалемірами на напівпровідникових лазерах забезпечуютьвисокуточністьвимірювання (~ 5 мм), ними можнавимірювативеликівіддалі (5 - 15 км) і вони мають малу вагу (2 - 3 кг) та високийрівеньавтоматизації.

Комплект, якийскладаєтьсяізвіддалеміра і відбивача, працює на місцевості, а тому атмосферніумовивпливають на точністьвимірюванняліній. Основнимиатмосферними факторами, яківпливають на точність і довжинувиміряноїлінії є:прозорістьатмосфери, ступіньїїзабруднення, запорошеності, задимлення, турбулентностіповітряного шару і т. ін. Туман, опади, димка (коли частинкиперевищують 1 мкм) такожзнижуютьграницівимірувідстаней.

Оскількисвітловіддалеміри є в основному переноснимипольовимиприладами, а часто модулями, яківстановлюють на теодоліти то зниження ваги, споживанняпотужності, розширеннядіапазонуробочих температур набуваєважливогозначення.

Пучок променів, якийсформованийоб'єктивомпередаючоїсистеми, направляється до відбивача. Для оптимального використаннявипромінювання лазера необхідно, щобвідбивач захватив максимальнучастинусвітлового потоку і відбивйого назад з найменшимивитратами. Відбивачамиможуть бути плоскідзеркала, дзеркально-лінзовісистемирізнихконструкцій і кутовівідбивачі, тріпель-призми. Найбільшогорозповсюдженнянабуливідбивачі з тріпель - призмами завдякизручностіроботи з ними: малоїчутливості до перекосіввідносновимірювання, надійності і т. ін.

Блок-Схема світловідалеміра

3. Розрядні мережі згущення

Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих методів.

За наявності відповідних технічних засобів і умов спостережень визначення координат пунктів розрядних геодезичних мереж згущення може здійснюватись із використанням супутникових радіонавігаційних систем типу GPS.

Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на:

- мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу;

- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1 і 2 розрядів;

• мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Полігонометрія - базується на побудові на земній поверхні ходу у вигляді ламаної лінії, в якому вимірюються довжини всіх відрізків і кути між цими відрізками

Трилатерація - геодезичні пункти знаходяться у вершинах трикутників. На місцевості вимірюються лише відстані між пунктами

Тріангуляція – на місцевості вимірюють тільки кути.

4. Якщо полігонометричний хід прокладено між пунктами з відомими координатами та дирекційними кутами, то максимальний поперечний зсув ходу буде в середині ходу. Для парного числа сторін n, для точки середині ходу, що має помилкове положення, будемо мати, відповідно, зсуви u₁ та u₂, якщо рухатися від початку ходу до середини та навпаки, від кінця ходу до середини. Виведення відповідної формули спроститься, якщо даний хід розглядати, як два незалежних, висячих ходи. Для парного числа сторін будемо мати

n₁₌ n₂ = n/2, де n_1, n₂ - число сторін першого та другого висячих ходів. Логічно записати, що u₁=u₂. Загальний зсув буде:

Знаменник останньої формули розкладемо на 4 і 3, і запишемо:

Білет №12