Зміст курсу змістовий модуль і

Тема 1. Виникнення ісламу. Загальна характеристика території Аравійського півострова. Населення. Умови життя. Доісламські вірування арабів. Знайомство з іудаїзмом та християнством. Ханіфізм. Зародження ісламу. Життя та діяльність засновника ісламу Мухаммада ібн Абдаллаха (570 – 632 рр.). Перші послідовники. Боротьба між традиційним язичницьким суспільством та послідовниками Абдаллаха. Шейхи та родова знать. Переселення пророка до Ясрібу. Боротьба Медини та Мекки, військове протистояння. Перший джихад. Об’єднання арабських племен. Арабська держава за життя Мухаммада. Питання правонаступності влади та утворення арабського халіфату.

Тема 2. Арабський халіфат та поширення ісламу.

Перший халіфат Умаядів (“праведних халіфів”) – Мекканський період (632 – 661 рр.). Халіфи Абу-Бекер (632 – 634 рр.) та Омар ібн аль-Хаттаб (634 – 644 рр.). Об’єднання релігійної та світської влади. Особливості халіфату як релігійного та політичного об’єднання. Розповсюдження ісламу. Осман (644 – 656 рр.). Перше секти. Халіф Алі (656 – 661 рр.). Об’єднання арабів. Перетворення халіфату у велику державу.

Халіфат Омеядів (661 – 750 рр.) – Дамаський період. Перші халіфи. Протистояння Хасана та Муавії. Завоювання Центральної Азії та Північної Африки. Перенесення столиці у Дамаск. Боротьба з Візантією. Завоювання Закавказзя у VII – VIII ст. Розквіт халіфату за Абд аль-Маліка (705 – 715 рр.). Ліберальне ставлення до християнства та іудаїзму. Омеяди і суннізм. Завоювання Іспанії. Битва при Пуатьє 732 р. Ісламізація завойованого населення, процес арабізації. Кордовський халіфат (756 – 1090 рр.). Гренадський емірат.

Халіфат Аббасидів (750 – 1258 рр.) – Багдадський період. Розквіт арабської культури. Торгівля та ремісництво. Приєднання Сицілії та Кіпру. Перші громадянські війни. Політичний розпад держави у середині – кінці ХІ ст. Завоювання турок-сельджуків. Повстання зінджів. Монгольське завоювання. Сприйняття ісламу монголами у другій половині ХІІІ – ХIV ст.

Іслам в Османській імперії. Прийняття ісламу сельджуками. Монгольське завоювання реґіону, боротьба монголів з мамлюцьким Єгиптом. Держава бея Османа: загальна характеристика. Османська імперія як правонаступник влади арабських халіфів. Загибель Візантії. Об’єднання мусульман під владою турецького султана. Османський халіфат. Особливості судової системи (Канун-наме). Боротьба з Персією ХVІ ст.: початок кризи наприкінці ХVІ – ХVII ст.

Проникнення ХІV ст. ісламу в Індонезію, Малакку, острів Ява. Виникнення ісламських князівств. Проникнення ісламу в Китай: дунгани, як релігійно-етнічна група. Поширення ісламу на африканському континенті. Розповсюдження ісламу в Східному Судані мусульманами Єгипту. Ісламізація Сомалі та Єритреї. Завоювання Гани. Країни Магрібу. Іслам Малі. Роль ісламу на африканському континенті. Іслам у сучасній Африці.

Тема 3. Коран та Сунна. Перші редакції текстів Корану (діяльність Абу-Бакра та Омара). Структура та зміст Корану: сури та аяти. Мекканська (610 – 622 рр.) та Мединська (622 – 632 рр.) частини. “Аль-Фатіха”. Армагедон та Страшний суд. Історія людства за Кораном. Перші ісламські закони, мораль і право. Релігійні норми. Переклади Корану на інші мови. Практика читання та вивчення Корану. Правила поводження з Кораном, правила його зберігання. Роз’яснення Корану (тафсір).

Сунна, як звід норм та правил мусульманської громади. Поява хадісів (хабарів), їх розповсюдження. Частини Сунни: фі’ла, каула, такріра. Юридичні норми Сунни. Найвідоміші збірки хадісів. Особливості сприйняття Сунни шиїтами.

Тема 4. Основні положення ісламу. Віра (іман) та чесноти (іхсан). Три елементи віри – внутрішне сприйняття (тасдік, ітихад), віра словами (ікрар), добрі справи (амаль). Різниця між правовірним мусульманином та невірним. Обрядові та культові настанови. Заборони ісламу. Доґмати ісламської віри. Іслам про утворення світу. Есхатологія ісламу. Соціальна етика ісламу. Джихад – боротьба за віру. Шість типів джихаду.

Культова практика ісламу. Символи віри. П’ять стовпів ісламу. Молитва. Постування (саум). Закят. Паломництво (хадж). Святині ісламу. Кааба. Мечеті.

Ісламська обрядовість. Суннат. Ісламське весілля. Калим. Народження дитини. Ісламське літочислення та свята. Ісламський календар. Заборони ісламу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Тема 5. Ісламське право (шаріат). Правознавство (фікх). Джерела ісламського права. Юридичні системи. Зв’язок між релігійним та суспільно-політичним життям. Категорії шаріату (фарз, важиб, суннат, мустахаб, мубах, харам, макрух, мустакрух). Ісламський шлюб. Зміни в ісламському праві ХІХ ст. Улеми. Кадії.

Тема 6. Основні течії ісламу: сунніти, шиїти, харіджити. Мазхаби. Особливості суннітського ісламу. Сунітське богослов’я (калам). Перші громадянські війни. Остаточне оформлення суннізму у Х – ХІ ст. Течії суннізму. Географія суннізму. Культ святих і ваххабіти.

Боротьба сунітів з опозиційним ісламом (шиїзмом). Духовні лідери шиїзму. Аліди. Особливості шиїтського ісламу. Імамат. Географія шиїзму. Святині шиїтів. Шиїтські секти. Ісмаїлізм. Ассасіни. Алавіти та Алі-ілахі. Фатимідський халіфат (909 – 1171 рр.). Основні релігійно-політичні доктрини. Суфізм. Аскетизм. Суфії та суфізм. Суфійські ордени. Шейхи та мюріди.

Тема 7. Ісламська культура та її особливості. Роль арабських традиції. Арабізація, зв’язок з культурами завойованих народів. Література та мистецтво. Каліграфія. Ісламська філософія: Ібн Сіна (980 – 1037 рр.). Ібн Рушд (1126 – 1198 рр.). Арабська поєзія. Абу Абдулло Рудакі (біля 860 – 941 рр.). Абіль-касим Фірдоусі (934 – 1030 рр.). Омар Хаям (1040 – 1123 рр.). Арабські казки. Сучасна ісламська культура.

Наука, її розвиток. Мухаммад аль-Хорезмі. Історична наука. Каліграфія. Орнаментація. Архітектура. Освіта. Медресе. Побут мусульман. Одяг. Кулінарія.

Тема 8. Регіональні особливості ісламу. Іслам та індуїзм. Іслам в Індії. Розповсюдження ісламу у північній Індії – Делійський султанат (1206-1526 рр.). Виникнення імперії Великих Моголів у 1526 р.: політика делійських султанів. Релігійна реформа Акбара, як гоніння проти шиїзму. Запозичення з ісламу в індуїзмі.

Поява сикхізму, як однієї з національних релігій Індії, синтеза ісламу та індуїзму. Гуру Нанак (1469 – 1528 (1539?) рр.). Уявлення про бога. Відмова від обрядовості, спрощення культу. Ідея об’єднання ісламу та індуїзму. Церква сикхів. Посада гуру, її спадковість. Священа книга сикхів – “Аді Грантх”. Золотий храм. Реформи сикхізму Говінда Сінгха (1675 – 1708 рр.). З’їзд сикхів 1699 р. Утворення общини рівних (Хальс). Нові принципи організації секти. “Правила п’яти “К”. Обрядові трапези. Життя общини. Активізація боротьби проти мусульман у Пенджабі ХVIII ст. Сикхська держава (1765 – 1849 рр.). “Товариство Брахми” Рам Мохан Роя. Даянанда Сарасваті та його “Ар’я самадж”. Сучасний стан сикхізму. “Сикхська проблема” та її вплив на політичні процеси.