53. Загальна характеристика деменцій

Деменція або недоумство – це один з різновидів когнітивних порушень психіки, пов'язаних з пізнавальною сферою людини. Залежно від ступеня тяжкості симптомів деменції захворювання може бути легкою, помірною або важкої форми.

При легкому ступені деменції погіршуються тільки професійні якості хворого, і зменшується його соціальна активність. Симптомом деменції помірного ступеня є втрата навичок користування більшістю побутових предметів. На стадії важкої деменції людина повністю дезадаптований і залежний від оточуючих. Він не в змозі самостійно впоратися з найпростішими проблемами гігієни або прийому їжі.

В залежності від причини розвитку деменції розрізняють два основних види захворювання: сенільний деменція (вона ж стареча деменція) чи судинне слабоумство.

Стареча деменція

Стареча або сенільний деменція викликається віковими змінами в структурі мозку. Зміни поступово відбуваються на нейронних рівні і провокуються як недостатнім постачанням кров'ю мозку, так і іншими хронічними захворюваннями або гострими інфекціями. Причиною сенільний деменції можуть послужити проблеми метаболізму, патології нирок і надниркових залоз, імунодефіцит, злоякісні новоутворення або нейродегенеративні розлади, наприклад, хвороба Альцгеймера.

Сенільний деменція – необоротне порушення, що зачіпає всі когнітивні сфери психіки: мислення, пам'ять, мова, увага. Прогресування захворювання супроводжується втратою всіх набутих навичок і вмінь. Можливість придбання нових знань у хворих з старечої деменцією також різко обмежена.

Одним з головних симптомів деменції цього виду є стабільність прояву ознак слабоумства на відміну від делірію, коли у пацієнта спостерігаються тимчасові напади дезорієнтації.

В якості побутового визначення для сенільний деменції нерідко використовуються вираз «старечий маразм». Захворювання схильні літні люди старше 65 років. Від різних проявів симптомів деменції в середньому страждає 5-15% жителів Землі пенсійного віку.

Судинна деменція

Судинна деменція розвивається в результаті порушень мозкового кровообігу, спричинених ураженнями тканин головного мозку. До судинної деменції може привести більшість судинних захворювань, наприклад, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, ішемія судин головного мозку і т.д.

Результати посмертного вивчення мозкових структур хворих із судинною деменцією дозволяють стверджувати, що причиною захворювання нерідко виявляється інфаркт. Вірніше не сам інфаркт міокарда, а що утворилася внаслідок його кіста. При цьому вірогідність розвитку судинної деменції залежить не від розміру пошкодженої мозкової артерії, а від загального обсягу некротизованих мозкових артерій.

Судинна деменція

Симптомом деменції судинного типу є різке зниження показників мозкового кровообігу та метаболізму. Якщо захворювання супроводжується ламінарним некрозом із загибеллю нейронів і розростанням гліальних тканини, можливі серйозні ускладнення у вигляді емболії (закупорки судин) і зупинки серця.

Факторами ризику судинної деменції вважаються різні кардіальні патології, цукровий діабет, гіперліпідемія (підвищений рівень ліпідів у крові).

Симптоми деменції судинного типу найчастіше діагностуються у віці 60-75 років. Захворювання в 1,5 рази частіше зустрічається у чоловіків і становить 50% усіх випадків діагностованого недоумства.

Загальні симптоми деменції різного типу

Середня тривалість захворювання 5 років з поступовими наростаючими змінами особистості хворого. Перші явні симптоми деменції – загострення певних рис характеру людини, наприклад, ощадливості, впертості, підозрілості і т.д. Хвора людина з прогресуючою судинної або старечої деменцією проявляє консерватизм у вчинках, судженнях і насилу приймає щось нове. Його інтереси звужуються, погіршуються здібності до розумової діяльності, втрачаються моральні норми поведінки.

У міру прогресування захворювання людина насилу може відтворити в пам'яті недавно відбулися події. Потім втрачається орієнтація в часі і просторі, хоча манера поведінки, мова, міміка та жестикуляція ще довго залишаються незміненими.

Фізичні симптоми деменції: виснаження, тремор кистей, зміни в ході – розвиваються лише на стадії хвороби самої важкого ступеня разом з наростаючими ознаками розпаду особистості.

Діагностика деменції

Діагностичною ознакою деменції є атрофічні процеси в головному мозку. Їх розпізнання проводиться за допомогою комп'ютерної томографії головного мозку. При вираженому зниженні когнітивних здібностей хворого та виявлених судинних ураженнях головного мозку поставити діагноз не складає труднощів.

Багато пишуть в медичних журналах про додаткове діагностичному методі диференціації судинної деменції від хвороби Альцгеймера – так званої шкалою Хачінского. Вона являє собою перелік з 13 симптомів деменції. Збіг за 7 пунктами і більше вказує на ймовірність судинної деменції, констатація менше 7 симптомів характерні для хвороби Альцгеймера.

Лікування деменції

Капсули для лікування деменції на ранніх стадіях

Ефективного методу лікування деменції на даний момент немає, особливо якщо мова йде про старечу деменцію важкого типу. Однак при правильному догляді за хворим і симптоматичному лікуванні деменції можливо серйозне полегшення долі хворого.

Рекомендовані умови лікування деменції – домашня обстановка. Стаціонар та розміщення хворого в психіатричне відділення рекомендується лише при старечій деменції важкого ступеня. Бажаний режим дня, який повинні забезпечити родичі хворого – максимум активності і нескладних домашніх обов'язків.

Психотропні препарати в лікуванні деменції призначаються лише при безсонні чи галюцинаціях. На ранніх стадіях лікування деменції доцільно призначення нооторопов, а пізніше транквілізаторів і натрапив.

Ефективної профілактики судинної або старечої деменції, як і лікування, не існує.