8. Володимир Дрозд

Дрозд В. Бог, люди і я // Київ. – 2003. – № 1, 2 – 3, 4, 5, 6.

Його ж. Золотий плуг від Юрія Фещенка-Чопівського // Київ. – 1999. –

№ 5–6, 7–8.

Його ж. Книга отця Йосипа // Березіль. – – 2003. – № 11–12.

Його ж. Листя землі. Книга страху // Березіль. – 1998. – № 9–10.

Його ж. Ми поламали традиції соцреалістичної белетристики // Літературна Україна. – 1998. – № 27.

Його ж. Моя номенклатура // Київ. – 1999. – № 7–8.

Його ж. Сто літ любові // Вітчизна. – 2003. – № 7–8, 9–10.

Його ж. Халеп’янські сторінки // Вітчизна. – 1999. – № 7–8.

Його ж. Шевченко і ми // Літературна Україна. – 1996. – № 11.

Його ж. Ирій: повісті, оповідання. – Харків, 2008.

Як заповідав Володимир Дрозд: Інтерв’ю // Просвіта. – 1998. – 5 січня.

Дашко Н. Концепція життя в романі Володимира Дрозда “”Листя землі // Слово і час. – 2008. – № 1.

Дроздівський збірник / Упоряд. С. М. Горобець. – [Чернігів], 2004. – Вип. 1.

Дроздівський збірник / Упоряд. С. М. Горобець. – [Чернігів], 2005. – Вип. 3.

Жиленко І. Homo feriens: Спогади. – К., 2011.

Коваль В.К. Серце моє в колючому дроті...: Есе. Спогади. Документи / Упоряд. О. Коваль, М. Луків; ред. Т. Поливода; передм. Б. Олійника. – К., 2005. – С. 616–631.

Колодій О. Час Фарсу, або гра як чинник моделювання узагальнених ситуацій у притчах Володимира Дрозда і «Самотній вовк» і Тимура Пулатова «Плаваюча Євразія» // Вітчизна. – 2000. – № 9–10.

Манюх Н. Автобіографізм як особливість характеротворення у прозі Володимира Дрозда // Слово і час. – 2008. – № 5.

Ткач М. Петрушинський чарівник слова (До 70-річчя від дня народження Володимира Дрозда) // Літературний Чернігів. – 2009. – № 3.

9. Ірина Жиленко

Жиленко І. Євангеліє від ластівки : Вибр. твори. – К., 2006.

Жиленко І. Homo feriens // Сучасність. – 1997. –№ 9, 10; 1998. – № 9, 12; 1999. – № 1, 2, 12; 2003. – № 11, 12; 2004. – № 1;

Жиленко І. Homo feriens: Спогади. – К., 2011.

Жиленко і. Світлом по світлу // Березіль. – 2003. – № 1–2.

Антонишин С. Свято буття у театрі надії, або запросини на ювілей // Дзвін. – 2001. – № 4.

Галич О. На маргінесах життя (огляд мемуаристики) // Слово і час. – 1999. – № 10.

Коцарєв О. Зрозуміти шістдесятників // День. – 2011. – 16–17 грудня. – С. 23.

Павленко М. Дівча на сонячних батарейках // Березіль. – 2010. – № 1–2.

Тарнашинська Л.Б. Ірина Жиленко: “Я так люблю життя земне!” // Біобібліографічний нарис. – К., 2001.

Цимбалюк М. Колективний портрет в історично-психологічному інтер’єрі // Слово “Просвіти”. – 2011. – 15–21 грудня.

Яровий О. Смислові контури поезії Ірини Жиленко // Слово і час. – 2000. – № 10.

10. Опанас Заливаха.

Визначні культурні діячі з України // Визвольний шлях. – 1997. – № 11.

Герета І. Опанас Заливаха сьогодні // Дзвін. – 1996. – № 8.

Горинь Б. Опанас Заливаха: вибір шляху. – К., 1995; Дзвін. – 1996. – № 8.

Горинь Б. Достойно пройдений шлях // Слово “Просвіти”. – 2007. – 10–16 травня.

Лихо з розуму /Портрет 20 “злочинців” / Уклав В. Чорновіл. – Париж, 1967.

Олтар скорботи // Київська старовина. – 1995. – № 6.

Опанас Заливаха: Альбом / Упоряд. Б. Мисюга. – К., 2003.

Плеяда нескорених: Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикіна: Біобібліографічний нарис / Упоряд.: Л. Б. Тарнашинська, М. А. Лук’яненко; наук. ред. В. О. Кононенко – К., 2011.

Різниченко О. Жертовність любові. Кілька думок про творчість художника О. Заливахи // Літературна Україна. – 1995. – № 6.

Сверстюк Є. Мить на Чумацькому шляху // Наука і культура. Україна. – 1990. – Вип. 24. Цей матеріал є і в збірнику статей Є. Сверстюка “Блудні сини України”. – К., 1993; Дзвін. – 1996. – № 8.

Шимчук Є. Біль і любов Опанаса Заливаха // Універсум. – 1995. – Січень-лютий.

Шимчук Є. Він ішов рівною дорогою // Воля і Батьківщина. – 1996. – № 2.