1.5. Значення черевоногих молюсків в природі та житті людини

Череногі є складовими багатьох біоценозів морів, прісних водойм та суходолу. Багато видів черевоногих поїдається рибами, амфібіями, рептиліями, птахами та ссавцями. На суходолі ними живляться також комахи. У порожніх черепашки водяних слимаків поліхети, губки, кишковопоржнинні, личинки комах, черепашки нахемних слимаків використовують мухи та оси для відкладання яєць.

Багато черевоногих викорристовуються людиною в їжу (виноградний слимак, галіотіси, букцинуми рапана томаса ), а також для виготовлення прикрас гудзиків, амулетів для інкрустаціних робіт, особиво ціняться черепашки з розвиненим перламутровим шаром.

17

Негативне значення черевоногих полянає в тому, що деякі з них є проміжними хазяїнами трематод - паразитів людини та свійських тварин (ставковики, бітінії)[17].

РОЗДІЛ 2

МАТЕРіАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛіДЖЕННЯ

Збір матеріалу проводився з однієї ділянки річки Стрижень,

Десни та однієї ділянки озера Магістрацьке.

Ділянка № 1 Ялівщина

Водна і навколоводна рослинність багата, вода за візуальною оцінкою, як чиста чак і на окремих ділянках вона забруднен сміттям по берегах, проте тут також наявні ділянки з чистим берегом та прозорою водою, з гарними неристилищами для риби. Але сторонніх запахів немає. Тут немає великих підприємств , а отже тут немає великих колекорів, здатних внести помітні зміни до хімічного складу

18

води. Найчастіше в пробах траплялися ставковики, котушки та лужанки (Рис 2.1).

Рис.2.1 Яліщина

Ділянка № 2 річка Десна біля Міського порту.

Берег вкритий рясною рослинністю також добре розвинена водна рослинність.Вода в річці мутновата без різкого запаху. Поблизу наявний порт проте останнім часом він перестав активно працювати тому навантаження на екосистему дещо знизилось. Слід зазначити, що хоч річка і має швидку течію проте на цій ділянці вона утворює заплаву. В пробах найчастіше траплялися ставковики, лужанки та котушки. На березі в місцях заплав було виявлено велику кількість мертвих черепашок молюсків (Рис 2.2.).

19

Рис 2.2. р Десна Міський порт

Ділянка № 3 річка Десна між рестораном "Переправа" та

територія парк - отелю "Брянск".

Водна і біля водна рослинність розподілена на цій ділянці нерівномірно. Берегова лінія дещо зазнала змін у зв'язку з тим що тут знаходиться військова частина, наявні гідротехнічні споруди які укріплють берег. Вода прозора з швидкою течією, що є не зовсім сприятливим умовами для життя молюсків. В пробах найчастіше траплялася лужанка (Рис 2.3.).

20

Рис 2.3. Річка Десна між рестораном "Переправа" і

територією парк - отелю "Брянск".

Ділянка № 4 озеро Магістрацьке

Вода прозора з різким запахом тухлих яєць. Джерело цього запаху невідоме, скоріш за все причиною його винекнення є мертва органіка. Водна і біляводна рослинність розвинена добре. В пробах найчастіше траплялися котушки, ставковики та

лужанки (Рис 2.4).

21

Рис 2.4. Озеро Магістрацьке

Збір черевоноги молюсків проводився водним сачком. Від звичайного він відразняється тим, що його мішок шиють з тканини яка добре пропускає воду. Його глибина - 40 - 50см , а діамерт - 30 - 50 см . Збір проводиться методом косіння й одночного збору. Також на всіх ділянках ровидився ручний збір.

22

РОЗДІЛ 3

ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРІСНИХ

ВОДОЙМ ЧЕРНІГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Царство: Тварини Animalia

Підцарство: Багатоклітинні тварини Metazoa

Розділ: Справжні багато клітинні Eumetazoa

Тип Молюски: Mollusca

Підтип Черепашкові Conchifera

Клас: Черевоногі Gastropoda

Підклас: Легеневі Pulmonata

Ряд: Сидячоокі Basommatophora

Родина: Ставковики Lymnaidae

Вид: Ставковик великий Lymnea stagnalis

Вид: Ставковик болотний Lymnea palustris

Вид: Вушковидний ставковик Lymnea auricularis

Родина: Котушки Planorbidae

Вид: Котушка рогова Planorbis corneus

Вид: Котушка кругова Planorbis vorbstes

Підклас: Передньозяброва Prosobranchia

Ряд: Мезогастроподи Mesogastropoda

Родина: Лужанки або живородки Viviparidae

Вид: Лужапка болотяна Viviparus cotentus

На території прісних водойм м. Чернігова та його околиць

восени було забрано 6 видів черевоногих молюсків, що належать до 2 підкласів, 2 рядів та 3 родин.

23

На трьох ділянках було знайдено однакову кількість черевоногих молюсків, на ділянці номер з було виявлено лише живородку болотну, оскільки на цій ділянці досить сильна течія до якої пристосовані не всі молюски. Найбільш рідкими видами були ставковик болотний та котушка кругова. Найбільш типовим видами були ставковик великий (Lymnea stagnalis), живородка болотна (Viviparus contectus) та котушка рогова (Planorbis corneus). Ці види менш чутливі до забруднення та менш вимогливі до концентрації кисню у воді.

Ставковик великий Lymnea stagnalis,

У ставках, озерах і тихих затонах водних рослин завжди можна побачити чималого слимака - ставковика великого (Lymnea stagnalis) (Рис 3.1).

Рис.3.1. Загальний вигляд ставковика великого

Їх тіло вкрите спірально закрученою черепашкою з гострою верхівкою та широким вустям. Черепашка захищає м'які частини тіла молюска, із середини до неї прикріплюється м'язи. Черепашка складається з вапняку.

Тіло ставковика поділяється на голову ногу та тулуб, але вони чітко не розмежовані. Через вустя черепашки може висуватись нога, голова та частина тулуба.

24

Рис 3.2 Нога Ставковика великого.

Нога ставковика м'язиста, за допомогою скороченню яких молюска пересувається (Рис 3.2. ) Вона знаходиться на черевній частині тіла (звідси походить назва класу).

Рис 3.3 Молюск під час харчування водними рослинам

Тулуб має таку саму форму, як і черепашку. Він щільно прилягає до її внутрішньої поверхні. Зовні тулуб покритий складкою шкіри - мантією.

Спереду тулуб переходить у голову. На її нижній міститься рот, а з боку - два чутливих щупальця. Біля основи обох щупалець є по одному оку. Тут же знаходиться рот з довгим язиком, яким молюск зішкрібає водорості. При небезпеці молюск втягує тіло в тулуб і черепашку[7].Молюск живиться водними рослинами (Рис 3.3).

25

У роті в нього є м'язистий язик покритий твердими зубчиками. Час від часу ставковик висуває язик та зішкрібає ним, як твердою теркою, м'які частини рослини і ковтає їх. Через глотку та стравохід їжа надходить у шлунок, а потім у кишку. Кишка петле подібно вигинається всередині тулуба й закінчуються на його правому боці, біля краю мантії, анальним отвором. Ставковик має "печінку" - травну залозу, клітини якої виробляють травний сік[5].

Хоча ставковик живе у воді проте дихає атмосферного повітря. Щоб дихати молюск підіймається до поверхні води і відкриває з правого боку тіла біля краю черепашки круглий дихальний отвір, який веде до особливої кишені мантії - легені. Стінки легені густо обплетені судинами. Тут кров збагачується киснем і виділяється вуглекислий газ. Молюск підіймається на поверхню подихати повітрям 7 - 9 раз на годину.

Поряд з легенею знаходиться м' язисте серце, яке складається з двох камер - передсердя та шлуночка, вони скорочуються 20 - 30 разів на хвилину, проштовхуючи кров у судини. Великі судини переходять у тонесенькі капіляри, по яким кров потрапляє у проміжок між органами. Кровоносна система молюска незамкнена, тому кров, що потрапляє в порожнину, з якої по капілярам збирається в більші судину, що підходить до легені, збагачується киснем та надходить у передсердя. Кров ставковика безбарвна.

Видільна система представлена однією метанефричною ниркою.

Нервова система побудована з кількох пар з'єднаних між собою нервових вузлів. Від них до всіх органів молюска відходять нерви.

Ставковики - гермафродити. Вони відкладають безліч яєць у прозорі слизисті шнури, що прикріплюється до підводних рослин. З яєць вилуплюються молюски вкриті тонкою черепашкою.

26

Ставковик болотний Lymnea palustris

Болотний ставковик (Lymnea palustris), подібно ставковику звичайному ( Lymnea stagnalis), має витягнутий завиток, висота якого значно перевищує висоту гирла (Рис 3.4). Він відрізняється невеликими розмірами (висота 2,0-2,2 см, ширина 1,0), невеликим гирлом і слабо роздутості оборотів грубої товстостінної раковини.[19]

Рис 3.3 Будова раковини Ставковика болотного

27

Вушковидний ставковик Lymnea auricularis

Вушковиковий ставковик L. auricularis L.(висота раковини 26 мм, ширина 21 мм), з коротким завитком і дуже останнім оборотам, причому раковина схожа на людське вухо (Рис 3.4). Мешкає в місцях з рясною рослинністю Рис 3.4

Рис 3.4 Зовнішній вигляд Вушковидний ставковик

Котушка рогова Planorbis corneus

Представник родини прісноводних сидячооких молюсків із і завитою черепашкою. Черепашка коричнева ( у котушки рогової звичайної - Planorbis corneus ), тонка, кругла, із сплющеними спіралями, як зверху такі знизу. Діаметр черепашки котушки рогової чергової - до 20 мм, роговий - до 35 мм, товщина до 10 мм. Сама тварина має конічну форму, дуже подовжену і плазує на досить широкій нозі (Рис 3.5).

Котушки мають досить цікавий спосіб пересування по воді. Перевернувшись черепашкою вниз, а слизуватою ногою догори, вона повзе поводі, як по твердій поверхні, причому робить це досить швидко.

28

Причина цього повзання котушки полягає, що котушки потрібно для свого дихання дуже багато кисню, вона повинна запасатися ним безпосередньо з атмосфосферного повітря.

Рис 3.5 Загальна будова Котушки рогової

Дихаючи легенями, цей равлик для полегшення пересування по поверхні вбирає атмосферне повітря в легеневу порожнину і тим самим зменшує вагу свого тіла. Змінюють обсяг повітряного простору у своїй черепашці, вона опускається і підіймається у воді.

Якщо потривожити повзучу по поверхні води котушку, то вона швидко сховається у свою черепашку, випустивши при цьому із себе кілька пухирців повітря.

Цим вона зменшить кількість його в черепашці, вага черепашки збільшиться, і вона опуститься на дно.

Розширивши ж свою повітряну порожнину в черепашці вона, навпаки зробиться легшою і підіймається.[6]

29

Навесні самки котушок покривають нижню поверхню листків ікрою. Ікра відкладається в круглі, світло - коричневі, студенисті купки, які містяться по 30 - 40 ікринок(Рис 3.6). З ікринок через шість тижнів виходять маленькі трохи більші шпилькової голівки, равлики,які ростуть досить швидко. Таких студенистих купок кожна котушка може відкладати до 100 штук.

Рис 3.6 Ікра котушки рогової

Досягши повного розвитку, котушки живуть недовго, біля трьох років [4]

Дрібні котушки поїдають здебільшого лише побурілі гниючі частини рослин, або їх можна побачити на зів'ялих листках. Вони об'їдають тільки м'яку частину, не торкаючи жилок так що від лиска залишається лише кістяк. Котушки – найкращі мешканці для невеликих акваріумів, однак їх не треба тримати з хижаками та великими рибами.[11]

30

Котушка кругова Planorbis vorbstes

Котушка кругова (Planorbis vorbstes) має маленьку величину (діаметр раковини 10мм, товщина 1мм) дуже плоскої форми, з тісно навитими оборотами, з кілем без ниткоподібного придатка (Рис 3.7).[2]

Рис 3.7

Лужанка болотяна Viviparus contentus

Лужанка болотяна (Viviparus contentus) належить до класу черевоногі молюски (Gastropoda), до підкласу передньозяброві (Prosobranchia) родини лужанок (Viviparidae).

Лужанка - великий равлик з спірально закрученою черепашкою, яка має вигляд тупого конуса жовтувато - бурого забарвлена ( висота черепашки 40 мм, ширина 30мм). За оборотами черепашки проходять три темно - коричневі смужки. Отвір черепашки може щільно замикатися роговою кришечкою (Рис 3.8) [11].

31

Лужанки - звичайні мешканці водойм у наших широтах досить поширені. Вони мешкають у водоймах з мулистим дном, іноді часто усіюють його. Лужанок можна виловлювати, як за допомогою сачка, проводячи ним по дну водойми, так і за допомогою ручного збору. Лужанку легко визначити по наявності завдяки наявності кришечки, яка закриває вустя.

Витягнуті з води лужанки лежать нерухомо із закритими кришечками. Але, будучи в воді равлики відкривають кришечки та висувають з раковини своє темнозабарвлене тіло, усіяне дрібними жовтими цяточками . Голова лужанки спереду витягнута в короткий хоботок, на якому знаходиться рот. На голові є пара тонких щупалець.

Широка нога дає можливість равлику можливість повільно пересуватися по підводним предметам.[9]

Лужанка належить до зябрових равликів вона отримує кисень з води за допомогою зябрового апарату розміщеного під черепашкою. У неї є добре розвинені горбовидні зябра з численними зябровими відростками, які трохи нагадують зябра риб. Завдяки водному диханню лужанки дуже чутливі до якості прісної води і при несприятливих умовах гинуть набагато швидше, ніж ставковики та котушки. Харчуються лужанки різним залишкам водних рослин, які знаходяться на дні водойми.

32

Чималий інтерес представляє розмноження лужанки. Її латинська назва Viviparus- живородка - вказує на те, що вона народжує живе потомство, виношуючи ікру і молодь в тілі чим і відрізняється від інших прісноводних черевоногих. Молоді лужанки не схожі на дорослих не тільки за своїми розмірами, а й формою черепашки. Остання представляється якби гранованою і покриту жорстокими щетинками, які згодом відпадають. На відміну від ставковиків і котушок, лужанки роздільностатеві.

Часто спостерігається обростання лужанок водоростями, які покривають їх черепашки у вигляді зеленого нальоту, абсолютно приховуючи їх характерний малюнок. Іноді водорості розростаються так рясно, що суцільно покивають черепашку як би зеленим пушком.[3]

33