
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розподіл лабораторних занять з курсу „фізика” на іі семестр навчання
- •Модуль 1. Магнетизм. Коливання та хвилі Лабораторна робота № 1 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 вивчення механічного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 вивчення електричного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення швидкості звуку фазовим методом
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Оптика Лабораторна робота № 5 визначення радіуса кривини лінзи та довжини світлової хвилі за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення довжини хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 визначення довжини хвилі жовтої лінії спектра неону за допомогою дифракційної гратки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення концентрації цукру в розчині за допомогою поляриметра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8 вимірювання кута розбіжності і ступеня поляризації випромінювання He-Ne лазера
- •Теоретичні відомості
- •1. Вимір розбіжності газового пучка
- •Порядок виконання роботи
- •2. Вимірювання ступеня поляризації лазерного випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3. Атомна фізика Лабораторна робота № 9 вивчення законів теплового випромінювання речовин та вимірювання температури нагрітих тіл за допомогою оптичного пірометра
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 10 вивчення зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11 вивчення спектрів випромінювання і поглинання різних речовин
- •Теоретичні відомості
- •Опис спектральних приладів
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Послідовність виконання роботи
Вивчення затухаючих коливань.
1. Визначити період затухаючих коливань:
а) скласти електричну схему вимірювальної установки (див. рис. 9). Установити ємність С , що задана викладачем, а опір R = 0 (опір контора дорівнює активному опору RL індуктивності). Записати значення в табл. 2.2;
б) увімкнути електронний осцилограф і дати йому прогрітися протягом 2….3 хв;
в)
регулюючи частоту розгортки осцилографа,
дістати на його екрані стійку картину
затухаючих коливань. Підсилення по
горизонталі треба підібрати так, щоб
на екрані спостерігалася повна картина
затухаючих коливань, подібна до зображеної
на рис. 12
Накреслити епюру напруги
г)
розрахувати період затухаючих коливань
ТЗ.
Джерело змінної напруги частотою υ=50
Гц має
період
с.
Конденсатор заряджається і розряджається за півперіод, тобто за час
с.
За
час розрядки 0,01 с відбувається n повних
затухаючих коливань (число піків на
осцилограмі); отже,
;
Рис. 12.
д) порівняти здобуті значення ТЗ з теоретичними, що розраховані за (18). Результати внести до табл. 2;
Таблиця 2
Дослід |
ν, Гц |
|
n |
Тз.д., с |
Тз.Т., с |
R,Ом |
L, Гн |
С, 10-6 Ф |
І 2 З
|
|
|
|
|
|
|
|
|
є)
дослідним способом перевірити вплив
параметрів R
і C
контура
на період затухання коливань контура.
Для цього додатково ввести опір (виконати
п.1, г-д) і зазначити у висновках, як
змінюється картина на екрані - накреслити
епюру
.
Знову встановитиR
, змінити C
. Зазначити зміни у висновках. Накреслити
епюру.
2.
Експериментально визначити логарифмічний
декремент затухання і коефіцієнт
затухання
і добротність контура
обчислити значення C, L і R=0 (але
), що задані в п.1,а;
б) визначити по шкалі на екрані осцилографа амплітуду затухаючих коливань напруги на конденсаторі U1,U2,U3,…,Un (для підвищення точності вимірювань можна вимірювати 2U1,2U2,2U3,…,2Un (див. рис. 12);
в) за знайденими значеннями амплітуди Ut i Ut+T (через період) визначити:
логарифмічний декремент затухання
коефіцієнт затухання
- добротність контура
г) порівняти
знайдені значення
з теоретичними,
що розраховані за (20), (8), (21) і зробити
висновки щодо узгодження між ними;
д) результати занести до табл. 3.
Таблиця 3
R = ; L = ; C = ;
Дослід |
Ut |
Ut+з |
|
|
|
|
δексп |
δТ |
Qдоб.експ |
Qдоб.Т |
1 2 …
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Визначити критичний опір контура;
установити значення R, L, C за п.1.а. Поступово збільшуючи опір R, добитися переходу від коливальної форми розряду конденсатора до аперіодичної;
б) порівняти визначені результати критичного опору зі значеннями, що розраховані за (24);
в) зазначити у висновках, як збігаються теоретичні й експериментальні значення Rкр;
г) накреслити
епюру напруги
при повному опорі контура,
Вивчення вимушених коливань.
Визначити резонансну частоту коливань:
а) скласти схему вимірювальної установки (див. рис. 11). Записати значення C, RL, L при R=0;
б) визначити
за значеннями L
і C
резонансну циклічну частоту контура
і резонансну лінійну частоту
;
в) увімкнувши відповідний діапазон частот звукового генератора і регулюючи його вихідну напругу, а також підсилення по вертикалі (вісь У), добитися стійкої картини синусоїдальних коливань струму у контурі на екрані осцилографа. Збільшуючи частоту простежити на екрані, як амплітуда струму збільшується до деякого максимального значення, а потім зменшується;
г) виміряти з допомогою вертикальної шкали на екрані осцилографа значення сигналу, що спостерігається, при різних значеннях частоти вихідної напруги зі звукового генератора. Частоту по шкалі звукового генератора треба відраховувати з інтервалом 100 Гц. Виконати 10 відліків. Повторити вимірювання для другого значення R активного опору контура (заповнити табл. 4);
д) за результатами вимірювань побудувати дві резонансні криві І(υ). За побудованими графіками визначити резонансні частоти і порівняти їх з теоретичними.
Таблиця 4
L = ; C = .
Номер досліду |
R1= |
R2= | ||
ν, Гц |
I, А |
ν, Гц |
I, А | |
1 2 …
10
|
|
|
|
|