Психопатологія / 38 Психічні розлади при гострих і хронічних інтоксикаціях

Майже всім отруйним речовинам властиве вибір­кове ураження нервової тканини, причому центральна нервова система дуже чутлива до введення їх в орга­нізм. Внаслідок отруєнь можуть наставати як тимча­сові функціональні порушення кіркових процесів, так і деструктивно необоротні зміни мозкової тканини.

Тяжкі психічні розлади спостерігаються при отру­єнні ріжками, що попадають у їжу з хлібом, це спричиняє картину ерготизму. Ріжки — хвороба злакових культур, що викликається паразитним грибом. Вони містять у собі ряд фармакологічно активних алкалоїдів, вживання яких з хлібом призводить до отруєння. Після продромального періоду, що характе­ризується головним болем, пригніченим настроєм, су­дорогами в м'язах, зниженням больової чутливості і незначним похитуванням при ходінні, розвивається картина гострого психозу. Свідомість при цьому потьмарюється, розвиваються галюцинації страхітливого характеру з психомоторним збудженням, іноді судо­рожні припадки. Результат хвороби залежить від ін­тенсивності отруєння. У більшості випадків настає по­вне одужання, іноді розвивається слабоумство.

У дітей частіше, ніж у дорослих, спостерігається психоз при отруєнні ягодами белладонни, або блекоти, дуже отруйної рослини з сім'ї пасльонових. Психічні розлади розвиваються дуже швидко і характеризуються головокружінням, блювотою, по­тьмаренням свідомості, багатьма зоровими галюцина­ціями і психомоторним збудженням. Звідси відомий вираз — «блекоти наївся».

Тяжкі психічні розлади з смертельним наслідком можуть спостерігатись при отруєнні грибами. Гриби — тип нижчих рослин. Поживність їх дуже невелика, але вони з успіхом використовуються як приправа до страв. Отруєння грибами проявляється в тому, що після ряду провісників (головний біль, не­здужання, блювота) свідомість потьмарюється, вини­кають або страхи, або ейфоричні стани.

Отруєння окисом вуглецю (чадним газом) може бути у дітей, що живуть у приміщеннях, опа­люваних залізними печами, коли передчасно закри­ваються труби опалення; при витіканні газу з системи опалення (газових плит і ванних колонок). Залежно від концентрації газу можуть розвиватись психічні розлади різного ступеня. У легких випадках отруєння спостерігається го­ловний біль, головокружіння, скутість і розширення зіниць. При значній концентрації газу швидко настає коматозний стан. Після виходу з коми спостерігаєть­ся делірій, а в дальшому — порушення пам'яті, пар­кінсонізм і абулія, протікання яких буває іноді за­тяжним — від 2 місяців до 1 року. Нерідко залиша­ється стійкий психічний дефект.

Якщо систематичне вживан­ня алкогольних напоїв дорослими призводить до хро­нічного алкоголізму і розвитку цілої групи алкоголь­них психозів, то для ростучого дитячого організму от­руйна дія алкоголю ще більше згубна. Спеціальні дослідження показали, що вживання ЗО г алкоголю відчувається ще й наступного дня, проявляється зни­ження уваги й запам'ятовування, трудність зосере­дження, недостатність мислительних процесів. При цьому порушується активне гальмування, зникають диференційовані тонкі емоції. Алкоголізм батьків згубно діє на потом­ство. У батьків-алкоголіків народжуються у 35—40% випадків розумововідсталі діти. Алкоголь, як дуже міцна отрута навіть у найменших дозах, паралізує процес активного гальмування в корі головного мозку дитини, затримує розумовий і фізичний розвиток, роз­гальмовує нижчі потяги, порушує обмін, ендокринну регуляцію, посилює судорожну готовність, вносить дисгармонію в риси характеру. Алкогольна інтоксика­ція, яка спостерігається в дітей, призводить, таким чином, до психічних розладів, до слабоумства, до хро­нічних змін особистості.

Алкоголь за своїми психотропними та психотоксичними властивостями належить до наркотичних та оп'яняючих отруйних речовин. Алкоголь — це нарко­тик. Під терміном «наркотики» слід розуміти велику групу речовин, більшість з яких рослинного по­ходження, які пригнічують головний мозок. Наркома­нія — це хворобливий, нездоланний потяг до вживан­ня наркотиків (алкоголь, морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійська конопля та її похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та інших). До наркотиків слід віднести і зловживання снотворними препара­тами. На головний мозок алкоголь проявляє наркотизуючу дію, і як наркотик, вражаючи всі органи і систе­ми організму, веде до деградації, розпаду ядра осо­бистості. Він, таким чином, є отрутою, паралізатором центральної нервової системи, який вражає в першу чергу головний мозок. Навіть в одноразовій малій до­зі алкоголь паралізує найвищий і найдосконаліший процес кори головного мозку — процес активного гальмування. Небезпека цієї інтоксикації виявляється у звиканні, потягу до алкоголя.

І якщо отруєння алкоголем продовжується, то во­но викликає ряд безповоротних змін з боку централь­ної нервової системи, яке складає основу того стану, який називається хронічним алкоголізмом. Клінічно це проявляється змінами з боку психіки: викривляється емоційно-вольова сфера, проявляється ейфорія, яка легко трансформується у пригніченість та злісно-нудотну дратівливість. Алкоголік далі стає байдужим до сім'ї і дітей, до громадського обов'язку, наступає зниження вищих емоціональних реакцій і підсилення реакцій примітивних: будучи розчуле­ним — плаче, коли розсердиться — лізе в бійку.

Далі наступають значні інтелектуальні розлади. Мислення стає рутинним, знижується критика, алкого­лік починає вважати себе жертвою оточуючих, на­ростає деградація особистості. Алкогольна інтоксика­ція веде не до одного, а до цілої групи тяжких психіч­них захворювань (хронічний алкоголізм, алкогольний делірій, алкогольний галюціноз, алкогольний параноїд, алкогольне марення ревнощів, алкогольний псевдопараліч, корсаківський психоз, алкогольна енцефалопатія, алкогольне недоумство та інші).

Отже, кожен, хто систематично випиває в компа­нії, поза компанією, та інші особи, які ховаються під цією назвою, можуть стати хронічними алкоголіками, коли оточуючі ще не вважають їх такими. Потяг до алкоголю є не перший, а вже грізний симптом хроніч­ного алкоголізму, бо цей потяг з'являється набагато раніше.