12499 готово
.pdf83. Розкрийте причини виникнення управлінських конфліктів.
Основними причинами конфлікту вважаються:
розподіл ресурсів (вони завжди обмежені, а претендує на їх використання кілька сторін):
різниця у цілях (спеціалізація, конкретизація та дроблення на підрозділи
передбачає їх різну стратегічну спрямованість);
|
взаємозалежність у досягненні результату (вимагає співробітництва, хоча, |
реалізовуючи власні завдання, люди інколи нехтують іншими); |
|
|
різниця в уяві та цінностях (відсутність об'єктивної оцінки ситуації): |
|
незадовільні комунікації (відсутність повної та достовірної інформації); |
різниця у досвіді та манері поведінки;
різка зміна подій чи умов.
84. Розкрийте психологічні аспекти управління трудовим колективом.
Психологічні методи грають дуже важливу роль в роботі з персоналом, оскільки направлені на конкретну особу робітника або службовця і, як правило, строго персоніфіковані і індивідуальні. Головною їх особливістю є звернення до внутрішнього світу людини, його особи, інтелекту, відчуттів, образів і поведінки з тим, щоб направити внутрішній потенціал людини на рішення конкретних задач підприємства. Класифікація психологічних методів: Психологічне планування складає новий напрям в роботі з персоналом по формуванню ефективного психологічного стану колективу підприємства.
Галузі психології і знання їх методів дослідження дозволяють зробити аналіз душевного стану людей, побудувати їх психологічні пріоритети, розробити способи усунення психологічного дискомфорту і формувати хороший клімат колективу. Типи особи характеризують внутрішній потенціал людини і його загальну спрямованість до виконання певних видів робіт і сфер діяльності. Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою особи для визначення призначення і місця кожного працівника в колективі, розподілу психологічних задач і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.
84. Розкрийте психологічні методики діагностики управлінських здібностей
Відомі за публікаціями дослідження професійних якостей управлінців традиційно проводяться на основі комплексу відомих діагностичних методик (тест Д. Векслера, опитувальник Р. Кеттелла, опитувальник Г. і С. Айзенків тощо), що, на наш погляд, не дозволяє повною мірою виявити специфіку структури здібностей фахівців цього профілю, або за допомогою опитувальників, надійність і валідність яких не доведені.
Оскільки наразі не існує вітчизняних тестів оцінювання спеціальних здібностей, притаманних управлінцям ОВС, нами поставлене завдання розробити комплексну методику, «батарею тестів», яка б дозволяла достатньо ефективно прогнозувати придатність особистості до керівної діяльності в системі ОВС і використовуватися з метою професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади. Існуючий порядок відбору керівників характеризується відсутністю чіткої методології визначення управлінського потенціалу кандидата на посаду і передбачає використання значного за обсягом еклектичного набору психодіагностичних методик, не об'єднаних концептуальною ідеєю. Окрім цього, зарубіжні тести не завжди можуть бути використані як через соціально-культурні відмінності, так і через те, що критерії професійно важливих якостей, прийняті в нашій країні, не повною мірою відповідають зарубіжним стандартам.
85. Розкрийте психологічні потреби жінок в управлінні.
Для жінки характерний стиль керівництва, орієнтований на стратегії винагороди, тоді як чоловіки віддають перевагу методам примусу і експертному стилю. Однак, як показує практика, найбільш успішним є комбінований стиль керівництва. Успішні менеджери поєднують кращі якості з різних стилів управління, і, застосування такого комбінованого стилю призводить до формування ефективної стратегії управління.
По-перше, це вміння знаходити компроміси, домовлятися, згладжувати гострі кути і домагатися прийняття зважених рішень.
По-друге, це комплексний, «хазяйський» підхід до ввіреного об'єкту управління, тобто вміння збалансовано підтримувати і розвивати різні сторони бізнесу, не зап ускаючи якісь ділянки і уникаючи авралів.
По-третє, жінки-лідери здатні поєднати раціональний підхід і емоційну складову.
86. Розкрийте структуру плану роботи ДНЗ.
І. Вступна частина У вступній частині робиться аналіз за минулий рік за такими напрямами: рів ень і
ефективність навчально-виховної роботи; рівень підготовки дітей до подальшого навчання в школі; робота з охорони життя і зміцнення здоров'я дітей; робота педколективу щодо виконання вимог програми і завдань річного плану; підвищення фахової майстерності через різні форми її організації; результати атестації й аналіз якісного і кількісного складу педпрацівників; ефективність і доцільність методичної
роботи; |
результати тематичних і фронтальних перевірок; стан матеріально-технічної бази; |
||
робота |
методичного |
кабінету; окреслення завдань на новий навчальний рік (кількість |
|
завдань для дошкільних закладів, які мають до 8 |
груп - не більше двох; для дошкільного |
||
закладу, |
які мають |
від 8 і більше груп - |
не більше трьох завдань на рік). |
II.Підвищення фахової майстерності педпрацівників:
1.Курси підвищення кваліфікації.
2.Докурсові та післякурсові завдання.
3.Самоосвіта, робота з нормативними документами.
4.Методоб'єднання, участь у роботі міста, району.
5.Атестація педпрацівників.
6.Робота з молодими вихователями, спеціалістами.
7.Наставництво.
8.Перспективний педагогічний досвід (вивчення, узагальнення, впровадження). III. Методична робота:
1.Педагогічні ради (вказати тематичну форму проведення).
2.Семінари, семінари-практикуми.
3.Консультації (для вихователів, спеціалістів).
4.Колективні перегляди.
5.Творча група.
6.Експериментальна та інші форми роботи. Керівництво і контроль навчально-виховного процесу.
Комплексні (фронтальні) перевірки - 2 рази на рік; тематичні перевірки - з розділів
програми навчання та виховання, вид діяльності дітей, кількість яких залежить від наявності вікових груп; оперативний, попереджувальний, епізодичний (проводяться одночасно в декількох групах), порівняльний.
У плані зазначається вид контролю, назва, мета, дата, термін проведення і форми його узагальнення (довідка, наказ тощо).
ІV. Організаційно-педагогічна робота
1.Співпраця з сім'єю (батьківські збори, диспути, дискусії, усні журнали, зустрічі за круглим столом, конференції з досвіду сімейного виховання).
2.Наступність у роботі дошкільного закладу та школи.
3.Робота з громадськістю (радіо, телебачення, преса).
4.Робота методичного кабінету.
V. Адміністративно-господарська діяльність
До плану роботи додаються медико-профілактичні заходи, виробничі наради, графіки проведення свят, розваг, театралізованих дійств.
Гурткова робота планується окремо або ж вводиться розділ "Гурткова робота" в планах роботи дошкільного закладу і відповідних спеціалістів.
Методист дошкільного закладу на підставі загального річного плану складає власний календарний план роботи на квартал.
Календарні плани педпрацівників перевіряються і затверджуються керівником або методистом дошкільного закладу.
87. Розкрийте типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчальних закладів.
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці і за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників.
Педагогічні працівники мають право на:
-захист професійної честі, гідності;
-вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
-індивідуальну педагогічну діяльність;
-участь у громадському самоврядуванні;
-користування подовженою оплачуваною відпусткою;
-пільгове забезпечення житлом у порядку, встановленому законодавством;
-одержання натуральної оплати у сільській місцевості на рівні працівників сільського господарства;
-підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм
навчання, організацій та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.
У правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути детально висвітлені всі аспекти організації праці на підприємстві:
порядок прийняття і звільнення працівників;
основні обов’язки працівників та роботодавця;
час початку і закінчення роботи, а також час закінчення роботи в передвихідні та передсвяткові дні;
час, наданий для відпочинку і харчування;
час і місце отримання заробітної плати;
порядок видання розпоряджень, що стосуються роботи;
порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки;
види заохочень за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни.
88.Розкрийте управлінське рішення за функціональними напрямками: кадрові, фінансові, організаційні тощо.
Під прийняттям управлінських рішень розуміють процес розробки та вибору управлінського рішення, яке є результатом вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на розв'язання певної проблеми управління. Основна мета управлінського рішення - забезпечити координуючий вплив на об'єкт управління для досягнення цілей організації. Управління передбачає наявність суб'єкта й об'єкта управління, між якими існує певний зв'язок.
Кадрові рішення можуть прийматися тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КЗпП України, чинним законодавством, постановами Кабінету Міністрів України, наказами та роз’ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України. Типи: заява, подання, доповідна записка.
Фінансові рішення — це:
1)процес пошуку й обґрунтування рішення, що здійснюється в кілька етапів;
2)вибір особою, яка приймає рішення, за допомогою визначених методик, методів та правил єдиного варіанта з декількох можливих;
3)рішення як результат вибору (особою, яка приймає рішення) є обов'язковим до виконання колективом організації.
Організаційне рішення є різновидом управлінського рішення, тому на нього розповсюджується все те, що накопичено в теорії і практиці прийняття управлінських рішень.
Разом з тим організація - це специфічна область управління діяльності, яка в якості об’єкту впливу має організаційні зв’язки.
89. Розкрийте управлінські рішення: планові, організаційні, мотиваційні.
Вдосконалення управління на всіх рівнях - величезний та ще мало запитуємий резерв підвищення ефективності господарської діяльності в галузях виробництва, а якість управління в кінцевому рахунку визначається прийманими оперативними, плановими, організаційними рішеннями. Саме рішення є “продуктом” труда керівника. Цей “продукт” дуже специфічний. По-перше, рішення та їх наслідки торкаються багатьох людей та можуть зберігати силу впливу часто на достатньо тривалі проміжки часу. По-друге, прийняття рішень є особистою функцією керівника, який зобов`язани й виконувати її у процесі управлінського труда та нести відповідальність за наслідки рішення. По-третє, сам зміст процесу управління такий, що прийняття рішень займає в ньому центральне місце. В літературі відмічається, що всі інші функції управління (планування, прогнозування, оцінка обстановки, контроль, облік та моніторинг тощо) спрямований на формування чи реалізацію рішення.
Ефективність діяльності підприємств залежить взагалі від якості управлінських рішень. Це визначає важливість оволодіння кожним відповідальним робітником апарата управління, а тим більше керівниками, - основними правилами та методами прийняття рішень.
Приклад організаційних рішень - про створення акціонерного товариства, про розподіл службових обов'язків. Координуючі рішення в основн ому мають оперативний характер (розподіл поточної роботи серед виконавців). Активізуючи рішення процесів управління. Контролюючі рішення направлені на оцінку дій підлеглих.
Планові управлінські рішення передбачають рішення керівника, котрі спрямовані на планування та прогнозування діяльності його та колективу загалом. Організаційні рішення спрямовані на роботу колективу при створенні нових умов праці, ефективності виробництва, збільшення показників якості корпоративн ої культури. Мотиваційні рішення спрямовані на досягнення поставлених цілей шляхом збереження ефективної роботи працівників через систему винагород.
90. Розкрийте шляхи вирішення конфліктів у трудовому колективі.
Метод уникнення конфлікту дозволяє виграти час, мобілізувати ресурси, об’єктивно оцінити ситуацію, скорегувати свої цілі, однак не усуває причини, а, отже, - і ймовірності виникнення конфлікту у майбутньому. Застосовується за відсутності сил та часу для боротьби, небажання вирішувати проблему, труднощів у формуванні лінії власної поведінки.
Метод переговорів дозволяє уникнути насильницьких методів, зняти гостроту конфлікту, зрозуміти аргументацію опонента, об’єктивно оцінити реальне співвідношення сил та умови примирення. Переговори дозволяють розглянути альтернативні ситуації, прийти до взаєморозуміння, відкрити шлях до співробітництва.
Метод використання посередництва – процес спілкування або переговорів, які відбуваються за участю третьої сторони – посередника. Його завдання – привести сторони до порозуміння, коли безпосередні переговори не дали результату, або коли сторони говорять одна до одної з такою ненавистю, що спілкування між ними серйозно порушено.
Метод третейського розгляду передбачає, що аналіз конфлікту здійснюється у чіткій відповідальності нормам закону, у тому числі й міжнародного права.
