Персонал_управлiння_на_засадах_самоорганізації

Управління персоналом організації: сутність і зміст

вдосконалення організаційної структури зі зменшенням кількості рівнів управління і скороченням чисельності середньої ланки;

децентралізація процесу прийняття рішень до максимально низького рівня;

передача частини функцій посередникам, постачальникам тощо;

збільшення змістовної наповненості праці на кожному робочому місці;

автоматизація та інформатизація трудових і управлінських процесів;

інвестування програм розвитку персоналу [дет. див.: 54,

с. 51];

…..(продовжте цей перелік далі власними силами)

! генеруй ідею !

Питання для самоконтролю

1.Яке місце для підсистеми управління персоналом в загальному менеджменту організації є оптимальним?

2.Як співвідносяться поняття ―персонал‖ і ―кадри‖? ―персонал‖ і ―трудові ресурси‖? ―персонал‖ і ―робоча сила‖?

3.Що таке трудовий потенціал?

4.У чому полягає сутність управління персоналом?

5.Яку функцію виконує система управління персоналом?

6.Які основні стадії складають систему управління персоналом?

7.Якими процесами починається і якими закінчується стадія формування персоналу?

8.Які процеси входять до стадії стабілізації персоналу?

9.З яких процесів складається стадія розвитку персоналу?

21

Методологічні засади управління персоналом

Концептуальні засади сучасного управління персоналом (характерного для епохи становлення інформаційної цивілізації) складають: зростаюча роль особистості, її свободи й гідності; колосальне збільшення значення й цінності інформації; пришвидшення й спрощення інформаційного обміну; урізноманітнення методів і технологій управління людським фактором тощо.

На рівні окремої організації управління персоналом організації здійснюється на основі концепції, яка формується у відповідності з конкретними вимогами макро- і мікроекономічних умов, в яких дана організація функціонує. Тому концепція управління персоналом конкретної організації пов’язана з багатьма сферами діяльності – економічними, психологічними, демографічними, соціальними, акмеологічними, філософськими, соціологічними, що являє собою систему теоретико-методологічних поглядів розуміння і визначення сутності, змісту цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також підходів до формування механізму, його реалізації в конкретній ситуації.

Розробка концепції управління персоналом здійснюється на початкових етапах формування кадрової політики організації і результується у відповідному внутрішньому документі, який обов’язково затверджується вищим керівництвом. Цей документ повинен включати такі основні частини:

–методологію управління персоналом (уточнення специфіки управління персоналом в організації, методів і принципів управління);

–модель системи управління персоналом (формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних зв’язків керівників і спеціалістів у процесі розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень);

–короткий опис технологій управління персоналом (організації найму, відбору, прийому персоналу, ділової оцінки, профорієнтації і орієнтації, навчання, управління його діловою кар’єрою і службово-професійним просуванням, стимулювання

іорганізація праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення

23

Методологічні засади управління персоналом

масштабу. Стосовно ж менеджменту організацій аксіоми управління людьми можна конкретизувати в принципах управління персоналом.

3. Принципи управління персоналом

Принципи – основні положення, висхідні пункти у визначенні будь-якої діяльності, теорії, вчення, науки, світогляду. Це об’єктивний зміст поняття, який може також бути доповнений із суб’єктивних позицій: принципи – це внутрішні переконання людини, практичні і теоретичні засади, якими вона керується в різноманітних сферах діяльності.

Подумайте: чому важливо усвідомлювати і об’єктивне, і суб’єктивне змістовне наповнення терміна ―принцип‖? Чи правомірно говорити про об’єктивний і суб’єктивний зміст конкретного набору принципів певної діяльності?

… час для роздумів …

До основних принципів управління персоналом варто віднести такі базові положення:

–необхідність тісного зв’язку планування роботи з персоналом зі стратегією розвитку організації (цей принцип підкреслює визначальну роль загальноорганізаційної стратегії по відношенню до управління людськими ресурсами);

–визначення необхідного пакету компенсацій для ефективної роботи на ринку праці (термін ―компенсації‖ в управління персоналом означає ті матеріальні і соціальні блага, які пропонуються роботодавцем працівнику в обмін на його час, зусилля і майстерність. Тому даний принцип означає необхідність формування адекватного пакету благ, досить привабливого для залучення й утримання висококваліфікованих зацікавлених працівників);

–принцип індивідуальної відповідальності (кожен працівник має відповідати за конкретні операції, за конкретну ділянку роботи, межі якої визначені в його посадовій інструкції);

25

Методологічні засади управління персоналом

персоналом (оптимальним вважається співвідношення між ними як 1:3 (пригадайте правило золотого перерізу));

–прогресивність (система і технології управління персоналом мають відповідати передовому світовому досвіду);

–перспективність (технології управління персоналом повинні плануватись і реалізовуватись не тільки виходячи із сьогоднішніх цілей, а з урахуванням перспектив розвитку організації);

–комплексність (необхідність урахування цілісного спектру факторів впливу на систему управління персоналом);

–оперативність (своєчасне прийняття рішень з приводу людських ресурсів і вчасне реагування на зміни – необхідна передумова ефективного управління персоналом);

–оптимальність (―оптимальний‖ означає ―той, що найкращим чином відповідає конкретній ситуації‖ – саме таким мають бути конкретні заходи з управління персоналом);

–простота (чим простішою є система управління персоналом, тим ефективніше вона працює);

–науковість (технології управління людськими ресурсами повинні спиратись на наукові досягнення);

–раціональна автономність структурних підрозділів (ступінь автономності повинна бути такою, щоб це було найбільш обґрунтовано з позицій економічної та управлінської доцільності);

–узгодженість горизонтальних і вертикальних взаємодій;

–взаємозамінність працівників (кожен повинен уміти імітувати основні функції свого начальника, свого підлеглого і щонайменше одного зі своїх колег);

–спільна методологічна основа управління персоналом на всіх рівнях менеджменту.

4. Методологічні підходи до управління персоналом

Методологічний підхід – це група єдиноспрямованих принципів, тобто принципів, присвячених одному визначеному аспекту тієї чи іншої сфери діяльності. По відношенню до сфери управління персоналом можна сформувати кілька класифікацій таких підходів, в яких принципи об’єднуються за тим чи іншим критерієм.

27

Методологічні засади управління персоналом

Деякі автори вирізняють також китайську модель управління персоналом [див., напр.: 59], специфікою якої є система диференціації працівників за результатами іспитів. Можливо, ця модель заслуговує на виділення в окремий специфічний напрям передового досвіду управління персоналом з причини широкого розповсюдження і успішного функціонування китайських підприємств.

Цікаво було б побачити схематичне зображення українського підходу до управління персоналом принаймні за цим же переліком критеріїв. Подумайте і спробуйте це зробити, сформувавши справа від таблиці ще один стовпчик із характеристиками української моделі управління персоналом.

! генеруй ідею !

Б. Методологічні підходи до формування персоналу –

розрізняються за пріоритетами і критеріями відбору претендентів на роботу в організації. У цій класифікації доцільно виокремити три підходи:

1) орієнтація на формування людського капіталу – цей підхід ґрунтується на прагненні організації розвивати власний трудовий потенціал, а не набирати людей з ринку праці з готовим набором компетенцій. Таким чином, можлива економія коштів на процес пошуку і відбору висококваліфікованого

29