- •1. Сутність менеджменту
- •2. Поняття менеджмент, управління.
- •3. Цілі і завдання менеджменту
- •4. Професійно-кваліфікаційні вимоги до менеджера
- •5. Визначення поняття організація
- •6. Позиція управління всередині організації
- •7. Менеджмент і зовнішнє оточення організації
- •8. Механістичний та органічний типи упраління
- •9. Управління як відношення
- •10. Обєкт і субєкт управління
- •11. Управління як система, що розвивається.
- •12. Підсистеми управління
- •13. Структурно-функціональна підсистема управління
- •14. Духовна підсистема управління
- •15. Логічна схема розвитку управління
- •16. Закони й закономірності менеджменту
- •17. Методологічні підходи у менеджменті
- •18. Основні принципи управління
- •19. Основні методи управління
- •20. Основні вчення про менеджмент
- •21. Школа наукового управління
- •22. Адміністративна школа менеджменту
- •23. Школа людських відносин
- •24. Розвиток управлынської думки в Україні
- •25. «Синтетичні» вчення про управління
- •26. Менеджмент на зламі 20-21 століть
- •27. Загальна характеристика стратегічного управління
- •28. Аналіз середовища організації
- •29. Модель взаємодії людини і організації
- •30. Проблема встановлення взаємодії людини і організації
- •31. Входження людини в організацію
- •32. Рольовий аспект взаємодії людини і організації
- •33. Особистісний аспкт взаємодії людини і організації
- •34. Взаємодія людини і групи
- •35. Адаптація людини до організаційного оточення і зміна його поведінки
- •36. Загальна характеристика мотивації
- •37. Теорія змісту мотивації
- •38.Теорії процесу мотивації.
- •39.Загальне поняття комунікації.
- •40.Процес комунікації в організації.
- •41.Комунікаційні стадії в організації.
- •42.Невербальна комунікація.
- •43.Загальне поняття прийняття рішень.
- •44.Моделі прийняття рішень.
- •45.Процес прийняття управлінських рішень.
- •46.Загальне поняття влади.
- •47.Джерела влади в організації.
- •49.Загальне поняття конфлікту.
- •50.Типи конфліктів.
- •51.Рівні конфліктів в організації.
- •52.Структурні методи управління конфліктом.
- •53.Поняття "професіограма спеціаліста" з менеджменту.Вимоги до нього.
- •54.Структура знань, умінь та навичок фахівця з менеджменту.
- •55.Загальна, професійна та управлінська культура особистості менеджменту.
- •56.Теорія та практика у підготовці фахівців з менеджменту.
- •57-59.Загальна підготовка спеціаліста у вищому навчальному закладі.
- •60.Рівень загальної культури як критерій ефективності навчально-виховного процесу.
- •61.Складові загальної культури.
- •62.Економічна підготовка та її складові.
- •63.Соціологічна підготовка:
- •64.Політологічна підготовка та її складові .
- •65.Ідеологічна підготовка та її складові
- •68. Теорія управління ,теорія прийняття рішень
- •69. Види управління як спеціалізація фахівця у галузі саморегуляції соціального процесу
- •70.Поняття професійної культури менеджера. Цінності організації та цінності сучасного менеджера.
- •71. Сутність та зміст етичної поведінки менеджера
- •72. Поняття ринку праці (Обєктивні та субєктивні чинники кар'єри менеджера__нема)
- •73. Самостійна робота менеджера над підвищенням свого професійного рівня
- •74. Самоменеджмент як інструмент ділового успіху
70.Поняття професійної культури менеджера. Цінності організації та цінності сучасного менеджера.
Культура менеджменту відіграє значну роль. Вона сприяє успішному вирішенню багатьох соціально-економічних завдань, які виникають в управлінні підприємством. Ефективна робота апарату управління в умовах ринкових відносин, його структурних підрозділів та окремих управлінських працівників можлива тільки при високому рівні культури управління.
В сучасних умовах дотримання вимог культури управління дає можливість досягти більш чіткої та злагодженої роботи працівників апарату управління, раціонально використовувати робочий час, фізичні та духовні сили, підвищувати професіональний рівень персоналу підприємств.
Культура менеджменту як спосіб реалізації суттєвих (життєвих) сил людини в управлінській діяльності обумовлює цілеспрямованість персоналу управління, установку на творче застосування, розширення та поглиблення наявних знань, одержання нових знань на підставі узагальнення досвіду та пошуку нових шляхів і методів діяльності. Культура управління стимулює активність, ініціативність та відповідальність управлінських працівників за свої дії та можливі їх наслідки.
Це дає можливість досягти поставленої мети в передбачені або більш коротші строки, з запланованим або кращим економічним результатом
71. Сутність та зміст етичної поведінки менеджера
Функціонування будь-якої організації великою мірою залежить від етичних чинників, під якими мають на увазі прийняті в даному середовищі принципи, норми й нормативи, відповідно до яких зобов'язані діяти всі працівники.
Етика охоплює широке коло питань моральної поведінки людей як усередині трудового колективу, так і поза ним — у побуті, у родині, під час відпочинку тощо. Тому на сучасному етапі вирізняють такі види етики: економічну, службову, професійну, соціальну, ситуаційну, дескриптивну, макіавеллістичну, нормативну, консеквенціальну, контекстуальну, екологічну.
72. Поняття ринку праці (Обєктивні та субєктивні чинники кар'єри менеджера__нема)
Ринок праці - це система суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем товару "робоча сила". Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту та пропозиції на робочу силу. Його можна розглядати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару "робоча сила", а й сферу виробництва, де найманий працівник трудитися. Відносини, що виникають у процесі виробництва, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому вимагають особливої уваги з боку держави.
73. Самостійна робота менеджера над підвищенням свого професійного рівня
Розвиток персоналу є найважливішою умовою успішного функціонування будь-якого закладу. Це особливо актуально в сучасних умовах, коли науково-технічний прогрес значно прискорює знецінення професійних знань та навичок.
74. Самоменеджмент як інструмент ділового успіху
Самоменеджмент (або таймменеджмент ) - техніка правильного використання часу . Самоменеджмент допомагає виконувати роботу з меншими витратами , краще організувати працю ( отже , отримати кращі результати ) , зменшити завантаженість роботою і , як результат , зменшити поспіх і стреси. Відомий фахівець у галузі менеджменту Ален Маккензі стверджував: «Немає нічого легшого , ніж бути зайнятим . І немає нічого більш важкого , ніж бути результативним ».
Самоменеджмент - це послідовне і цілеспрямоване використання ефективних методів роботи в повсякденній практиці , з оптимальним використанням своїх ресурсів для досягнення своїх же цілей. Самоменеджмент дозволяє ефективно пройти всі етапи успішного шляху до мети , а саме:
- Вирішити , чого ви хочете досягти ;
- Створити власне бачення успіху ;
- Використовувати метод « великих стрибків » ;
- Вірити , що успіх прийде ;
- Зосередитися на цілях , що ведуть до успіху ;
- Не падати духом при невдачах .
