- •1. Сутність менеджменту
- •2. Поняття менеджмент, управління.
- •3. Цілі і завдання менеджменту
- •4. Професійно-кваліфікаційні вимоги до менеджера
- •5. Визначення поняття організація
- •6. Позиція управління всередині організації
- •7. Менеджмент і зовнішнє оточення організації
- •8. Механістичний та органічний типи упраління
- •9. Управління як відношення
- •10. Обєкт і субєкт управління
- •11. Управління як система, що розвивається.
- •12. Підсистеми управління
- •13. Структурно-функціональна підсистема управління
- •14. Духовна підсистема управління
- •15. Логічна схема розвитку управління
- •16. Закони й закономірності менеджменту
- •17. Методологічні підходи у менеджменті
- •18. Основні принципи управління
- •19. Основні методи управління
- •20. Основні вчення про менеджмент
- •21. Школа наукового управління
- •22. Адміністративна школа менеджменту
- •23. Школа людських відносин
- •24. Розвиток управлынської думки в Україні
- •25. «Синтетичні» вчення про управління
- •26. Менеджмент на зламі 20-21 століть
- •27. Загальна характеристика стратегічного управління
- •28. Аналіз середовища організації
- •29. Модель взаємодії людини і організації
- •30. Проблема встановлення взаємодії людини і організації
- •31. Входження людини в організацію
- •32. Рольовий аспект взаємодії людини і організації
- •33. Особистісний аспкт взаємодії людини і організації
- •34. Взаємодія людини і групи
- •35. Адаптація людини до організаційного оточення і зміна його поведінки
- •36. Загальна характеристика мотивації
- •37. Теорія змісту мотивації
- •38.Теорії процесу мотивації.
- •39.Загальне поняття комунікації.
- •40.Процес комунікації в організації.
- •41.Комунікаційні стадії в організації.
- •42.Невербальна комунікація.
- •43.Загальне поняття прийняття рішень.
- •44.Моделі прийняття рішень.
- •45.Процес прийняття управлінських рішень.
- •46.Загальне поняття влади.
- •47.Джерела влади в організації.
- •49.Загальне поняття конфлікту.
- •50.Типи конфліктів.
- •51.Рівні конфліктів в організації.
- •52.Структурні методи управління конфліктом.
- •53.Поняття "професіограма спеціаліста" з менеджменту.Вимоги до нього.
- •54.Структура знань, умінь та навичок фахівця з менеджменту.
- •55.Загальна, професійна та управлінська культура особистості менеджменту.
- •56.Теорія та практика у підготовці фахівців з менеджменту.
- •57-59.Загальна підготовка спеціаліста у вищому навчальному закладі.
- •60.Рівень загальної культури як критерій ефективності навчально-виховного процесу.
- •61.Складові загальної культури.
- •62.Економічна підготовка та її складові.
- •63.Соціологічна підготовка:
- •64.Політологічна підготовка та її складові .
- •65.Ідеологічна підготовка та її складові
- •68. Теорія управління ,теорія прийняття рішень
- •69. Види управління як спеціалізація фахівця у галузі саморегуляції соціального процесу
- •70.Поняття професійної культури менеджера. Цінності організації та цінності сучасного менеджера.
- •71. Сутність та зміст етичної поведінки менеджера
- •72. Поняття ринку праці (Обєктивні та субєктивні чинники кар'єри менеджера__нема)
- •73. Самостійна робота менеджера над підвищенням свого професійного рівня
- •74. Самоменеджмент як інструмент ділового успіху
44.Моделі прийняття рішень.
Вміння приймати рішення необхідно для реалізації управлінських функцій, тому процес прийняття рішень є основою теорії управління. Як наука, цей напрямок зародився в Англії, під час Другої світової війни, коли група вчених мала вирішити складну військову проблему - проблему оптимального розміщення різних підрозділів цивільної оборони і вогневих позицій своєї армії. У 50-х роках ця теорія була модернізована, і застосовувалась для рішення проблем цивільної промисловості.
Її відмінними рисами є :
1. Використання наукового методу, тобто спостереження, формулювання гіпотези, підтвердження вірогідності гіпотези.
2. Системна орієнтація.
3. Використання різних моделей.
Процес моделювання часто використовується для вирішення складних проблем в управлінні, тому що дозволяє уникнути значних труднощів і витрат при проведенні експериментів у реальному житті. Основою моделювання є необхідність відносного спрощення реальної життєвої ситуації або події, разом з тим це спрощення не повинне порушувати основних закономірностей функціонування досліджуваної системи.
Типи моделей: фізична, аналогова (організаційна схема, графік), математична (використання символів для опису дії або об'єктів).
Процес побудови моделей складається з декількох етапів: постановка задачі; побудова моделі; перевірка моделі на вірогідність опису даного процесу, об'єкта або явища; застосування моделі; відновлення моделі в процесі дослідження або реалізації.
Ефективність моделі може бути знижена за рахунок ряду потенційних погрішностей, до яких можна віднести недостовірні вихідні допущення, інформаційні обмеження, нерозуміння моделі самими користувачами, надмірна вартість створення моделі і т.п.
Часто при моделюванні застосовується теорія ігор. Вона спочатку розроблялася військовими, щоб врахувати можливі дії супротивника. У бізнесі вона застосовується при моделюванні поводження конкурента, особливо часто в зв'язку з проблемами зміни цінової політики.
Модель теорії черг (модель оптимального обслуговування). Ця модель використовується для визначення оптимального числа каналів обслуговування стосовно потреб у цих каналах.
Модель керування запасами. Ця модель часто використовується для оптимізації часу виконання замовлень, а також для визначення необхідних ресурсів і площ для збереження тієї або іншої продукції. Ціль цієї моделі - звести до мінімуму негативні наслідки при нагромадженні або дефіциті тих або інших запасів продукції або ресурсів.
Модель лінійного програмування. Ця модель застосовується для визначення оптимального розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих між собою потреб.
Імітаційне моделювання. Часто застосовується в ситуаціях занадто складних для використання математичних методів (маркетолог може створити модель модифікації купівельних потреб у зв'язку зі зміною цін товарів на ринку, і їхнього дизайну).
Економічний аналіз є однією з форм моделювання. Прикладом може служити економічний аналіз ефективності тієї або іншої фірми.
Методи прийняття рішень у менеджменті та вимоги до них
Виділяють наступні методи розробки та прийняття управлінських рішень:
Аналітичні методи: засновані на роботі керівника або фахівця з набором аналітичних співвідношень. Вони визначають співвідношення між умовами виконання задачі та її результами у вигляді формул, графіків або логічних співвідношень. У діяльності організацій є багато типових залежностей, що мають об'єктивний характер.Основу цих методів складають: теорія ймовірностей, теорія марковських процесів, теорія масового обслуговування;
Статистичні методи: засновані на використанні інформації про минулий вдалий досвід інших організацій у якій-небудь сфері діяльності для розробки і реалізації управлінського рішення іншими компаніями;
Метод математичного програмування: цей метод дозволяє розраховувати найкращій варіант згідно з критеріями оптимальності. Метод працює лише за умов присутності чітко сформульованої цілі. Найчастіше застосовується для прийняття рішень у сфері планування та організації виробництва.
Методи, що активізують: до них відносяться методи психологічної активізації і методи підключення нових інтелектуальних джерел.
До методів психологічної активізації відносяться:
Метод конференції ідей, який заснований на стимулюванні процесу мислення на рівні свідомості.
Метод мозкового штурму, в його основі – стимулювання мислення на рівні підсвідомості;
Метод питань та відповідей полягає в попередньому складанні списку питань, відповіді на які можуть сформулювати новий підхід до рішення визначених проблем;
