31. Входження людини в організацію

Кожній людині в житті не один раз доводиться переживати процес входження в організацію. Перебувати в організації, бути її членом, і входити в організацію, ставати її членом - далеко не одне і те ж. Входження людини в організацію завжди пов'язане з рішенням декількох проблем, які обов'язково супроводжують цьому процесу. По-перше, це адаптація людини до нового оточенню, яка не завжди проходить успішно і успіх якої залежить від правильної взаємодії обох сторін: людини і організаційного оточення. По-друге, це корекція або зміна поведінки людини, без яких у багатьох випадках неможливо увійти в організацію. По-третє, це зміни і модифікації в організації, які відбуваються навіть тоді, коли організація вже має вільний «місце» для людини і сама приймає людину на це місце відповідно до її потребами і критеріями відбору. Дані проблеми визначають не тільки, чи зможе людина увійти в організацію. Від їх рішення багато в чому залежить і те, як людина буде функціонувати в організації, як буде будуватися його взаємодія з організаційним оточенням.

32. Рольовий аспект взаємодії людини і організації

Роль — це набір певних якостей і дій, які дозволяють людині гармонійно виконувати певні функції на даний момент.

Статус тієї або іншої особистості в організації або групі може визначатися рядом факторів, включаючи такі, як старшинство в посадовій ієрархії, назва посади, розташування кабінету, освіта, соціальні таланти, інформованість і накопичений досвід. Ці фактори можуть сприяти підвищенню й зниженню статусу залежно від цінностей і норм групи. Дослідження показали, що члени групи, чий статус досить високий, здатні більше впливати на рішення групи, ніж члени групи з низьким статусом. Однак це далеко не завжди веде до підвищення ефективності.

Людина, що попрацювала на компанію нетривалий час, може мати більш цінні ідеї й кращий досвід відносно якого-небудь проекту, ніж людина з високим статусом, придбаним завдяки багаторічній роботі в керівництві даної компанії. Те ж саме стосується й керівника відділу, статус якого може бути нижчим за віце-президента. Щоб приймати ефективні рішення, необхідно враховувати всю інформацію, що стосується даного питання, і об’єктивно зважувати всі ідеї. Щоб ефективно функціонувати, групі, можливо, доведеться докладати спільних зусиль заради забезпечення того, щоб думки членів, які мають більш високий статус, не домінували в ній.

Критичним фактором, що визначає ефективність роботи групи, є поводження кожного з її членів. Щоб група функціонувала ефективно, її члени повинні поводитися таким чином, щоб сприяти досягненню її цілей і соціальній взаємодії. Існують дві основних спрямованості ролей для створення нормально працюючої групи. Цільові ролі розподілені таким чином, щоб мати можливість відбирати групові завдання й виконувати їх. Підтримуючі ролі мають ‘ на увазі поводження, що сприяє підтримці й активізації життя й діяльності групи.

Цільові ролі: ініціювання діяльності; пошук інформації; збирання думок; аналіз інформації; висловлення думок; пророблення (роз’ясняти, наводити приклади, розвивати думку, намагатися прогнозувати подальшу долю пропозиції, якщо вона буде прийнята); координування (роз’ясняти взаємозв’язок між ідеями, намагатися підсумувати пропозиції, намагатися інтегрувати діяльність різних підгруп або членів групи); узагальнення.

Підтримуючі ролі: заохочення (бути дружелюбним, щиросердечним, чуйним стосовно інших, хвалити інших за їхні ідеї, погоджуватися з іншими й позитивно оцінювати їхній внесок у рішення проблеми),- забезпечення участі (намагатися створити обстановку, у якій кожний член групи може внести пропозицію); установлення критеріїв (установлювати критерії/якими повинна керуватися група, вибираючи змістовні або процедурні моменти або оцінюючи рішення групи); ретельність (додержуватися рішень групи, вдумливо ставлячись до ідей інших людей, які представляють аудиторію під час групових дискусій); вираження почуттів групи (узагальнювати те, що формується як відчуття групи, описувати реакцію членів групи на ідеї й варіанти рішення проблем).