28. Аналіз середовища організації

Будь-яке підприємство перебуває й функціонує в середовищі. Кожна дія всіх без винятку підприємств можлива тільки в тому разі, якщо середовище допускає його здійснення. Внутрішнє середовище с джерелом життєвої сили. Воно містить у собі той потенціал, який дає можливість підприємству виживати в певному проміжку часу. Але воно може також бути й джерелом проблем і навіть загибелі підприємства в тому разі, якщо воно не забезпечує необхідні умови для його функціонування. Зовнішнє середовище є, з одного боку, джерелом, яке живить фірму ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні, а з другого — джерелом, яке поглинає результати діяльності фірми, забезпечуючи тим самим можливість її виживання. Отже, завдання стратегічного планування полягає в забезпеченні такої взаємодії підприємства з середовищем, яке дало б йому змогу підтримувати свій потенціал на рівні, необхідному для досягнення своїх цілей, і тим самим давало б можливість виживати в довготерміновій перспективі.

При визначенні стратегії поведінки фірми та впровадженні її в життя керівництво повинно мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище, його потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місце, що його займає в ньому фірма. При цьому внутрішнє середовище вивчається для того, щоб розкрити сильні й слабкі сторони підприємства, а зовнішнє оточення вивчається в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які фірма має враховувати при визначенні своїх цілей та при їх досягненні.

Загрози з боку навколишнього бізнес-середовища — це негативний вплив якихось тенденцій або несприятливий розвиток подій, які у разі відсутності захисних маркетингових заходів призводять до зменшення обсягів продажу і зниження прибутків фірми. Оточення підприємства розглядається як сукупність трьох середовищ: макрооточення, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища підприємства.

29. Модель взаємодії людини і організації

Для того щоб зрозуміти, як будується взаємодія людини з організацією, необхідно усвідомити, в чому суть проблеми взаємодії людини і організації, які характеристики особистості визначають поведінку людини в організації і які характеристики організаційного оточення надають вплив на включення людини в діяльність організації.Системно поведінку людини в організації може бути представлено з двох позицій: 1) з позиції взаємодії людини з організаційним оточенням (в цьому випадку людина знаходиться в центрі моделі) і 2) з позиції організації, що включає в себе індивідів (в цьому випадку організація як ціле є вихідною точкою розгляду). У разі, якщо вихідним у розгляді взаємодії людини і організаційного оточення виступає людина, модель цієї взаємодії може бути описана таким чином.

• Людина, взаємодіючи з організаційним оточенням, отримує від нього спонукають до дії стимулюючі дії.

• Людина під впливом стимулюючих сигналів з ​​боку організаційного оточення здійснює певні дії.

• Дії, здійснювані людиною, призводять до виконання ним певних робіт і одночасно надають певний вплив на організаційне оточення.

У даній моделі організаційне оточення включає ті елементи організаційного середовища, які взаємодіють з людиною. Стимулюючі впливу охоплюють весь спектр можливих стимулів, які можуть включати в себе мовні і письмові сигнали, дії інших людей, світлові сигнали і т.п. У моделі людина постає як біологічна і соціальна істота з певними фізіологічними та іншого роду потребами, досвідом, знанням, навичками, мораллю, цінностями і т.п. Реакція на стимулюючі дії охоплює сприйняття цих впливів людиною, їх оцінку і усвідомлене чи неусвідомлене прийняття рішення про відповідних діях. Дії і поведінка включають в себе мислення, рухи тіла, мова, міміку, вигуки, жести і т.п. Результати роботи складаються з двох частин. Перша - це те, чого людина добився для себе, реагуючи на стимули, які власні проблеми , викликані стимулюючими впливами, він вирішив.