60. Особистий стиль життя (а.Адлер).

А. Адлер на противагу Фрейду відкидав ідею розчленування особистості на три інстанції («Воно», «Я», «Над-Я») і орієнтувався на принцип єдності особистості і примат соціальних факторів в людській поведінці. Адлер розглядав соціальні спонукання, соціальні почуття як основу людського існування, а індивіда - як споконвічно соціальна істота. Він підкреслював, що індивід не може розглядатися незалежно від суспільства, оскільки ті чи інші його якості проявляються в процесі взаємодії із соціальним середовищем. З цього Адлер зробив висновок про те, що особистість соціальна за своїм формуванням і що вона існує тільки в контексті суспільних відносин.

А. Адлер (1870-1937) згодом відійшов від психоаналізу і створив свою теорію, названу індивідуальної психологією.

• Почуття неповноцінності є фактором розвитку особистості, змушуючи долати уявний чи реальний недолік. Має наступні характеристики: відрізняється від комплексу неповноцінності; вроджена і несвідома природа, індивідуально у кожної людини, може бути органічним (фізичний недолік) або психологічним (неповноцінність в емоційної, комунікативної сфері).

• Прагнення до переваги, вроджене, несвідоме, - це компенсація пережитої неповноцінності, урівноважує її. Індивідуально у кожного і є рушійною силою розвитку особистості, так

• як, примушуючи долати недолік, формує прагнення стати кращим.

• Фіктивний фіналізм, або постановка життєвої мети, обумовлений характером неповноцінності, наприклад, при фізичному недоліку ставиться мета подолати його і життя будується за відповідним планом. Кінцевою ідеальною метою розвитку людини є «прагнення до досконалості», до досягнення своєї самості.

• Стиль життя - це набір особливостей і звичних способів функціонування індивіда в навколишньому середовищі, який виробляється індивідуально як компенсація конкретної неповноцінності і спосіб досягнення поставленої життєвої мети. Стиль індивідуальний і унікальний у кожної людини.

• Соціальний інтерес - вроджений несвідомий елемент, визначає напрямок розвитку особистості, постановку життєвих цілей і формування індивідуального стилю. Розуміється як почуття спільності з іншими людьми, вміння співпрацювати з ними і може мати різну ступінь розвитку, що і буде обумовлювати особливості адаптації та життєвого стилю.

• Творче «Я» - це енергія, яка допомагає особистості поставити мету і здійснити свій унікальний життєвий стиль. Людина сама формує своє життя, використовуючи факти спадковості і досвіду і надаючи їм потрібну забарвлення.

61. Формування почуття меншовартості та механізмів компенсації(А Адлер).

Соціальний інтерес, за Адлером, вроджений точно так само, як і прагнення до подолання неповноцінності. Найважливішими категоріями індивідуальної псіхосоціологіі Адлера є «комплекс неповноцінності» і «принцип компенсації і сверхкомпенсации». Адлер вважав, що в силу різного роду несприятливих умов для розвитку особистості у багатьох індивідів ще в дитинстві виникає або формується «комплекс неповноцінності», який надає виключно вплив на їх подальше життя.

Почуття неповноцінності викликає в індивіда неусвідомлене прагнення до його подолання. Дане прагнення породжується «соціальним почуттям», у свою чергу обумовленим нездатністю людини жити поза суспільством. Від «соціального почуття» залежить і почуття переваги, і єдність особистості, і її душевне здоров'я. У всіх людських невдачах, у непослуху дітей, в злочинності, самогубство, алкоголізм, в статевих збоченнях, - фактично у всіх нервових проявах Адлер знаходив недостатність необхідного рівня соціального почуття.

Основна область дослідження А. Адлера - соціальність і соціальні почуття індивіда.

Згідно з ученням Адлера, індивід через тілесні дефекти (недосконалості людської природи) відчуває почуття неповноцінності або малоцінності. Прагнучи подолати це почуття й самоствердитися серед інших, він актуалізує свої творчі потенції. Цю актуалізацію Адлер, використовуючи понятійний апарат психоаналізу, називає компенсацією або надкомпенсацією.

Почуття неповноцінності є фактором розвитку особистості, змушуючи долати уявний чи реальний недолік. Має наступні характеристики: відрізняється від комплексу неповноцінності; вроджена і несвідома природа, індивідуально у кожної людини, може бути органічним (фізичний недолік) або психологічним (неповноцінність в емоційної, комунікативної сфері).