- •Предмет та завдання історії психології.
- •Основні фактори та принципи, які визначають розвиток психології.
- •Етапи розвитку історії психології. Основні дослідники історії психології.
- •Періодизація розвитку психології
- •Виникнення міфологічної психології. Уявлення образу душі.
- •Первісні уявлення про душу.
- •Вірування в душу похідні від анімізму.
- •Психологічні ідеї стародавнього китаю.
- •Психологічні ідеї давньої індії. Теорія буддизму.
- •Психологічні школи періоду давньо ї індії.
- •Трактат "про душу" аристотепя. Природно-науковий підхід до душі в філософії аристотеля.
- •Матеріалістичний світогладу психології періоду античності.
- •Психологічні ідеї олександрійської школи (галєн, філон та інш.).
- •Загальна характеристика матеріалістичного вчення про душу в стародавній греції (піфагорійці, софісти).
- •Концепція про душу в філософії демокріта та епікура.
- •Розвиток психологічних думок у середньовічній європі.
- •Психологічні погляди фоми аквінського.
- •Розвиток психології у період арабського відродження.
- •Психологія західноєвропейського відродження, принципи відродження (титанізм, гу манізм та інш.)
- •Теорія "природної людини" ж.Ж. Руссо. Періодизація психічного розвиту дитини (ж.Ж. Руссо).
- •Психіка як "чиста дошка" в роботах д.Локка.
- •Дуалізм б.Спінози.
- •Теорія рефлексів рене декарта.
- •Свідоме та несвідоме в психологічній системі в.Лейбніца.
- •Психологічні ідеї епохи просвітництва
- •Емпірична психологія. Месмеризм
- •Розвиток фізіономічних теорій. Френологія.
- •Індивідуальні відмінності. Теорії ф.Гальтона.
- •Внесок еволюційної теорії ч.Дарвіна у розвиток психології.
- •Вплив зоопсихології на розвиток ідей біхевіоризму.
- •Еволюційна психологія г.Спенсера. Розвиток психофізіології та психофізики
- •Вплив в.Вундта на становлення психології як самостійної науки.
- •Психічний зміст самопізнання. Т.Гоббс.
- •Теорія поля к.Левіна.
- •Експериментальні дослідження свідомості у сша (у.Джеме, с.Холл).
- •Розвиток гештальт ідей у німеччині.
- •Етапи розвитку та основи і положення біхевіоризму.
- •Рефлексологія в.М.Бєхтєрєва.
- •Вчення про умовні рефлекси і.П.Павлова.
- •Рефлекторна теорія психічного і.М.Сєченова.
- •Психічний ортобіоз в оптимістичному тлумаченні і.І. Мечникова.
- •М.Ветгеймер як засновник гештальтпсихології.
- •В.Келлер - представник гештальт-психології.
- •Роль спадковості у формуванні психічного за т.Рібо.
- •Створення тестів розумових здібностей (а.Біне, г.Айзенк, р.Кеттел).
- •Розвиток самості за г.Олпортом.
- •Розвиток психологічних шкіл франції та їх внесок у становлення патопсихології, сугестопедії, психоаналізу.
- •Етапи розвиту біхевіоризму.
- •Передумови виникнення психоаналізу
- •Методи психоаналізу з.Фрейда (аналіз вільних асоціацій, тлумачення сновидінь).
- •Стадії психосексуального розвитку особистості. Психоаналітична теорія характеру.
- •Структура особистості в аналітичній психології к.Г.Юнга.
- •Кризи ідентичності в теорії е.Еріксона.
- •Психологічні ідеї а.Фрейд.
- •Особистість з точки зору психоаналізу.
- •Транзакційний аналіз е.Берна.
- •Зародження російської та вітчизняної психології наприкінці XIX століття.
- •Типологія характеру за е.Фроммом.
- •Відмінності чоловічої та жіночої психології з точки зору психоаналізу к.Хорні.
- •Особистий стиль життя (а.Адлер).
- •Трансперсональна психологія(психосинтез р.Ассаджолі).
- •Онтопсихологія а. Менегетті.
- •Позитивна психотерапія н. Пезешкіана.
- •Гуманістична психологія(клієнтцентрована терапія к.Роджерса).
- •Гуманістична психологія (ієрархія потреб а.Маслоу).
- •Холотропна терапія с.Грофа.
- •Розвиток вітчизняної психології у другій половині XX століття.
- •Розвиток психіки за г.С.Костюком.
- •Теорія провідної діяльності о.М.Леонтьєв.
- •Культурно-історична концепція л.С. Виготського.
- •Сучасні напрямки психології
-
Вплив в.Вундта на становлення психології як самостійної науки.
Основна робота Вундта «Підстави фізіологічний психології», що вийшла в 1874 р., ознаменувала собою офіційний початок періоду розвитку психології як самостійної науки, так як в цій книзі Вундт створює свою концепцію психології, велику увагу приділяючи предмету, методів та завданням цієї науки. На початок 1860-х рр.. складається програма психології, що об'єднує два методи - експериментальний і культурно-історичний.
В1879 р. в Лейпцігському університеті була заснована перша наукова психологічна лабораторія, і саме цей рік прийнято вважати роком народження психології як самостійної науки.
Вундт створив першу в світі власну психологічну школу, що розвинулася до світового масштабу, що для інших вчених і дослідників послужило стимулом до створення власних шкіл, збагатили згодом психологію і розширили області її застосування. За участю Вундта створюється перший Інститут експериментальної психології, що має свій курс навчання професії, а також перший психологічний журнал «Психологічні дослідження». Психологія отримує свої власні наукові засоби пропаганди і реалізації розроблених ідей і концепцій. Вундт офіційно ввів в психологію експеримент, застосовуючи його як основний метод дослідження.
Вундт за допомогою понять експерименту і досвіду ввів в психологію точні критерії науковості та достовірності отриманого психологічного факту - об'єктивність, повторюваність і перевірюваність експерименту будь-яким іншим дослідником, і саме на основі цих критеріїв до цього дня будується будь психологічне дослідження.
Інтроспективна спрямованість і орієнтація на елементаризм концепції Вундта породили безліч дискусій у наукових колах, що послужило розвитку інших концепцій і теорій.
Науково-організаторська діяльність Вундта зіграла вирішальну роль в становленні психології як самостійної дисципліни. Висунута Вундтом програма була масштабною і охоплювала практично всі проблеми психології - від найпростіших відчуттів до проблем культури в їх тісному зв'язку з історією. Предметом психології є змісту свідомості, бо тільки їх можна спостерігати. Психології Вундта властиві елементаризм і сенсуалізм, вона замкнута змістами свідомості, які вивчаються у відокремленні від поведінки. Завдання психології - «аналізувати психічні процеси в їх власній зв'язку і оскільки вони нам взагалі дані як процеси, що знаходяться у внутрішній зв'язку один з одним».
-
Психічний зміст самопізнання. Т.Гоббс.
Мудрість як психологічна якість набувається не з книжок, а читанням людей. Це дає змогу «пізнати самого себе» у найглибшій людській суті. Пізнати самого себе, за Гоббсом, означає пізнати найглибші закони не тільки свого, а й державного механізму. Мова йде про пізнання самого себе як одиничної ізольованої людини. В силу спорідненості, схожості думок та пристрастей однієї людини з думками й пристрастями іншої, кожний, хто дивиться в самого себе та усвідомлює, що він робить, коли міркує, передбачає, думає, сподівається, боїться і т.д., та з яких мотивів він це робить, буде при цьому читати і знати, які бувають за схожих умов думки і пристрасті інших людей.
Для Гоббса самопізнання виступає головним завданням та головним методом психології. У зіставленні особливостей власної психіки із психікою інших людей він бачить ключ не тільки для розуміння прихованих намірів інших людей, а й для усвідомлення намірів власних. Гоббс підкреслює той факт, що «образ психічного» єдиний в усіх людей, тому пізнати самого себе шляхом об’єктивованої інтроспекції – означає пізнати людський рід. Люди відрізняються своїми примхами, виявами сваволі, зовнішніми прикметами. А в тому, що є для них найбільш важливим, - в екзистенцій них, буттєвих пристрастях – вони збігаються в неосяжній глибині духу.
