32. Вплив в.Вундта на становлення психології як самостійної науки.

Основна робота Вундта «Підстави фізіологічний психології», що вийшла в 1874 р., ознаменувала собою офіційний початок періоду розвитку психології як самостійної науки, так як в цій книзі Вундт створює свою концепцію психології, велику увагу приділяючи предмету, методів та завданням цієї науки. На початок 1860-х рр.. складається програма психології, що об'єднує два методи - експериментальний і культурно-історичний.

В1879 р. в Лейпцігському університеті була заснована перша наукова психологічна лабораторія, і саме цей рік прийнято вважати роком народження психології як самостійної науки.

Вундт створив першу в світі власну психологічну школу, що розвинулася до світового масштабу, що для інших вчених і дослідників послужило стимулом до створення власних шкіл, збагатили згодом психологію і розширили області її застосування. За участю Вундта створюється перший Інститут експериментальної психології, що має свій курс навчання професії, а також перший психологічний журнал «Психологічні дослідження». Психологія отримує свої власні наукові засоби пропаганди і реалізації розроблених ідей і концепцій. Вундт офіційно ввів в психологію експеримент, застосовуючи його як основний метод дослідження.

Вундт за допомогою понять експерименту і досвіду ввів в психологію точні критерії науковості та достовірності отриманого психологічного факту - об'єктивність, повторюваність і перевірюваність експерименту будь-яким іншим дослідником, і саме на основі цих критеріїв до цього дня будується будь психологічне дослідження.

Інтроспективна спрямованість і орієнтація на елементаризм концепції Вундта породили безліч дискусій у наукових колах, що послужило розвитку інших концепцій і теорій.

Науково-організаторська діяльність Вундта зіграла вирішальну роль в становленні психології як самостійної дисципліни. Висунута Вундтом програма була масштабною і охоплювала практично всі проблеми психології - від найпростіших відчуттів до проблем культури в їх тісному зв'язку з історією. Предметом психології є змісту свідомості, бо тільки їх можна спостерігати. Психології Вундта властиві елементаризм і сенсуалізм, вона замкнута змістами свідомості, які вивчаються у відокремленні від поведінки. Завдання психології - «аналізувати психічні процеси в їх власній зв'язку і оскільки вони нам взагалі дані як процеси, що знаходяться у внутрішній зв'язку один з одним».

33. Психічний зміст самопізнання. Т.Гоббс.

Мудрість як психологічна якість набувається не з книжок, а читанням людей. Це дає змогу «пізнати самого себе» у найглибшій людській суті. Пізнати самого себе, за Гоббсом, означає пізнати найглибші закони не тільки свого, а й державного механізму. Мова йде про пізнання самого себе як одиничної ізольованої людини. В силу спорідненості, схожості думок та пристрастей однієї людини з думками й пристрастями іншої, кожний, хто дивиться в самого себе та усвідомлює, що він робить, коли міркує, передбачає, думає, сподівається, боїться і т.д., та з яких мотивів він це робить, буде при цьому читати і знати, які бувають за схожих умов думки і пристрасті інших людей.

Для Гоббса самопізнання виступає головним завданням та головним методом психології. У зіставленні особливостей власної психіки із психікою інших людей він бачить ключ не тільки для розуміння прихованих намірів інших людей, а й для усвідомлення намірів власних. Гоббс підкреслює той факт, що «образ психічного» єдиний в усіх людей, тому пізнати самого себе шляхом об’єктивованої інтроспекції – означає пізнати людський рід. Люди відрізняються своїми примхами, виявами сваволі, зовнішніми прикметами. А в тому, що є для них найбільш важливим, - в екзистенцій них, буттєвих пристрастях – вони збігаються в неосяжній глибині духу.