6. План уроку (структура уроку, ланцюжок навчальних ситуацій).

План уроку (у вузькому смислі слова) відтворює його структуру, тобто основні навчальні ситуації уроку, розташовані в певній логічній послідовності та пов’язані між собою в єдиний ланцюг (ланцюжок навчальних ситуацій).

Освітньо-виховна мета уроку конкретизується в низці завдань, вирішення яких відбувається в умовах певних навчальних ситуацій. Кожна навчальна ситуація уроку має свою назву в плані уроку, своє завдання, метод та прийом (кілька прийомів) вирішення цього завдання, місце в загальній структурі уроку, тривалість. Тож конче потрібно, складаючи план уроку, розрахувати кількість часу на кожну навчальну ситуацію (етап уроку) (загальна тривалість ланцюга навчальних ситуацій – 45 хв.). Орієнтуючись на вікові особливості учнів, в середніх класах більше часу приділимо читанню художнього твору, а в старших – його аналізу. Навчальні ситуації поєднуються в єдиний ланцюжок за допомогою своєрідних «містків».

7. Хід уроку (власне план-конспект уроку: ланцюжок навчальних ситуацій та їх зміст).

Знову називаємо кожну навчальну ситуацію та детально описуємо методику її проведення. Промови вчителя треба подавати не описово («вчитель розказує про …», а від 1-ої особи (спрямовані від адресанта до адресата). Запитання вчителя доцільно записати червоним та пронумерувати. Очікувані відповіді учнів варто стисло занотувати в дужках. Тексти повідомлень учнів (заздалегідь підготовлених) теж обов’язково писати. Кольором, шрифтом, курсивом тощо виділяємо: етапи уроку, назви, імена, дати, терміни. Визначення теоретико-літературних понять та незрозумілих слів в доступній учням формі обов’язково записувати в конспекті.

Працюючи над складанням плану-конспекту, обов’язково враховуємо:

• вікові особливості учнів;

• можливі зміни в ході уроку;

• особливості кожного класу, в якому буде проводитися урок.

5. Кабінет світової літератури та його обладнання

Кабінет світової літератури – спеціально обладнане приміщення школи, в якому безпосередньо здійснюється навчально-виховна діяльність учителя та (відповідно) проводяться різні форми навчання учнів, а саме:

• уроки;

• позакласні заходи (не всі);

• факультативні заняття (в старших класах);

• засідання гуртка;

• індивідуальні та виховні заняття з предмету;

• виховна робота з учнями;

• робота з батьками;

• методична робота вчителя (самопідготовка тощо).

Кабінет літератури має чітку мету – забезпечити умови для ефективного вивчення в школі світової літератури, проведення уроків та позакласної (позаурочної) роботи.

Сутність кабінету літератури становить його оформлення (повинне відповідати тематиці кабінету, виконувати естетичну та освітню функції), а також обладнання, а саме:

• шкільні меблі: парти, стільці, стіл учителя, дошка, шафи тощо;

• навчально-методичне обладнання: наочність й технічні засоби навчання (ТЗН).

У царині шкільної літературної освіти наочністю (або наочними засобами навчання) прийнято називати:

1. твори суміжних видів мистецтв (або їх репродукції), а також

2. різноманітні графічні матеріали (схеми, таблиці, плакати та ін.) [Чирковська, Н.А.Станчек // МПЛ: 328].

Є.А.Пасічник виділяє такі види наочності:

• предметнообразна,

• словеснобразна,

• умовно-схематична зображальна,

• динамічно-синтетична [МВУЛ: 355].

Є й інші класифікації видів наочності, наприклад: зорова, слухова, синтетична (Т.В.Чирковська, Н.А.Станчек [МПЛ: 328]) тощо.

Наочність на уроках світової літератури використовується як засіб:

• конкретизації уявлень учнів (про письменника, його твір, творчість загалом, національну літературу) та увиразнення фонової інформації;

• реалізації внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків (внутрішньолітературних, міжлітературних, міжмистецьких, міжнаукових);

• осягнення художнього твору (порівняння твору та його міжсеміотичного перекладу);

• узагальнення й систематизації матеріалу (схема, таблиця);

• носій наукової інформації тощо.

Твори різних мистецтв (музики, театру, кіно, живопису, графіки, скульптури, архітектури тощо) значно підвищують образотворчу спроможність уроку літератури, що відповідає ідеї побудови уроку літератури за законами мистецтва, дозволяють наочно продемонструвати загальнокультурний контекст твору письменства.

Л.Мірошниченко систематизує навчально-методичне обладнання кабінету світової літератури за такими рубриками:

• документальні матеріали: Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; Концепція літературної освіти, діючі програми курсу світової літератури тощо.

• словесно-образна наочність:

• художня література(різні українські та ін. переклади, а також окремі оригінали творів): програмові твори, твори для позакласного та самостійного читання, інша художня літератури;

• навчальна література: шкільні підручники, посібники, хрестоматії, підручники-хрестоматії;

• стенди рекламно-агітаційного та навчального характеру;

• критичні та літературознавчі матеріали:

• видання наукових творів та статей вітчизняних літературознавців та літературних критиків;

• видання наукових творів та статей зарубіжних літературознавців та літературних критиків;

• літературознавчі книги й статті, призначені для читання учнями;

• періодичні видання:

• науково-методичного характеру (журнал «Всесвітня література в школах України» тощо);

• літературознавчо-перекладознавчого характеру (періодичні видання перекладів світової літератури, зокрема журнал «Всесвіт»);

• папки з матеріалами періодичних видань, систематизовані за певним принципом (персоналіями письменників і перекладачів, національними літературами світу, етапами світового літературного розвитку, зв’язками літератури з іншими мистецтвами тощо);

• методична література:

• монографії з актуальних питань методики літератури;

• підручники з методики викладання літератури;

• посібники для вчителя світової літератури;

• довідкова література (видання, які допомагають про щось дізнатися, уточнити, розтлумачити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу):

• словникирізних типів: тлумачні, літературознавчі, фразеологічні, етимологічні, синонімів, антонімів, паронімів, крилатих слів та виразів, біблійних виразів, орфографічні, філософські, іншомовних слів, перекладні (з англійської та інших мов) тощо;

• довідники(з літературознавства, перекладознавства, культури народів світу тощо);

• енциклопедії(літературознавча, живопису та ін. мистецтв та ін.; дорослі та дитячі).

• художньо-зображальна та схематична наочність та ТЗН:

• твори суміжних видів мистецтв(музики, театру, кіно, живопису, графіки, скульптури, архітектури тощо) або їх репродукції: портрети (живописні, графічні, фото-) письменників та перекладачів, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну, історичну тему чи з яскраво відображеним національним колоритом певного народу;

• різноманітні графічні матеріали(схеми, таблиці, плакати та ін.);

• фотографії пам’ятних місць, пам’ятників письменникам та літературним героям («Поляна казок» в Ялті);

• аудіозаписи різного характеру:

• літературних творів (або їх фрагментів) у виконанні авторів та майстрів художнього слова;

• музичних творів, написаних під впливом літературних джерел (балет Чайковського «Лускунчик»);

• музичних творів, співзвучних з виучуваними творами літератури (симфонія Чайковського «Пори року»);

• пісень на вірші поетів світу.

• відеозаписи: кіно- та відеофільмів, авторських виступів письменників та перекладачів, спогадів сучасників про письменників та перекладачів; театральних вистав, телепередач на літературну тему, шкільних (учнівських) відеофільмів; уроків світової літератури кращих учителів України тощо;

• зібрання мультимедійних презентацій (на електронних носіях) до уроків літератури;

• ТЗН: телевізор, магнітофон, відеомагнітофон або мультимедійне обладнання (комп’ютер, проектор, екран або інтерактивна дошка (сенсорна, або Smart-дошка), флешка чи електронні диски, аудіоколонки, VЕB-камера);

• матеріали з досвіду роботивчителя (вчителів школи):

• календарно-тематичне планування уроків (за класами);

• найкращі плани-конспекти уроків;

• найкращі сценарії позакласних літературних та виховних заходів;

• науково-методичні доповіді вчителя (або папка «Досвід учителя…»);

• аудіо- та відеозаписи кращих уроків та заходів учителя, його виступів на конференціях тощо;

• кращі творчі роботи учнів школи;

• картотека (упорядковане зібрання роздаткового дидактичного матеріалу (картки з завданнями; картки-інформатори, кросворди, головоломки тощо).