6. Критерії відбору творів живопису для дітей дошкільного віку і методика ознайомлення дошкільників з живописом.

 Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з мистецтвом живопису. Згідно „Програми навчання і виховання у дитячому садку”, перше ознайомлення дітей з мистецтвом живопису починається у середній групі. Одним з найдоступніших для дітей цього віку є пейзаж: художник-пейзажист передає у картині образ природи, її красу, своє відношення до неї, свій настрій: радісний і світлий або сумний. Перед тим, як ознайомлювати дітей з творами художників, треба потурбуватися про запас їх уявлень о природі, бо це найближчий, зрозумілий дитині світ. Вчити вдивлятися у природу, помічати кольори різних пір року, ранку, дня, вечора. На прогулянці з дітьми намагатися побачити кожне єдине і неповторне дерево, кущ, листок, підійти до стовбура, відчути його нерівну або гладеньку поверхню, почути звуки, відчути запахи. Запропонувати дітям уявити себе деревом, подумати, чи схоже дерево на людину? Важливим є те, щоб діти розповідали про те, що вони бачать, відчувають. І тільки після пізнання світу природи дітьми, можна приступати до показу репродукцій. Для показа краще підібрати різні за настроєм, змістом, манерою виконання пейзажі. Але картини виставляються не одразу. Краще спочатку одну, наприклад роботу Т.Яблонського „Літом”, а потім для порівняння картину І.Шишкіна „Ранок у сосновому лісі”. За допомогою порівнянь, діти виділяють місце дій (це густий ліс), по тону, який присутній у картині (світло-зелений, жовтувато-зелений, рожевий), здогадуються, що на картині намальован ранок. Під час розглядання картин дуже добре викоистовувати художнє слово: поетичні тексти допоможуть яскравіше сприйняти і глибше усвідомити картини природи. Заняття, які присвячені пейзажам, добре проводити за порами року. Для цього треба організовувати спеціальні спостереження у природі, які допоможуть правильно зрозуміти задум художнього твору, дістати задоволення. Систематичні екскурсії у найближчий парк, сад, допоможутьзвернути увагу дітей на оточуючі фарби, їх різноманітність і змінюваність у залежності від стану погоди: можна запропонувати дітям „сфотографувати” пейзаж, або знайти самий красивий за допомогою виготовленої вихователем з картону рамочки („екрана”), запам’ятати, а мотім розповісти чи намалювати (див. дод. 6). Ефектні екскурсії у одне і те ж саме місце. Тоді діти зможуть побачити, як міняється його краса у різні пори року. Таким чином розвивається спостережливість, естетика.

У старшій групі ми продовжуємо ознайомлення дітей з жанрами живопису і портретом, натюрмортом, жанровим, історичним, казковим живописом. Повсякденне спілкування з однолітками і дорослими створює умови для підготовки дітей до сприймання портрета. Можна запропонувати дітям уважно подивитися один на одного і розповісти, який настрій має друг, подумати, чому вони так вирішили.

7. Зображальні засоби, техніки і види графіки.

Види: -станкова графіка

• Книжкова ілюстрація

• Сатира

• Плакат

• Оформлення книг

• Прикладна не розкрита графіка

Графіка (від лат. grapho— пишу, малюю) — формує образи шляхом окреслення контуру зображення та нанесення на поверхню ліній, штрихів. Графічні твори найчастіше монохромні (однокольорові). Тому в графіці основне навантаження при творенні образу несе малюнок. На стіни печер (житла тогочасної людини) наносилися зображення тварин (предмет найбільшої небайдужості). Тварина, образ її, введена у межі людського житла, — це символ опанованого простору. Це початки естетичного відношення до простору та його об'єктів, а не власне художнє формування. Водночас, процес важливий творенням асоціативності уявлень, адже тварина ніби зібрала у собі всю реальність простору, надавши йому власного образу. Зображена в межах людського житла, вона уособлює становлення небайдужості до простору, в якому об'єкти вирізнені не просто з огляду їх практичної цінності (предмет споживання), а з огляду потреби пізнати їх життєвість: будову тіла, звички тощо та налагодити спілкування (реальною формою останнього стає приручення). У цьому переконує характер зображень: тварини або мирно пасуться, або нащулені, або розлючені. Тут ставлення до предмета ще не постає свобідною потребою закріпити його життєвість в образі як самоцінну. Зображення тварин на початках становлення образності мислення відображає низку супутніх потреб, безпосередньо не пов'язаних з естетичним переживанням доцільності їх форм. Зображення призначені для виконання певних обрядових дій, що покликані сприяти творенню навичок успішного полювання. Цей момент важливо акцентувати, оскільки всі інші (ритуальне побиття тварини, здійснення інших обрядових дійств) — супутні основному, тобто ідеї естетичного опанування фізичного простору завдяки переведенню форм його життєвості у власний, комфортний для людини простір та спосіб спілкування з твариною — концентрованим образом простір. До винайдення книгодрукування писання літер було видом графіки. На ц: підставі (за технікою творення) література також належить до образотворчі мистецтв.