18.Особливості становлення мовлення дітей другого року життя

Періодом швидкого розвитку мовлення є другий рік життя дітей. Розвиток мовлення у цей період, за Г. Розенгарт-Пупко, проходить дваетапи: перший - від 1 року до 1 року 5-б місяців, другий - від 1 року 5-6 місяців. Мовлення дітей цього віку розвивається в таких напря¬мах:

а) розвиток розуміння мовлення дорослих;

б) формування функції узагальнення;

в) збагачення та активізація словникового запасу;

г) роз¬виток здібності наслідування і вдосконалення звуковимови;

д) форму¬вання граматичної будови мовлення. На першому етапі продовжується розвиток розуміння мови, на дру¬гому - збагачується словниковий запас, розвивається активне мовлення.

Розуміння мовлення дорослих. На початку другого року життя (1 рік 2-3 місяці) дитина починає швидко встановлювати зв'язок між словом і предметом, відбувається розуміння мовлення і дій з предметами («дай руку», «візьми прапорець», «сядь», «встань»). Діти в 1 рік 3~4 місяці вже починають розуміти деякі пояснення дорослого. По¬ступово від розуміння окремих слів діти переходять до розуміння фраз, коротких розповідей, мовлення, не зверненого безпосередньо до них. Розвиток розуміння мовлення, за Г. Люблінською, виявляється в тому, що дитина: 1) правильно співвідносить слово з предметом (дією, ознакою) незалежно від ситуації; 2) знайоме слово набуває узагальне¬ного характеру2.

Розвиток мовленнєвих узагальнень. На другому році життя відбу¬вається формування однієї з головних особливостей другої сигнальної функція узагальнення формується стрибкоподібно. Різкий стрибок спостерігається в період 1 рік 2 місяці - 1 рік 3 місяці, а надалі - після 1 року 9 місяців.З фізіологічного боку формування узагальнень у дітей другого року життя досліджувала М. Кольцова1. Автор описує кілька етапів роз¬витку узагальнень. Нульовий ступінь узагальнення - назва конкретного одиничного предмета, власне ім'я. Перший ступінь узагальнення - загальне ім'я, загальна назва однорідних предметів, дій, якостей. Цей ступінь узагаль¬нення діти засвоюють на кінець другого року життя. Другий і тре¬тій ступені узагальнення випадають на дошкільний вік. Дитина нази¬ває собачкою не тільки іграшку, яку тримає в руці, а й собачку, зобра¬жену на картинці, живу тварину. Наприкінці другого року життя ди¬тина впізнає предмети незалежно від їх кольору, форми, величини. У цьому віці малюк починає розуміти зв'язки й відносини між предме¬тами: воду можна налити у кружку, переносити у відрі; щоб намалюва¬ти, потрібно взяти олівець і папір. У другій половині року дитина вже розуміє за описом минулі події. Мовлення дорос¬лого для дитини другого року життя стає основним регулятором ЇЇ поведінки.

Збагачення словникового запасу й активного мовлення. За М. Коль¬цовою, до 8 - 10 місяців слово для дитини є лише звуковим подразни¬ком. І тільки наприкінці року воно зі звукового подразника перетво¬рюється у мовленнєвий сигнал. У мовленні дітей з'являються перші осмислені слова. Терміни їх вияву і кількість є суто індивідуальними. Як свідчать досліджений Ф. Фрадкіної, у 10 місяців у словнику дітей 1-5 слів, в 11 - 3-8, у 12 місяців - 7-16 слів. На першому етапі (8-12 місяців) з'являються слова-склади, які дитина вживає у скороченому вигляді (ка, пу, ва).Другий етап (10-12 місяців) - поява двоскладових слів. Спочатку це звичайне повторення першого складу (бо-бо - боляче), пізніше з'яв¬ляються слова із двох різних складів (а-па - впав). На третьому і четвертому етапах (другий рік життя) дитина вживає три- і чотирискла¬дові слова.

У процесі оволодіння дитиною першими словами спостерігається перехідний етап, який характеризується специфічним «дитячим мов¬ленням. У другому півріччі другого року життя словник дитини збагачуєть¬ся швидкими темпами. У другому півріччі спостерігається своєрідний «стрибок» у збагаченні словникового запасу, дитина почи¬нає багато говорити і використовувати різні частини мови. На наступному етапі з'являється вимога фразою, спочатку щодо відсутніх предметів (мама, яболя). У віці 1 рік 7 місяців дитина пере¬ходить від двослівних речень до фраз, вводячи в них своє ім'я (тьотя Таня, Віка пать). Після 1 року 8 місяців дитина будує фрази, в які вже вводить дію (моко неси тьотя).Внаслідок подальшого розвитку активного мовлення у дитини після 1 року 9 місяців з'являється описове мовлення. Перші форми описово¬го мовлення, за свідченням Г. Розенгарт-Пупко, виникають у відповідь на запитання дорослого, пізніше - за власної ініціативи. Дітям другого року життя легко дається вимо¬ва губних приголосних (б, п, м) та проривних (т, д, г, к) звуків. Більшість дітей правильно вимовляють звуки в, н та л'. Правильна вимова звуків3, с, ж, ш, ч, ц, х, ф, л затримується, діти або зовсім не вимовляють їх, або замінюють іншими (за Г. Ляміною).

У першій половині другого року життя започатковується розвиток фонематичного слуху. Другий рік життя Н. Швачкін відніс до фонемної стадії, оскільки дитина розуміє мовлення дорослих на основі значень, пов'язаних із певним звуковим складом. Автор установив послідовність розвитку фонематичного слуху в дітей віком від 11 місяців до 1 року 10 місяців.На основі вивчення формування граматичної будови мови О. Гвоздєв поділив переддошкільний вік на два періоди.

Перший період - від 1 року 3 місяців до 1 року 10 місяців. Цей період чітко поділяється на дві стадії: а) стадія однослівного речення (1; 3 - 1; 8); б) стадія речень з кількох слів, переважно двослівні речення (1; 8-1; 10).

Другий період - від 1 року 10 місяців до 3 років. Це період засвоєння граматичної структури речення, пов'язаний із формуванням граматич¬них категорій та їх зовнішнього вираження. Для нього характерним є швидкий ріст різних типів простого й складного речень. У межах цьо¬го періоду виокремлюються три стадії: а) формування перших форм (1; 10 - 2; 1); б) використання флективної системи рідної мови для вираження синтаксичних зв'язків (2; 1 - 2; 3); в) засвоєння службових слів для вираження синтаксичних відношень (2; 3 - 3; 0).