16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.

Загальновідомо, що розвиток мовлення дітей залежить від розвивального потенціалу мовленнєвого середовища, від характеру спілкування з дорослим.

Завдання з розвитку мовлення на першому році життя диференціюються відповідно до вікових періодів розвитку немовляти.

2,5 -3 -6 місяців. Розвивати голосові реакції, наслідування звуків і складів, стимулювати розуміння мовлення дорослих. Розвивати зорове і слухове зосередження, уміння фіксувати поглядом нерухомі предмети з різного положення; розвивати вміння прислухатися до різних звуків: мовлення, пісні дорослого, до звучання іграшок, дзвіночка, викликати звуки у відповідь на звернення дорослого.

5 -6 -9 -10 місяців розвивати в дитини розуміння мовлення дорослого, розширювати орієнтування у довкіллі. Навчати розрізняти імена близьких дорослих і дітей, назв предметів, іграшок, тварин а також рухів і дій. Продовжувати розвивати белькіт, навчати наслідувати звуки, склади.

9 -10 місяців – 1рік.

Розвивати розуміння мовлення дорослих, розширювати орієнтування у довкіллі. Навчати розрізняти імена близьких дорослих і дітей, назв предметів, іграшок, а також рухів і дій. Формувати елементарне узагальнення назв предметів, привчати розуміти прохання дорослого та виконувати його. Розвивати активне мовлення. Викликати звуконаслідування, вчити говорити перші слова.

У повсякденному житті робота з розвитку мовлення відбувається під час режимних процесів (годування, виховання культурно гігієнічних навичок)

Робота з розвитку мовлення дітей на першому році життя проводится в кількох напрямах: розвиток голосових реакцій і наслідування звуків, розвиток розуміння мовлення та навчання вимови перших усвідомлених слів.

Всі ці завдання реалізуються за допомою спеціальних методик, ігор, під час спілкування дорослого з дитиною, під час різноманітних режимних процесів і гігієнічних процедур.

17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.

Форма навчання - це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна), часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення.

провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять (ігри-заняття): індивідуальні, на яких об'єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку (1-4 особи); інди¬відуально-групові (4-8 осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.

Навчання дітей рідної мови, мовленнєвого спілкування та розвитку мовлення відбувається на комплексних і тематичних мовленнєвих за¬няттях, на яких присутні до 15 дітей. Це гру¬пові заняття, які в усіх вікових групах проводять один раз на тиждень.

Комплексні заняття проводять один раз на тиждень упродовж перших трьох тижнів кожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвер¬тому тижні кожного місяця відповідно до трьох розділів: «Словникова робота», «Виховання звукової культури мов¬лення» та «Формування граматичної правильності мовлення» в молодшій і середній гупах, а в старшій групі – з розділу «Зв’язне мовлення».

Комплексне заняття з розвитку мовлення складається з трьох цілком самостійних частин: зв'язне мовлення (планується на кожному комплекс¬ному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення (або словник). Зважаючи на рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, з якої частини розпочинати заняття - зв'язного мовлення, словника чи граматики. В окремих випадках доцільно починати занят¬тя з роботи над словником чи граматикою, а відтак переходити до роз¬ділу зв'язного мовлення. Розділ звукової культури переважно є тре¬тьою частиною заняття.

Програмний зміст комплексних занять із розвитку мовлення скла¬дається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У разі по¬треби визначають виховні завдання. У плані можна записувати скоро¬чено; словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.

Відведений час рівномірно розподіляють між трьома частинами ком¬плексного заняття

Тематичне заняття присвячене лише одному мовному розділу. А такому занятті насамперед закріплюють матеріал, який діти вичили протягом комплексних занять, а вже потім пропонують нові мовні форми та явища

Крім означених занять у дошкільному закладі проводять також інтегровані й комбіновані заняття для закріплення набутих дітьми мов¬леннєвих умінь і навичок.

Інтегровані заняття характеризуються тим, що для повнішого й глиб¬шого розкриття теми, успішнішого розв'язання мовленнєвих і розумових завдань вихователь використовує матеріал із різних розділів програ¬ми. На інтегрованих заняттях поєднуються і кілька напрямів діяль¬ності дітей. Тому такс заняття здебільшого складається з кількох взає¬мопов'язаних частин. Усі вони підпорядковані певній меті, доповню¬ють одна одну. Залежно від того, завдання якого розділу програми є головними, інтегровані заняття можуть бути з музики, образотворчого мистецтва, ознайомлення з навколишнім середовищем, природою тощо. Ці заняття проводять у визначений час, орієнтовно один раз на квар¬тал. Метою інтегрованих занять є закріплення знань дітей з різних РОЗДІЛІВ програми, активізація, уточнення і збагачення словника дітей;

розвиток діалогічного й монологічного мовлення, навичок спілкування, виразності мовлення, загальної культури мовлення.

Іншою формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є індивідуальна робота в повсякденному житті, протягом дня.

Мета індивідуальної роботи - закріплення мовленнєвих умінь і на¬вичок, яких діти набули на заняттях. Наприклад, закріплення ви¬мови певного звука, показ артикуляції звука, постановка його за до¬помогою шпателя або дзеркала. Закріплення вимови звука в чисто-мовці, скоромовці та ін. Індивідуальна робота з тією самою дитиною проводиться три-чотири рази на тиждень, допоки не зникне мовленнєва вада.

Для успішного розвитку мовлення дитини велике значення має по¬всякденне мовленнєве вправляння дітей під час гри, праці, різних побу¬тових процесів, прогулянок. Поєднання організованих занять із різни¬ми напрямами дитячої діяльності допомагає вихователю закріплювати мовленнєві вміння і навички, привчає дітей використовувати набуті знання і навички у повсякденному житті, збагачує їхню мовленнєву практику.

У закріпленні знань і мовних навичок дітей важливу роль відігра¬ють дидактичні ігри. У вільний час потрібно організовувати з однією чи з двома-трьома дітьми ігри на розвиток мовлення («Хто назве біль¬ше слів?», «Що в торбинці?», «Одягнемо ляльку для прогулянки» та ін.)