29.Завдання і зміст роботи з розвитку художньо-мовленнєвої компетенції в різних вікових групах.

У кожній віковій групі залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості та вітчизняної і зарубіжної класичної та сучасної літератури. Знайомити з кращими зразками у жанрі прози (казки, оповідання, легенди) і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх.

Систематично читати і розповідати дітям літературні твори різних жанрів і тематики. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм, орієнтувати при виборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смак. Використовувати можливості відтворення літературних творів засобами кіно -, відео -, фотомистецтва, анімації, , комп’ютерної графіки.

Прилучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку і аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам’ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки питань про те, що було незрозумілим у творі.

Заохочувати дітей до запам’ятовування віршованих текстів та їх виразного розповідання. Вчити інтонаційної виразності при читанні віршів напам’ять, користуванню природними інтонаціями голосу, логічними паузами, наголосами. Звертати увагу дітей на особливості поетичного мовлення (певний ритм, мелодійність звучання, повторення звуків, рими, образні вирази тощо). Підтримувати інтерес дітей до поетичного слова і бажання декламувати, самостійно складати вірші.

Розвивати образотворчі акторські й режисерські задатки і здібності дітей засобами літературного мистецтва. Залучати дітей до дій в уявлюваних ситуаціях, участі в інсценуваннях знайомих творів, драматизаціях, в перегляді і розігруванні постановок за мотивами літературних творів у пальчиковому, іграшковому, тіньовому, ляльковому та інших видах дитячих театрів.

30. Методика ознайомлення дітей з словом, реченням.

Підготовка до навчання грамоти старших дошкільників

На першому етапі відбувається пізнання елементарного граматичного узагальнення “слово”. Його мета:

-Формувати уміння виділити з потоку мовної дійсності слова, що позначають предмети, об’єкти, явища (слова-назви), слова, що позначають характерні ознаки предметів (слова-ознаки) і слова, що позначають дії (слова-дії).

-Формувати уміння абстрагувати від конкретного предмета і слова, яким цей предмет позначається.

-Формувати уміння порівнювати слова між собою, класифікувати їх за характерними ознаками і на основі цього формувати у дітей елементарне граматичне узагальнення “слово”.

Для реалізації цих завдань варто використовувати прийоми:

-називання різних слів на позначення назв, ознак, дій;

-алгоритм опису предметів;

-порівняння предметів;

-порівняння слів;

-класифікація предметів;

-класифікація слів;

-графічне зображення слів рискою.

На четвертому етапі відбувається пізнання елементарної граматичної одиниці “речення”.

Мета даного етапу:

Підвести дітей до розуміння, що речення – це вираження певної думки, воно складається зі слів. В реченні може бути різна кількість слів, воно має початок і кінець.

-Формувати уміння аналізувати речення, визначати кількість слів у реченні, їх порядкове місце, складати речення зі слів.

-Формувати уміння диференціювати та класифікувати слова і речення і на основі цього формувати елементарне граматичне узагальнення “речення”.

Прийоми навчання:

-складання речень з даним словом;

-складання речень зі змістом ілюстрацій, “живих” картинок тощо;

-виділення речень з розповіді;

-поділ речень на слова;

-виділення в реченнях слів-назв, слів-ознак, слів-дій;

-графічне зображення речення;

-порівняння речень за кількістю слів;

-розрізняння і класифікація слів і речень.

Отже, як бачимо на кожному новому етапі навчання кожне з мовних узагальнень набуває певних уточнень. Поступово у дітей формується ціла система асоціативних зв’язків (асоціацій) навколо кожного граматичного узагальнення, а разом з тим вміння їх диференціювати