
- •1.Методика проведення занять з дітьми першого року життя.-
- •2. Методика проведення занять з дітьми другого року життя, їх види й характеристика.
- •4.Завдання і методика виховання звукової культури мовлення.
- •6.Методика навчання дітей розповідання за дидактичними картинами в різних вікових групах.
- •7.Характеристика дидактичних ігор і вправ на розвиток компонентів звукової культури мовлення.
- •8. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах.
- •9.Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду.
- •10.Драматизація та інсценування літературних творів дітьми дошкільного віку.
- •11.Розмови вихователя з дітьми, як метод розвитку діалогічного мовлення. Тематика, методика проведення.
- •12.Методика використання малих фольклорних жанрів у словниковій роботі.
- •13.Завдання та методика роботи з підготовки руки дитини до письма; дотримання гігієнічних норм
- •14.Методика ознайомлення дітей з буквами, прийоми навчання читання.
- •15.Методика використання різних видів театрів у дошкільному закладі
- •16.Завдання і зміст роботи з формування граматичної будови мовлення у дітей в різних вікових групах.
- •17.Характеристика методів словникової роботи.
- •18.Методика формування у дітей вміння ставити запитання.
- •19.Методика навчання дітей переказу.
- •20.Методика розвитку мовлення дітей 3-го року життя .
- •21.Методика навчання дітей розповіданнями за іграшками .
- •22.Підготовка вихователя до занять з художньої літератури, методика їх проведення.
- •23.Види бесід за змістом художніх творів, методика їх проведення.
- •24.Завдання і зміст роботи з розвитку діамонологічної компетенції в різних вікових групах.
- •25.Методика заучування віршів в різних вікових групах.
- •26.Методика навчання творчого розповідання.
- •27.Співпраця дошкільного навчального закладу з сімє'ю з питань розвитку мовлення.
- •28.Методи та прийоми формування граматичної будови мовлення у дітей.
- •29.Завдання і зміст роботи з розвитку художньо-мовленнєвої компетенції в різних вікових групах.
- •30. Методика ознайомлення дітей з словом, реченням.
- •2 Частина…..
- •1.Скласти план-конспект заняття з художньої літератури для 5-го року життя.
- •2.Скласти план-конспект заняття на ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів.
- •3.Скласти орієнтовний план роботи з розвитку мовлення й мовленнєвого спілкування на один день (вікова група на вибір).
- •4.Прийоми навчання дітей творчої розповіді. Скласти зразок творчої розповіді.
- •6.Скласти план бесіди на тему (за власним вибором) для дітей 6-го року життя.
- •7.Скласти план-конспект мовленнєвого заняття для дітей 3-го року життя .
- •8.Навести приклади дидактичних ігор та лексичних вправ на активізацію словника дітей.
- •9.Скласти план комплексного заняття з розвитку мовлення для дітей 4-го року життя.
- •10.Скласти план комплексного заняття з розвитку мовлення для дітей 5-го року життя.
- •11.Скласти анотацію на дидактичну картину. Вказати вікову групу, мету використання та можливі варіанти занять з картиною.
- •12.Навести приклади дидактичних ігор та вправ на формування граматичної правильності мовлення.
- •13.Скласти розповідь із звуконаслідуванням, визначити специфіку таких розповідей, розкрити методику їх проведення
- •14.Назвати і охарактеризувати дидактичний матеріал для занять з навчання з грамоти
- •15.Скласти план-конспект заняття з навчання дітей складання казок.
- •16.Завдання навчання описової розповіді. Скласти зразок описової розповіді про іграшку.
- •17.Скласти план-конспект заняття з навчання звукового аналізу в старшій групі.
- •18.Скласти поетапний план підготовчої роботи до проведення гри-драматизації для дітей 6-го року життя (за обраним твором).
- •19.Скласти план бесіди за картиною, обґрунтувати систему знань.
- •20.Скласти план бесіди, у ході якої передбачається постановка дітьми запитання до вихователя або дітей одне до одного.
- •24.Скласти план тематичного заняття з виховання звукової культури мовлення для дітей 4-го року життя
- •27.Скласти анкету для батьків , метою якої є вивчення впливу родинного спілкування на розвиток мовлення, мовленнєвого спілкування.
- •28.Створити розробку дидактичної гри, метою якої є розвиток умінь діалогічного спілкування.
- •30.Розробити діагностичну методику перевірки вміння дітей 6-го року життя здійснювати звуковий аналіз слів.
- •3 Счастина…..
- •2. Теоретичні (психологічні, педагогічні, лінгвістичні) особливості навчання дітей української мови як державної.
- •3.Філософські й природничі основи методику розвитку рідного мовлення.
- •4.Психологічні й психолінгвістичні основи методики навчання дітей рідної мови.
- •6.Лінгводидактичні основи методики навчання дітей рідної мови
- •8. Використання лінгводидактичного доробку є. Ї. Тихеєвої у сучасній методиці розвитку рідного мовлення дітей.
- •9.Концепція мовної освіти с.Ф. Русової (засоби, методи, форми та шляхи навчання дітей рідної мови).
- •10.Лінгводидактичний аспект педагогічної спадщини в.О. Сухомлинського.
- •11.Принципи навчання дітей рідної мови: загально-методичні, частково-методичні, спеціальні
- •12.Методи і прийоми навчання дітей рідної мови (загальна характеристика)
- •13.Засоби розвитку мовлення дітей в дошкільному закладі (загальна характеристика)
- •14.Закономірності засвоєння дітей рідної мови
- •15.Особливості планування навчально-виховної роботи з розвитку мовлення, мовленнєвого спілкування дітей. Види планування
- •16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.
- •17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
- •18.Особливості становлення мовлення дітей другого року життя
- •19.Становлення звукової культури мовлення. Особливості звуковимови дітей в різних вікових групах
- •20. 3Акономірності засвоєння дитиною слова, особливості словника дітей різного віку.
- •21.Особливості становлення граматичної будови мови у дітей.
- •22. Особливості розвитку зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку. Дослідження з проблеми.
- •23.Особливості розвитку комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку. Взаємозв’язки між становленням спілкування і розвитком мовлення.
- •24.. Теоретичні основи методики навчання дітей грамоти.
- •25.Принципи організації мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- •28.Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.(табл.)
- •29.Теоретичні основи методики формування оцінно-контрольних дій у навчально-мовленнєвій діяльності
25.Методика заучування віршів в різних вікових групах.
У теорії психології пам’яті розрізняють два основні шляхи запам’ятовування:
1) мимовільне запам’ятовування, тобто запам’ятовування, що відбувається без вольових зусиль з боку людини – в процесі діяльності, що має інші цілі;
2) довільне запам’ятовування, що є результатом свідомого наміру запам’ятати.
Так, описані вище заняття з читання художніх творів у різних вікових групах проводяться з метою ознайомити дітей зі змістом даних творів, доставити їм естетичне задоволення, вселити певні моральні поняття, виховати благородні почуття. На цих заняттях діти слухають, обговорюють, переказують художні твори і мимоволі запам’ятовують їх цілком або частково, хоча мети запам’ятати перед ними не ставиться. Це – мимовільне запам’ятовування. Пропоновані методичні прийоми читання художніх творів у дитячому саду мають забезпечити дітям мимовільне запам’ятовування.
Але дітей необхідно і вчити запам’ятовування, саме навчати, оскільки дитина раннього і молодшого дошкільного віку не вміє сам докладати вольових зусиль для довільного, навмисного запам’ятовування.
Довільне запам’ятовування – це внутрішня, інтелектуальна робота, корисна дитині в трьох відношеннях: вона допомагає більш швидкому, ніж при мимовільному запам’ятовуванні, збагаченню мовлення дитини; інтенсивніше розвиває естетичні почуття – почуття поезії, почуття прекрасного в мові; зміцнює пам’ять – образну пам’ять, пов’язану з уявою, і вербальну (словесну) пам’ять, пов’язану з мисленням, яка, на думку психологів, є найбільш досконалим видом пам’яті.
Діти дошкільного віку можуть спеціально заучувати художні твори нескладних жанрів, починаючи з потешек в 1-й і 2-й молодших групах і кінчаючи більш важкими в тематичному плані віршами про Батьківщину. Як же вчать дітей запам’ятовування? Перш за все, їм пояснюють саме значення (лексичне значення) слова пам’ятати, запам’ятовувати. Спочатку це слово виступає як синонім слова повторити.
Отже, прийоми довільного запам’ятовування:
1) повторення тексту,
2) пригадування тексту.
Але дитина може не хотіти повторювати і тим більше пригадувати.
Для активізації дітей в повторенні і пригадування вихователь має у своєму розпорядженні наступними засобами:
1) саме художнє поетичний твір має подобатися дітям (своєї музикальністю, барвистістю образів, етичним змістом); воно повинно приносити дітям естетичне задоволення, приносити моральну задоволеність (діти повинні полюбити героїв, чекати з ними нової зустрічі, їм повинно бути приємно пережити знову і знову ті почуття, які викликало у них вірш);
2) діти можуть виконувати прохання вихователя з любові до самого вихователя – з прагнення порадувати його, заслужити його похвалу.
Додатковим стимулом до запам’ятовування дітьми художніх текстів може бути відчуття змагання з товаришами (хто краще?).
Організація занять з заучування художніх текстів. У кожній віковій групі вихователь завчає з дітьми 1-2 твори на місяць.
При заучуванні великого за обсягом твору допускається пригадування його по частинах.
Заняття зазвичай будується за планом:
1. вступна репліка (або невелика бесіда) вихователя;
2. читання вихователем всього тексту,
3. повторення всього тексту дитиною з хорошою пам’яттю,
4. повторення всього тексту дитиною з поганою пам’яттю.
Дітям з поганою пам’яттю вихователь допомагає: підбадьорює поглядом, жестом, підказує слова, підказує (на перших порах просто змушує імітувати) інтонацію.
Щоб дітям не нудно було багато разів повторювати один і той же текст, вихователь включає в роботу елементи гри:
У середній і старших групах вихователь, повторюючи, як звичайно, читання тексту 2-3 рази, може заздалегідь попередити дітей, щоб вони постаралися запам’ятати. Час від часу він звертається то до одного, то до іншого дитині: «Саша, ти намагаєшся запам’ятати? Намагайся, Сашенька! Зараз я спитаю тебе ». Потім починаються вправи в заучуванні (як описано вище): читання разом з вихователем «шматків» різної величини.
Для кращого запам’ятовування усього вірша старшими дошкільниками вихователь задає їм запитання по тексту, і діти відповідають цитатами з цього вірша. У всіх вікових групах спочатку потрібно викликати дитини з гарною пам’яттю, а потім дітей, менш розвинених. Великі труднощі викликає у дошкільнят розуміння алегоричного сенсу байки. Діти люблять слухати байки, але сприймають їх як казку про тварин. Алегорія байки не доходить до малюків без допомоги вихователя. Щоб допомогти їм зрозуміти алегорія, вихователь нагадує який-небудь відомий їм факт і проводить аналогію зі змістом байки.